Страшна-престрашна книга: (День Томерля, Австрія, 21 грудня) // Я пізнаю світ: свята різних народів: дитяча енциклопедія / Авт.-упоряд.: І. Полянська, Н. Іоніна. – К.: Школа, 2003. – С. 94-97.
   Кінець грудня в Австрії – похмура і холодна пора року. Австрійці вважають, що в цей час прокидаються злі сили, які не бояться страшної холоднечі. Цей день вважається «фатальним», незважаючи на те, що на нього припадає свято святого Томаса (святого Фоми).
   Цей день відзначався ще у дохристиянські часи. Щоправда, тоді в уявленні людей він був пов’язаний зовсім не зі світлом, а з демонічною істотою Томерлем. Страх перед нею був такий великий, що люди побоювалися виходити на вулицю, а дітей взагалі не випускали з хати.
   Після проведення григоріанської реформи календаря центральне місце у день 21 грудня став посідати святий Томас.

    У дракона також є серце…: (Форшунг, Австрія, кінець лютого) // Я пізнаю світ: свята різних народів: дитяча енциклопедія / Авт.-упоряд.: І. Полянська, Н. Іоніна. – К.: Школа, 2003. – С. 162-165.
    У південно-східній провінції Австрії, на самому кордоні з Югославією, живуть штирійці. Це край, де здавна жили кельти, іллірійці, слов?яни, баварці, угорці. При цьому сьогодні ні способом життя, ні звичаями сусіди між собою майже не відрізняються.
   Зиму тут усі проводжають однаково – святом Форшунг. Назва ця німецька, але саме свято походом переряджених і круглими хлібами дуже нагадує слов?янську Масляну. Щоправда, давні слов?яни спалювали солом?яне опудало, а тут таке опудало роблять із квітів. І не одне, а аж два, з?єднаних рука за руку. Це подружня пара: Маннерль (Чоловік) і Вейбль (його жінка). Крім того, їх не спалюють, а топлять в озері Аусзеє.

   Болгарські свята // Країни і народи: Європа: Я пізнаю світ: дитяча енциклопедія / Авт.-упоряд. Л. О. Багрова. – К.: Школа, 2003. – С. 251-254.
   Болгарія довго залишалася країною, де люди в основному працювали на землі і жили в селах, мабуть, тому так добре збереглися до наших днів старовинні звичаї і свята болгар.
Тут ніхто не здивується, якщо нареченій або першокласникові, які виходять за поріг рідної оселі, виллють під ноги відро води: щоб їм добре велося. Так бажають щастя будь-якій людині, яка починає нову справу.
   Багатолюдно і весело зустрічають болгари Новий рік. Вони називають його Сурва година, тобто свіжий, недостиглий рік. 21 січня вони відзначають Бабин день. В минулому цей день присвячували бабам-повитухам. Цього дня в гості до бабки приходять усі її «пацієнтки» і дарують їй подарунки. А в західній та центральній частині країни бабки самі обходили їхні оселі: купали новонароджених, старшим дітям мили очі, щоб були здоровими.
   Весело відзначають у селах і 14 лютого – Трифонів день. Цього дня на виноградниках закінчують підрізувати лозу. Тепер цей день вважається святом виноградаря.

   На очах у зірок: (Єнів день, Болгарія, літо) // Я пізнаю світ: свята різних народів: дитяча енциклопедія / Авт.-упоряд.: І. Полянська, Н. Іоніна. – К.: Школа, 2003. – С. 290-292.
   Хто такий цей Єнь – можна тільки гадати. У будь-якому разі це була істота завбачлива: тільки-но сонце повертало на зиму, цей Єнь одягав на себе овечий кожух і вирушав по сніг.
   Не встигав Єнь на світанку вирушити в путь, як болгарські дівчата йшли купатися до річки. За народними повір?ями, цього ранку в річці купається сонце, тому вода стає особливо цілющою.
   Потому цілими групами дівчата вирушають збирати трави і коріння. За дівчатами з веселим гамором ув'язуються і хлопці. Чим більше цілющих трав наберуть вони разом, тим краще.

