Самойлович Данило Самійлович

лікарь-епідеміолог
(1744-1805)

Біографічна довідка
Самойлович Данило Самійлович (справжнє прізвище – Сушковський) народився 22 грудня 1744 року в с. Янівка, нині с. Іванівка Чернігівського району Чернігівської області, в родині священика. Перші знання отримав у Чернігівському колегіумі. У 1756-1761 роках навчався у Київській академії. Під час вступу до Київської академії існувала традиція міняти прізвище, як і під час зарахування до монастиря. Мати записала Данила під новим прізвищем Самойлович (по імені батька), під ним лікар і залишився в історії медицини. Навчався Данило старанно та успішно, був одним із найкращих студентів. У 1761-1765 роках здобував медичну освіту в Петербурзькій адміралтейській шпитальній школі.
З 1768 року служив в армії, брав участь у російсько-турецьких війнах, під час яких вперше зіткнувся з чумою, боротьбі з якою у майбутньому присвятив все своє життя. Першим у світі встановив, як передається чума, запропонував щеплення ослабленою вакциною, заклав основи власної системи протичумних заходів і успішно їх застосовував. У 1776 році на власні кошти поїхав на навчання до Страсбурга, а згодом до Лейденського університету, де у 1780 році захистив докторську дисертацію. Після здобуття докторського ступеню ще протягом трьох років вивчав організацію медичної справи та вищої медичної освіти за кордоном. Наприкінці 1783 року повернувся на батьків­щину.
Під час епідемії чуми у Херсоні 1784 року Д. С. Самойлович успішно застосував ряд нових протичумних засобів. 1787 року, з початком Другої російсько-турецької війни, Данило Самійлович перебував у складі військ О. В. Суворова. Під час Кінбурнської битви надавав медичну допомогу пораненим прямо на полі битви. У зв’язку з дов­готривалою осадою році фортеці Очаків у 1788 Д. С. Самойлович запро­понував організовувати прифронтові лазарети. Керував таким лазаре­том у Вітовці, де у серпні було близько 1000 людей.
Коли під Очаковом спалахнула епідемія цинги та шлунково-кишкових захворювань, він застосував у шпиталі метод карантину, поширив на все поселення суворі санітарно-гігієнічні правила. Його уважне та дбайливе ставлення до хворих відзначали його сучасники, вважаючи, що одна лише присутність лікаря сприяла зціленню хворих.
Праці Д. С. Самойловича та його діяльність вже тоді були широко відомі за межами росії. Від червня 1793 року Данила Самійловича призначено головним лікарем усіх карантинних закладів України. У 1800 році був призначений інспектором Чорноморської медичної управи у Миколаєві. Очолюючи її в останні роки життя (1801-1805), він і далі узагальнював свій багаторічний досвід боротьби з епідеміями. Тут він закінчив свій капітальний труд, підбивши підсумки багаторічної наукової та практичної діяльності по боротьбі з чумою.
Наприкінці січня 1805 року Данило Самойлович, повернувшись із чергової інспекційної поїздки, тяжко захворів. Помер у Миколаєві 20 лютого 1805 року.
У 1969 році з нагоди 225-річчя від дня народження Самойловича на головній алеї сучасної Миколаївської обласної клінічної лікарні та у мікрорайоні Богоявленськ міста Миколаїв, де в с. Вітовці був госпіталь, облаштований Самойловичем, встановлено пам’ятники.

Література про життя та діяльність

  • Кисельов, А. Ф. Данило Самойлович – син Вітчизни / А. Ф. Кисельов // Тези доповідей першої обласної наукової краєзнавчої конференції «Історія. Етнографія. Культура. Нові дослідження» . – Миколаїв, 1995. – С. 173-175.
  • Кухар-Онышко, Н. А. Витовский полевой лазарет и деятельность Д. Самойловича / Н. А. Кухар-Онышко // Кухар-Онышко, Н. А. Богоявленск – колыбель города Николаева : [очерк] / Н. А. Кухар-Онышко. – Николаев : Изд-во Ирины Гудым, 2013. – С. 24-32.
  • Кухар-Онышко, Н. А. Данило Самойлович и развитие здравоохранения в Николаеве : очерк / Н. А. Кухар-Онышко. – Николаев : Изд-во Ирины Гудым, 2010. – 48 с. : ил. – (Легендарные имена).
  • Кухар-Онышко, Н. А. Значение деятельности Д. С. Самойловича / Н. А. Кухар-Онышко // Кухар-Онышко, Н. А. Богоявленск – колыбель города Николаева : [очерк] / Н. А. Кухар-Онышко. – Николаев : Изд-во Ирины Гудым, 2013. – С. 43-46.
  • Кухар-Онышко, Н. А. Самойлович Данила Самойлович : [биогр. справка] / Н. А. Кухар-Онышко // Николаевцы. 1789 – 1999 : энцикл. слов. – Николаев, 1999. – С. 295-296.
  • Самойлович Данило Самойлович : [біогр. довідка] // Хто є хто на Миколаївщині. Видатні земляки. – Київ, 2005. – С. 10.

Публікації в періодичних виданнях

  • Горбуров, Е. Медали в честь медиков и связанные с ними истории / Е. Горбуров // Вечерний Николаев. – 2017. – № 60 (1 июня). – С. 4 : фот. – (К 80-летию образования Николаевской области).
    В 1969 году в честь 225-летия со дня рождения Данилы Самойловича – ученого-эпидемиолога, врача-практика, доктора медицины (1780), члена 12 западноевропейских академий наук и ученых обществ, обогатившего своими трудами медицинскую науку в XVIII – начале XIX вв. выпущена медаль. Автор медали – В. Хоменко, ее тираж 300 экземпляров.
  • Иванов, С. Борец с чумой : [новая книга о Д. Самойловиче из серии книг «Легендарные имена» вышла в издательстве Ирины Гудым] / С. Иванов // Наш город. – 2010. – № 23 (9 июня). – С. 9.
  • Федоренко, Т. А. Данил Самойлович Самойлович – «величайший благодетель человечества» / Т. А. Федоренко // Страна знаний. – 2015. – № 10. – С. 2-6.

Вебресурси

➤