Інформаційний сервіс  В ім’я загального добра

Художня література в якій відображена ідея толерантності

Для учнів 1-4 класів

   Вайльд О. Хлопчик-зірка: [казка] / О. Вайльд // Вайльд О. Казки / О. Вайльд. – К., 2006. – С. 129-153.

   Одного разу двоє лісорубів знайшли в лісі хлопчика-зірку. Один з них взяв дитину у свою родину. Отож дитя-зірка росло і виховувалося вкупі з дітьми лісоруба. І з року в рік хлопчик все гарнішав і гарнішав. Проте ця врода обернулася йому на шкоду, бо виростав він гордий, себелюбний і жорстокий.
   Дітьми лісоруба і всіма іншими сільскими дітьми він гордував, бо ж вони, мовляв, низького походження, а він – шляхетного роду. Він попихав своїми однолітками і називав їх своїми слугами, а до нужденних, сліпих і калік не тільки не мав співчуття, а ще й кидав у них каміння і проганяв звідусіль.

   Вайльд О. Хлопчик-зірка: книга
   Вайльд О. Хлопчик-зірка: про фільм

   Дімаров А. Для чого людині серце / А. Дімаров // Українські літературні казки / упоряд. О. Шевченко, Т. Качалова. – К., 2005. – С.40-48.

   У густому лісі, поміж корінням дерев жило плем’я дерев’яних чоловічків. Вони не мали сердець, тому не могли ані любити, ані ненавидіти, не знали, що таке радість чи гнів, злість або співчуття. Їх не любили звірі, ненавиділи птахи, і кожна жива істота старалася не потрапляти на їхню територію.
   Та одного разу один чоловічок зажадав мати серце, як у всіх людей. І один лікар виконав його прохання. Одноплемінники не розуміли, навіщо він це зробив. А чоловічок дуже дивно і незвично почував себе після цього. Він почав захищати мурашок, птахів звірів від негараздів. А коли побачив хлопчика, що замерзає, – то заради його спасіння пожертував своїм життям не замислюючись.

   Дімаров А. Для чого людині серце: книга

   Кононенко Є. Нелі, яка ходить по стелі: [повість] / Є. Кононенко. – К., 2008. – 80 с.

   Нове місто, нова школа, новий клас – і ти для всіх новенька. Як знайти друзів серед однокласників і не нажити ворогів та заздрісників? Головне – залишатися самим собою. Нелі не побоялася виказати свою таємницю і заради дружби та справедливості посеред уроку пішла по стелі.

   Потаніна І. Просто клас!: повість / І. Потаніна . – К., 2005. – 112 с.

   Як ставитися до молодшого брата, який забирає всю увагу батьків, і до того ж ще й малий бешкетник? Або як перестати бути об’єктом глузувань та образливих зачіпок, тому що твоя бабуся завжди невідступно прямує за тобою? Чи буває жіноча жружба? Все це - шкільні історії, і вони - просто клас!

   Троянов А. Не обзывайте никого,.. не надо / А. Троянов // Троянов А. Дядилёшины советы. Лёхлёхыч-детектив: рассказы / А. Троянов. – Николаев, 2009. – С. 41-42.

   Генка чомусь полюбляв усіх обзивати козлами. Чим йому не догодила ця рогата тварина – невідомо. Та одного разу почув Генка голос: - Не обзивай більше нікого, а то сам козеням станеш. Не дослухався Генка поради. І тепер кожен хлопець міг з повним правом сказати: “Генка, адже ти - Козел!”

   Троянов А. Не поплатился / А. Троянов // Троянов А. Дядилёшины советы. Лёхлёхыч-детектив: рассказы / А. Троянов. – Николаев, 2009. – С. 32-33.

   Хуліган Генка дуже полюбляв ображати маленьких і слабких. Якщо хтось хотів щось заперечити, неодмінно чув у відповідь: “Все, малий, тобі хана!” Більш за всіх діставалося сусідському хлопцю Паші. Після зустрічі з “господарем двору” він ревів і обзивав свого кривдника негарними словами вже здалеку.
   Пройшли роки, і “приятелі” зустрілися знову. Тільки тепер Павло Іванович пригадав колишньому хулігану всі свої образи.

   Тютюнник Г. Небезпечний приятель / Г. Тютюнник // Тютюнник Г. Степова казка / Г. Тютюнник . – К., 2008. – С. 30-41.