   Свято пастухів: (Гергів день, Болгарія, 5 травня) // Я пізнаю світ: свята різних народів: дитяча енциклопедія / Авт.-упоряд.: І. Полянська, Н. Іоніна. – К.: Школа, 2003. – С. 262-268.
   В чабаньких селищах Болгарії найголовніше свято – Свято пастухів. Припадає воно на самий початок травня, і святкують його у широкому лузі просто за селом. Ще затемна йдуть молоді заміжні жінки, хлопці і дівчата шлюбного віку до лісу, збирати квіти і лікарські трави. Зі сходом сонця всі повертаються і обирають найгарнішу дівчину селища. Бути обраною першою красунею Гергевого дня – це велика честь.
   Цього дня усі стежать за тим, як пастухи під звуки музики спускаються з гір з отарою. Сьогодні вони складають чабанський іспит: кожен поодинці має прогнати свої отари складними маршрутами. На допомогу їм дають лише собаку-вівчарку. Щоправда, вівчарки проходять у цих краях дуже серйозну науку і одержують цілком пристойну собачу освіту.

   Санжарова, О. Мартеницы / О. Санжарова //Крестьянка. – 2010. - N3. - С. 30-31.
   У перші дні березня болгари, молдовани, румуни не стільки «женуть зиму», скільки «закликають весну», приворожують її, як і треба приворожувати жінку – одягом та прикрасами. Традиційними обрядовими кольорами весняних оберегів були білий та червоний. Білий колір символізував сонячне світло, чистоту, силу, чоловічу основу. Червоний – колір крові, життя, народження – з давнини вважався жіночим.
   У болгар червоно-білі амулети називаються мартеницями, ними вітають болгарське втілення Весни – Бабу Марту.

   Коробов А. Праздничные дни и отпуска / А. Коробов, Ю. Иванов // Коробов А. Все о Великобритании / А. Коробов, Ю. Иванов. – Харьков: Фолио, 2008. – С. 324-330.
1 січня – Новий рік, (в Шотландії – 1 та 2 січня),
14 лютого – День святого Валентина,
47-й день перед Пасхою – останній день Масляної,
17 березня - День святого Патріка, (офіційний вихідний в Північній Ірландії),
Четверта неділя Великого посту – Свято всіх матерів, в цей день діти повертаються в батьківський дім і дарують матері подарунки,
1 квітня – День дурнів,
Перший понеділок травня – Травневе свято, воно асоціюється не стільки з солідарністю трудящих, скільки з фольклором,
Останній понеділок травня – Весняний вихідний (це фіксований вихідний, який замінює свято Трійці), Третя неділя червня – День всіх батьків,
Друга чи третя субота червня – офіційний день народження Королеви, (цей день не співпадає з дійсним днем народження Її Величності, а слугує для проведення офіційних церемоній),
12 липня – День оранжистів, (офіційний вихідний в Північній Ірландії), його святкують протестанти, і таким чином досягається рівновага з католиками, які святкують День святого Патріка),
Останній понеділок серпня – Літній вихідний,
31 жовтня – Хеловін,
5 листопада – День Гая Фокса, це ніч вогнищ, феєрверків, які нагадують про так звану «порохову змову», Друга неділя листопада – Поминальна неділя, це день пам’яті загиблих під час двох світових війн та інших конфліктів,
24 грудня – переддень Різдва,
25 грудня – Різдво,
26 грудня – День подарунків,
31 грудня – переддень Нового року.

