Саксаганський Панас Карпович

видатний український актор, режисер, драматург, поет, педагог, теоретик українського театру
(1859 – 1940)

Біографічна довідка
Саксаганський Панас Карпович (справжнє прізвище – Тобілевич) народився 15 травня 1859 року в селі Кам’яно-Костувате Бобринецького повіту Херсонської губернії, (потім Братський район, нині Вознесенський район Миколаївської області). Панас був наймолодшою дитиною в славній родині Тобілевичів. Своє дитинство Саксаганський провів у селі, серед широких херсонських степів. Початкову освіту Панас здобув у Бобринецькій початковій школі, продовжив навчання в Єлисаветградському реальному училищі, яке закінчив 1877 року.
1878 року вступив на військову службу до Одеської юнкерської школи, служив у 58-му Празькому піхотному полку, розташованому в Миколаєві.
Професійне творче життя розпочав 1883 року на сцені Миколаївського театру під керівництвом Марка Кропивницького та Михайла Старицького, виконавши роль Возного у «Наталці Полтавці».
Навесні 1890 року брати Тобілевичі – Іван та Панас – заснували українську трупу, яка проіснувала на сцені до 1907 року. У цій трупі Панас Карпович розпочав свою режисерську роботу. Тільки протягом першого року він здійснив постановку двадцяти двох вистав. Разом з братом вони постійно боролися за право українців мати свій національний, демократичний театр.
1890-1898 та 1905-1909 роках очолював Товариство Українських Акторів.
1918 року заснував Народний театр у Києві, на базі якого в 1922 році було організовано Український драматичний театр ім. М. Заньковецької (нині – у Львові).
Панас Карпович гастролював у різних театрах. Він вражав своєю дивовижною наполегливістю у роботі над образом, створив цілу систему попередньої роботи над роллю за столом, наголошуючи на розкритті задуму автора, ідеї твору. Невтомна праця Саксаганського свідчила про його виняткову ерудицію з питань історії та теорії мистецтва. Був надзвичайно вимогливим до себе і до драматургічного матеріалу. Особливо великої слави і досконалої акторської майстерності досяг у комедіях І. Карпенка-Карого. Протягом свого творчого життя Панас Саксаганський зіграв понад сто ролей як комедійного, так і драматичного репертуару, не рахуючи ролей епізодичних, котрих він, як справді великий актор, ніколи не цурався. Створені ним сценічні образи стали класичними зразками акторської техніки і майстерності перевтілення.
18 вересня 1925 року РНК УСРР присвоїла Панасу Саксаганському звання Народного артиста республіки. Народний артист СРСР (1936).
Саксаганський Панас Карпович помер 17 вересня 1940 року, похований на Байковому кладовищі у Києві.

Основні твори

• По шляху життя : уривок із книги «Думки про театр»  / П. Саксаганський // В городе корабелов : сборник прозаических произведений о Николаеве / сост. П. М. Выборный. – Одесса : Маяк, 1989. – С. 40-51.
• По шляху життя : уривок із книги «Думки про театр», Київ, 1955 / П. Саксаганський // Література рідного краю : посібник-хрестоматія / ред. О. С. Кухар-Онишко. – Миколаїв : Видавництво МОІПЛО, 1993. – С. 33-40.
• Шантрапа : жарт на одну дію / П. Саксаганський // Бувальщина. Драми. Комедії. Діалоги. Водевілі – Київ: Дніпро, 1990. – С. 389-405; Драматичні твори : літ.-худож. вид. : [збірник] / уклад. О. М. Савченко. – Київ : ЕЛІБРЕ, 2008. – С. 405-426.

* * *

• Шантрапа : жарт на одну дію / П. Саксаганський // Дніпро. – 2011. – № 1. – С. 89-90.

