Вы просматриваете Главная > Небібліотечна творчість бібліотекарів > Хобі на все життя

Хобі на все життя

DSCN7445                        DSCN7441

Алла Вікторівна Середенко, завідуюча відділом обслуговування Арбузинської районної бібліотеки для дітей, стаж бібліотечної роботи – 33 роки, творчий стаж – майже все життя.

В’язання на спицях і гачком завжди було одним з найпопулярніших видів рукоділля. І це зрозуміло: з клубка ниток можна зробити безліч красивих і зручних речей, актуальних в різні пори року. Тут можна дати волю фантазії і створити таку дрібницю, яку не зустрінеш в жодному магазині. Тому рукоділля не тільки дарує масу задоволення, але й приносить відчутну користь.

Легко і радісно, наче пісня, снується нитка. Гачком чи спицями мережаться візерунки. Давнє мистецтво плетіння, що зазвичай вважається «бабусиним» ремеслом, набуває сучасного і стильного вигляду. Гарно виплетені мережива прикрасять жінку будь – якого віку, зроблять її елегантною і неповторною.

В’язання – це не просто творча робота, а й приємна і зовсім не утомлива. Воно не лише відганяє похмурі думки, але і сприяє гарному настрою. Адже результат праці – красиво зв’язана річ – приносить повне задоволення.

Мене звати Алла Середенко. Мешкаю у селищі Арбузинка, де творю, працюю, радію і насолоджуюся…

Увесь мій вільний час займає HAND MADE(по – нашому РУКОДІЛЛЯ). Я почала займатися рукоділлям ще з 7 років , маючи приклад: мама – в’язала, а бабуня – вишивала.

Головним учителем по в’язанню на спицях і гачком була моя мама. Вона навчила мене набирати петлі на спиці, а далі я вже сама петляла нитки…Поступово почала в’язати лялькам.

У 8 років я вперше зв’язала собі рукавички та шкарпетки, шапочку з шарфом а потім жильоточку.

Удосконалювала свою техніку в’язання за часів перебудови, коли прилавки були порожні, а дітям потрібні були теплі та зручні речі. А ще хотілося, щоб таких речей не було ні в кого! Незабаром спиці і гачок стали частиною мого життя, бо допомогли мені створити дива з див – від купальника до пальто, від ажурних серветок і повітряних штор до теплих ковдр в стилі печворк і пухнастих в’язаних іграшок.

За все життя створила безліч виробів: десятки кофтинок, зимових і літніх, елегантні сукні, болеро, красиві й зручні костюми, пальто, шапки, берети, майки, жилети, сумки, взуття, прикраси, серветки та скатертини …

На ринку одяг практично не купую. За допомогою гачка та спиць забезпечую себе неповторним вбранням. Маю сукні, зроблені без жодного стібка голки. Над однією річчю працюю близько місяця, іноді – довше.

Коли розпочинала свій трудовий шлях в бібліотеці, створила гурток «Умілі рученята», де вчила хлопчиків та дівчаток в’язати.

Згодом, коли підросла моя донька Катруся ( їй теж було 7 років) вчила її рукоділлю. Тепер вона моя гордість. На свій випускний бал зв’язала собі плаття з журналу по в’язанню «Дуплет».

В’яжу для сина і невістки, донька вже сама « обв’язує» свою сім’ю – для себе, чоловіку та маленькому синочку Данилку. Люблю в’язати для подруг та знайомих.

На цій світлині тільки частина моїх робіт, які були зв’язані для моїх колег.

З впевненістю можу сказати, що за свій вік я вив’язала ниток стільки, що ними можна обмотати нашу Землю по екватору вже сто разів.

Завдяки своєму хобі я відчуваю, як з кожним новим звершенням я стаю багатшою, духовнішою, сильнішою і в’язання приносить мені тільки задоволення.

1 коммент. к “Хобі на все життя”

  1. Чебан Ірина :

    Гарна робота! Останнім часом і я себе спробувала у вязанні гачком .Може,теж виставлю пару фотографій на Ваш суд.


Оставить отзыв