адмірал, гідрограф, військовий губернатор Миколаєва
(1804 – 1887)
Біографічна довідка
Манганарі Михайло Павлович народився 6 жовтня 1804 року в родині грецьких емігрантів. 1815 року вступив на Чорноморський флот гардемарином. Через 5 років отримав чин мічмана. Учасник російсько-турецької війни 1828-1829 років. Початок війни зустрів лейтенантом на фрегаті «Рафаїл».
У подальшому на кораблі «Пармен» брав участь в осаді і захопленні Варни, в складі ескадри контрадмірала І. С. Скаловського крейсував біля Анатолійських берегів. Після закінчення війни присвятив себе гідрографії. Займався описом узбережжя Чорного та Азовського морів. У 1832 році склав «Частную карту залива Новоногайска в Азовском море» (Новоногайськом тоді називалося поселення біля узбережжя Бердянської затоки), а у 1833 році підготував опубліковану в 1841 році «Генеральную карту Азовского моря и рейд Бердянский». В січні 1837 року отримав звання капітан-лейтенанта.
У 1838 році, як командир пароплава «Колхіда», а згодом шхуни «Забіяка», вів бойове крейсерство поблизу абхазьких берегів. Одночасно здійснював проміри морських глибин. У 1845-1848 роках за згоди турецького султана очолював гідрографічну експедицію, яка на корветі «Гюлі-Сефід» і шхуні «Містика» досліджувала дно Мармурового моря від Босфору до Дарданел. За результатами експедиції було складено топографічні мапи всього моря і його проток, а також видана перша лоція Мармурового моря.
У 1853 році призначений керівником Чорноморської штурманської роти. 8 вересня 1853 року отримав звання контрадмірала.
У 1863-1873 роках виконував обов’язки командира Севастопольського й головного командира Миколаївського портів. 1 січня 1864 року Михайлу Павловичу присвоєно звання віцеадмірала.
У 1873-1875 роках виконував обов’язки головного командира Чорноморського флоту і портів. 1 січня 1881 року адмірал М. П. Манганарі призначений командиром Чорноморського флоту і портів та військовим губернатором міста Миколаєва. В січні 1882 року виїхав до Петербурга, де став членом Адміралтейської ради росії.
Помер в лютому 1887 року. Похований на міському цвинтарі в Миколаєві.
Манганарі Михайло Павлович має нагороди: Орден святого Георгія IV ступеня (1828); Орден Святого князя Володимира III ступеня з мечами (1862); Орден Святого князя Володимира IV ступеня з бантом (1829); Орден Святої Анни I ступеня (1871); Орден святого Станіслава I ступеня (1866); Орден святого Станіслава II ступеня (1842).
2016 року у зв’язку з декомунізацією, скверу перед заводоуправлінням Миколаївського суднобудівного заводу, постановою міської Ради повернута його історична назва – Манганаріївський сквер.
Література про життя і творчість
- Брокгаузъ, Ф. А. Манганари // Энциклопедическiй словарь / Ф. А. Брокгаузъ , И. А. Ефронъ ; ред. : К. К. Арсеньев, Ф. Ф. Петрушевский. – СПб. : Типо-Литографія И. А. Ефрона, 1896. – Т.XVIIIA : Малолетство –Мейшагола. – С. 526.
- Крючков, Ю. С. Манганари Михаил Павлович : [биогр. справка] / Ю. С. Крючков // Николаевцы. 1789 – 1999 : энцикл. слов. – Николаев, 1999. – С. 216-217.
- Шенкевич, А. О Манганари замолвите слово…: [братья Егор и Михаил Манганари – выдающиеся морские офицеры и гидрографы] / А. Шенкевич // Вечерний Николаев. – 2016. – № 41 (14 апр.). – С. 6 : фот. – (Лики истории).