Література про життя та діяльність

• Бойченко, В. П. Від рукописного «Кобзарика» до «Заповіту» (Панас Саксаганський) / В. П. Бойченко // Бойченко, В. П. Три зошита : вибрані статті та поезії / В. П. Бойченко. – Миколаїв : Можливості Кіммерії, 2011. – С. 127-133.
• Бойченко, В. П. Чи спливе корабель? (До ювелею Панаса Саксаганського) / В. П. Бойченко // Бойченко, В. П. Три зошита : вибрані статті та поезії / В. П. Бойченко. – Миколаїв : Можливості Кіммерії, 2011. – С. 134-135.
• Вільшанська, О. Л. Саксаганський Панас Карпович : [біогр. довідка] / О. Л. Вільшанська // Енциклопедія історії України. – Київ, 2012. – Т. 9 : Прил. – С. – С. 425.
• Жадько, В. Саксаганський (Тобілевич) Панас Карпович / В. Жадько // Жадько, В. Некрополь на Байковій горі : літ.-публіцистичне вид. / В. Жадько. – Київ : СПД Жадько В. О., 2008. – С. 189, 266.
• Марцінковський, І. Саксаганський (справж. Тобілевич) Панас (Афанасій) Карпович : [біогр. довідка] / І. Марцінковський // Шевченківський енциклопедичний словник Миколаївщини : 200-літтю від дня народження Тараса Шевченка присвячується / ред. І. Б. Марцінковський [та ін.]. – Миколаїв : НУК, 2014. – С. 418-419.
• П. К. Саксаганський (1859 – 1940) // Корифеї українського театру: Матеріали про діяльність театру корифеїв / упоряд. І. О. Волошин. – Київ: Мистецтво, 1982. – С. 250-302.
• Пилипчук, Р. Я. Саксаганський Панас Карпович : [біогр. довідка] / Р. Я. Пилипчук // УРЕ. – Київ, 1983. – Т. 9. – С. 552-553.
• Саксаганський Панас Карпович, актор, режисер, драматург, поет, : [біогр. довідка] // Літературна Миколаївщина в особах: бібліогр. покажч. – Миколаїв, 2001. – С. 71.
• Саксаганський Панас Карпович : [біогр. довідка] // Мистецтво України: біогр. довід. – Київ, 1997. – С. 523.
• Саксаганський Панас Карпович : [біогр. довідка] // Митці України: енцикл. довід. – Київ, 1992. – С. 512-513.
• Старовойт, Л. В. Саксаганский (Тобилевич) Афанасий Карпович: [биогр. справка] / Л. В. Старовойт // Николаевцы. 1789 – 1999 : энцикл. слов. – Николаев, 1999. – С. 294.
• Театр корифеїв на Миколаївщині // Література рідного краю : посібник-хрестоматія / ред. О. С. Кухар-Онишко. – Миколаїв : Видавництво МОІПЛО, 1993. – С. 27-33.

Публікації в періодичних виданнях

• Бабанська, Н. Корифеї: до 125-річчя театру корифеїв / Н. Бабанська // Культура і життя. – 2007. – № 48 (28 лист.). – С. 6.
• Біленко, Т. Театр корифеїв та його вплив на розвиток літератури й мистецтва: («Художня культура», 10-й клас) / Т. Біленко // Мистецтво в школі : музика, образотворче мистецтво, художня культура. – 2012. – № 12. – С. 11-14.
• Бойченко, В. Подія, не помічена миколаївцями: про відкриття меморіальної дошки П. Саксаганському / В. Бойченко // Рад. Прибужжя. – 1993. – 25 листопада. – С. 6.
• Вівсяна, І. Театр корифеїв / І. Вівсяна // Історія України. – 2015. – № 2. – С. 25-26.
• Куриліна, О. Театр корифеїв: система завдань з української літератури у тестовій формі, 10 клас / О. Куриліна // Українське слово і сучасність. – 2016. – № 7. – С. 29-35.
• Грабар, Н. Виставка Панаса Саксаганського / Н. Грабар // Пам’ятки України : науковий альманах. – 2014. – № 10. – С. 17-21.
• Гриневич, В. «Счастливая внешность…» / В. Гриневич // Голос України. – 2019. – № 91 (17 трав.). – С. 15.
  15 травня минуло 160 років від дня народження Панаса Саксаганського
• Кирилюк, Г. Його герої раділи, плакали, сміялися, співпереживали…: до 150-річчя від дня народження Панаса Саксаганського / Г. Кирилюк // Культура і життя. – 2009. – 13 трав. – С. 3.
• Клочек, Г. Театр корифеїв і національна пам’ять / Г. Клочек // Літературна Україна. – 2013. – № 16 (18 квіт.). – С. 1, 2 : іл.
• Крижановська, Н. Батьківщина великих корифеїв / Н. Крижановська // Рідне Прибужжя. – 2010. – № 57 (1 черв.). – С. 3 ; продовж. : № 59 (5 черв.) – С. 3.
  Миколаївщина – батьківщина великих корифеїв: М. Садовського, М. Садовської-Барілотті, П. Саксаганського.
• Носатюк, В. В. Український театр корифеїв : конспект уроку для 10 класу / В. В. Носатюк // Вивчаємо Українську мову та літературу. – 2017. – № 7/8. – С. 49-54.
• «Символ високої майстерності»: до 160-річчя від дня народження П. К. Саксаганського (1859-1940) // Календар знаменних і пам’ятних дат. – 2019. – № 2. – С. 49-59.
• У Києві, по вул. Саксаганського, 6 (Будинок кіно, 3-й поверх) : відкрито музей історії розвитку кіно-фототехніки світу Національної спілки кінематографістів України // Культура і життя. – 2007. – № 20 (16 трав.). – С. 4.