   Стрілися одного разу Їжак і Кріт.
– Вилазь, Кроте, не бійся! Я не голодний – сказав Їжак.
– Не вилізу! Ти за мною торік ганявся, щоб з’їсти… Знаю я вашого брата!
– Вилазь! Я від того року в степу вже не харчуюся, а тільки в селі. Повірив Кріт. Чого б це їм, під одним дахом живучи, та не миритися? Адже нам цим літом поруч жити!

   Тютюнник Г. Небезпечний приятель: книга

   Усачёв А. Приключения маленького человечка: [повесть-сказка]: (всеобщая декларация прав человека в перескаче для детей и взрослых) / А. Усачёв. – М., 1993. – 94 с.

   У книзі йдеться про Маленького Зеленого чоловічка. Він був настільки маленький, що великі люди його навіть не помічали. Одного разу він знайшов у своїй бібліотеці книгу «Загальна Декларація Прав Людини». В ній говорилося про те, що всі люди повинні знати свої права і ставитися один до одного з повагою. Нажаль, мешканці його міста нічого не знали про книгу і Права людини. І тому Зелений Чоловічок вирішив їм все розповісти.

   Усачёв А. Приключения маленького человечка: книга

   Черкасенко С. Ахметка: оповідання / С. Черкасенко // Черкасенко С. Малий горбань / С. Черкасенко. – К., 2009. – С. 62-70.<

   Татарин Ахметка приїхав на шахти дуже здалека. Дома зосталась жінка й троє маленьких татарчат, котрих він дуже любив і за якими дуже сумував. Дорослі і діти, хоч і розуміли, що Ахметка лагідний, та все одно з нього сміялися, через його кумедну малесеньку шапочку на голові й незрозумілу мову. Коли Ахметка чув раптовий сміх, здивовано зупинявся: сердега не міг зрозуміти, чого ж всі регочуть?

Для учнів 5-9 класів

   Азимов А. Камешек в небе / А. Азимов // Азимов А. Звёзды как пыль: фантастические произведения / А. Азимов. – М., 2000. – С. 7-186.

   Азимов А. Камешек в небе: книга

   Бєляєв О. Людина-амфібія: науково-фантастичний роман / О. Бєляєв . – К., 2006. – 288 с.

   Його називали «Морським дияволом».Та його ніхто ніколи не бачив. Знайшлися, звичайно, очевидці – вони наділили його рогатою головою, цапиною бородою, лапами лева і риб’ячим хвостом.
   Та навіть незважаючи на те, що «Диявол» рятував потопельників, дельфінів з тенет – думка про нього все одно не змінилася. Люди чомусь все одно продовжували його ненавидіти.

   Бичер-Стоу Г. Хижина дяди Тома / Г. Бичер-Стоу. – К., 1989. – 367 с.

   Бичер-Стоу Г. Хижина дяди Тома: книга

   Аудіокнига

   Додж М. Срібні ковзани / М. Додж. – К., 2009. – 336 с.

   В книзі йдеться про долю дітей бідняків та їх однолітків, але з багатих родин. Багаті діляться на дві категорії – доброзичливих, турботливих та пихатих і безсердечних.

    Зехауф Б. Тип и его светильник / Б. Зехауф. – М., 1994. – 155 с.

   Одного разу вчительці Перрі директор недільної школи запропонував взяти опіку над декількома шибениками. Хлопці цій ідеї не зраділи. Та молода вчителька зробила майже неможливе. Хлопці будуть вчитися діяти згідно з християнською вірою, моралі. Вони навчаться прощати, будуть терпимими до вчинків інших людей.

    Короленко В. Дети подземелья: [повесть] / В. Короленко // Короленко В. Дети подземелья. Слепой музыкант / В. Короленко. – М., 1987. – С. 11-62.

   Хлопчик Вася, син судді, не знайшовши розуміння у своїй родині, потоваришував з Валіком та Марусею, дітьми з «поганого товариства».

   Короленко В. Дети подземелья: книга
   Короленко В. Дети подземелья: аудиокнига

   Линдгрен А. Расмус-бродяга / А. Линдгрен. – СПб., 2000. – 188 с.

   В книзі ви познайомитесь з Расмусом-бродягою, хлопчиком-сиротою, чиє життя склалося не так вже й безхмарно. Більшість людей вважає, що всі волоцюги - крадії, брехуни, і їм не можна довіряти. Та хлопчик вважає інакше.

   Линдгрен А. Расмус-бродяга: книга
   Линдгрен А. Расмус-бродяга: аудиокнига
    Расмус-бродяга: фильм

   Мало Г. Без семьи: [роман] / Г. Мало. – М., 1989. – 350 с.

   Це історія про життя і пригоди хлопчика-найди Ремі, який після довгих поневірянь знайшов свою родину. Бродяче життя багато чому навчило бідну дитину, а дружба і підтримка тих, з ким його звела доля, допомогла все витримати.

   Мало Г. Без семьи: книга
    Без семьи: фильм

   Нестлінгер К. Обзивають мене Мурахоїдом: повість / К. Нестлінгер. – Вінниця, 2007. – 222с.

   Якщо у дівчинки великий ніс, мишачі очиці й крихітне підборіддя, цього досить, аби постійно чути за спиною глузливе «Мурахоїд». Через це вона вважає своє життя пропащим.

   Патерсон К. Великолепная Гилли Хопкинс: повесть / К. Патерсон . – М., 1982. – 127 с.

   Це психологічна повість про дівчину-підлітка, яка шукає свою родину, міняючи своїх названих батьків наче рукавиці. Вона вже заздалегідь ненавидить всіх і кожного у своїй «новій» сім’ї: «нову» матусю, за те що вона така товста, названого брата - за те, що він дурник, а сліпого сусіда – за те що він чорношкірий. Та вона ще не здогадується, що знайшла по-справжньому добрих, гарних і люблячих людей.

   Патерсон К. Великолепная Гилли Хопкинс: книга

   Петріашвілі Г. Дивак: [оповідання] / Г. Петріашвілі // Петріашвілі Г. Чудеса маленького міста. – Л., 2009. – С. 111-117.

   Жила колись на світі дуже дивна людина. Дивак усіх запевняв, ніби здатний світитись. Городяни знали про його дивацтва і співчували йому. Та були такі, які могли надавати стусанів, зіштовхнути зі сходів. А декотрі навіть собак спускали. – Хочеш світити, світи для себе, – радили інші. – Для себе? – не розумів дивак. – Ні, для себе я не зможу засвітитися… - Ну тоді терпи лайку і побої, – усміхалися люди.

   Петріашвілі Г. Динозаврик: [оповідання] / Г. Петріашвілі // Петріашвілі Г. Чудеса маленького міста. – Л., 2009. – С. 11-16.

   Колись, дуже давно, жили динозаври. Вони були великі та ліниві. Та одного разу, один з малюків чомусь покинув їсти траву, підвів голову і побачив червоний м’яч. – Що таке он там? – запитував він у мами, в інших динозаврів. Та відповіді він так і не почув, а лише всіх розсердив. – Не лови гав, нагни шию і жуй – сердито сказала мама. – А що, я все життя маю змарнувати на їжу? – засмутився малий. І він пішов шукати відповідь на своє запитання у великий незвіданий світ.

   Петріашвілі Г. Догоридригом: [оповідання] / Г. Петріашвілі // Петріашвілі Г. Чудеса маленького міста. – Л., 2009. – С. 118-128.

   Одного разу діти побачили людину догори ногами, що нюхала квіти. Їм цей чоловік так сподобався, що вони стали йому наслідувати. Та це не сподобалося Порядному громадянину. – Ганьба! Сором! Що про тебе скажуть? – Знаю, що скажуть, і мене це не хвилює! Одним сподобається, а інші, схожі на вас, будуть обурюватися! Та коли все ж таки Догоридрига змусили стати на ноги, він почав дуже швидко рости. – Зупинися! – верещав Порядний громадянин. – Не можу! Таким створила мене природа!

   Ракша А. Сафари: рассказ / А. Ракша // Мы. – 2011. - №4. – С. 49-61.

   Одного разу двоє підлітків вирішили вполювати бомжа. Азарт та бажання спробувати зробити щось нове взяли гору над почуттям гідності. Та коли один з них майже наздогнав “звіра”, раптом сам опинився у пастці. Допомогти йому зможе лише його “здобич”. Як поведе себе у цій ситуації людина без визначенного місця перебування? Як людина чи як “звір”?

   Скотт В. Айвенго: роман / В. Скотт. – К. – Тернопіль, 2005. – 435 с.

   Роман розповідає історію середньовічної Англії. Король Річард Левове Серце повернувся в Англію після Хрестових походів. А країну роздирають конфлікти між саксами і норманами, і головний герой, саксонський лицар Айвенго, відданий норманському королю Річарду, став прикладом того, як можуть ужитися на одній території два ворогуючі народи.

   Скотт В. Айвенго: книга
   Айвенго: о фильме

    Терен В. Повістинка про Потворка: [повість] / В. Терен. – К., 2004. – С. 6-162.

   Ніколи нікому не кажи нічого поганого! Бо є такі хвилини, коли все сказане збувається. Якби баба Текля про це знала, то вона б не сказала те, що сказала. – Бути тобі потворою! І вже наступного дня Григорко став Потворком. Хлопець забув своє ім’я і почав відгукуватися лише на нове.

   Шмідт Л. Свої, чужі, інші: роман / Л. Шмідт. –К., 2008. – 408 с. – (Зоряний гість).

   Добре мати мудрих батьків, гарний дім, вчитися у школі, мріяти і знати, що все у твоєму житті буде правильно…
   А якщо твої друзі – жебрак, сирота та старий сліпий злодій, якщо ти дивишся на світ не з чисто вимитого віконця ошатної садиби, а з придорожньої ковбані – то й своїх і чужих ти міряєш не вагою кошеля з грішми, а такими застарілими поняттями, як вірність, добро, милосердя.

Читаємо on-lain

   Глейцман М. Болтушка

   Дівчинці Ровені Бейтс 11 років, і вона вважає себе дуже балакучою. Вона й насправді дуже багато балакає, але тільки… про себе. Від самого народження її горло побудовано дещо по-іншому, і тому дівчинка не може розмовляти вголос.
   У своєму житті їй доводиться зіштовхнутися із проблемою, знайомою багатьом підліткам: вона переходить у нову школу, потрапляє в нове оточення. Серед незнайомих дітей і дорослих їй треба буде знайти свою нішу.
   Австралійський письменник Морріс Глейцман написав чудову історію про те, як важливо розуміти і поважати того, хто на тебе зовсім не схожий.




   Патерсон К. Мост в Теравифию

   Життя десятирічного Джесса проходило розмірено та сумно – до тих пір, поки в один прекрасний день в нього не увірвалася якась дивна істота – з першого погляду Джесс навіть не зміг визначити, хлопчик це чи дівчинка. І ось ця істота з усією швидкістю і безпосередністю дитинства повністю перегортає його життя, розфарбовуючи його кольорами уяви.






   Паттерсон К. Иакова я возлюбил

   Це зворушлива книга про дівчинку-підлітка, сильну, самобутню і хоробру особистість, яка впевнена в тому, що вся батьківська любов дісталася її сестрі-близнючці. Та одного разу відбувається її зустріч з Капітаном. Саме його мудрість допомагає дівчинці перейти від боротьби за батьківську любов до пошуку особистого покликання. Та попереду на неї ще чекають випробування юності та внутрішній пошук себе, після яких вона обов’язково знайде підтримку друзів та рідних і найголовніше - знайде себе.






   Стальфельт П. Одного поля ягоды

   Цю книгу шведська дитяча письменниця, художник, педагог написала ще у 1999 році на замовлення Міністерства освіти Швеції. Вона про те, що всі люди різні, та в них рівні права, і всі вони гідні поваги. У Швеції ця книга стала навчальним посібником з толерантності для початкової школи.






   Старк У. Чудаки и зануды

   Книга розповідає про історію дівчинки-підлітка, що починається з простого непорозуміння, яке як снігова грудка обростає новими і новими складними ситуаціями.

   Це повість про дружбу і ненависть, любов і горе, безпомічність дорослих і мудрість дітей та стариків. Вона про те, як непросто дорослішати, як важко знайти себе. Багато що видається нам в житті дивним, чудним, та все навкогло наповнено глибоким смислом, потрібно тільки навчитися його розпізнавати, не треба боятися бути диваком, не схожим на інших.




   Тор А. Остров в море

   Повість «Остров у морі» - це історія дівчинки із єврейської родини, яку прийняла і врятувала під час Другої світової війни шведська родина. Це погляд на великий і спочатку такий чужий світ, в який потрапляє відірвана від родини дитина. Ті, хто буде читати ці пронизливі сторінки, отримають свого роду щеплення: можна сподіватися, що вони не піддадуться спокусі подражнити однолітка, якщо він «не такий, як всі».

Rambler's Top100 Рейтинг@Mail.ru