   Норбури П. Свободное время / П. Норбури // Норбури П. Великобритания: путеводитель по обычаям и этикету / П. Норбери; пер. с англ. В. Яковлева. – М.: АСТ: Астрель, 2006. – С.101-115.
   Сьогодні культурне життя англійців характеризується відродженням громадського інтересу до картинних галерей, музеїв, різних напрямів мистецтва. У Лондоні – всесвітньої столиці мистецтв - всіх бажаючих запрошують Національна гелерея, Королівська академія мистецтв, Галерея Тейт, Сучасна галерея Тейт, Британський музей, Музей наук, а також знаменитий Музей мадам Тюссо.
Увага англійців та іноземних туристів завжди прикута до урочистих та яскравих державних церемоній, спортивних та культурних заходів року. Наприклад:
Березень – «Гребні перегони» між вісімками Оксфордського та Кембриджського університетів,
Травень – відбірні перегони в Бадмінтоні, Челсійська квіткова виставка,
Травень-вересень – літня виставка Королівської академії та оперний фестиваль «Глайндборн» у Східному Суссексі,
Червень – «Дербі» на іподромі «Епсом-Даунс»,
Липень – перегони « Королівський Аскот», Хенленська регата,
Червень-липень – Уїмблдонський тенісний турнір,
Серпень – Кауська вітрильна регата на острові Уайт.

   Феї, ельфи та чарівники: (Свято Самхейн, Британські острови, 1 листопада) // Я пізнаю світ: свята різних народів: дитяча енциклопедія / Авт.-упоряд.: І. Полянська, Н. Іоніна. – К.: Школа, 2003. – С. 418-422.
   Свято Самхейн, яке відзначається 1 листопада – це старовинне свято кельтів. «Самхейн» кельтською мовою – «кінець літа». Друїди (стародавні служителі культу) дуже широко відзначали це свято, починаючи його ще опівночі 31 жовтня. Люди вірили, що цієї ночі відбувається розгул усіляких надприродних створінь, до яких належать феї, відьми і чаклуни.
   Ввечері перед святом в усіх селищах Британських островів гасли вогні. Кожне селище намагалося розвести багаття більше і вище, ніж у сусідів. Коли вогнище розгорялося, від нього запалювали смолоскипи, і з ними люди обходили будинки, поля і все селище, аби захистити їх від витівок нечистої сили.
   З часом у Європі стали використовувати цей день (День усіх святих) як привід для веселощів, для казок з переодяганням у привидів, щоб лякати один одного.

Англійські весільні традиції. Частина 1
Велика Британія: свята та вихідні
Звичаї і свята британців
Культура Англії
Різдво – найбільше свято року в Англії
Свята Великобританії
Свята і традиції

   Гостинці для човнів і млинів // Я пізнаю світ: свята різних народів: дитяча енциклопедія / Авт.-упоряд.: І. Полянська, Н. Іоніна. – К.: Школа, 2003. – С. 49-54.
   Що б ви сказали, коли б у Новий рік гість для вас приніс як довгоочікуваний подарунок величезний… камінь? У кращому разі до такого оригінального вчинку можна поставитися з гумором, приховуючи своє розчарування.
   А ось на грецькому острові Лемносі саме камінь – найкращий подарунок від рідних і близьких. І чим він більший, чим густіший на ньому мох, тим, відповідно, більше щастя бажають своїм друзям і знайомим.

   Кривцов Н. Национальные праздники // Кривцов Н. Кипр. Остров богов и святых: исторический путеводитель / Н. Кривцов. – М.: Вече, 2002. – С.11-12.
1 січня – Новий рік
6 січня – Водохреще,
Зелений Понеділок (початок Великого посту),
Пасха (святкується 4 дні, з п’ятниці до понеділка),
25 березня – День Незалежності Греції,
1 квітня – день початку національно-визвольної боротьби кіпрського народу проти британського колоніалізму,
1 травня – Травневий день,
15 серпня – Успіння,
1 жовтня – День Незалежності Кіпру,
28 жовтня – День «Охі» (Дослівно «День «Ні». В цей день в 1940 р. Греція відмовилася прийняти ультиматум фашистської Італії,
25 грудня – Різдво.

   Музична ніч: (Свято Бузуки, Греція, літо) // Я пізнаю світ: свята різних народів: дитяча енциклопедія / Авт.-упоряд.: І. Полянська, Н. Іоніна. – К.: Школа, 2003. – С. 362-365.
   У 1923 році греки воювали з турками і зазнали у цій війні поразки. Тисячі біженців, рятуючись від голоду, посунули з провінції до столиці – міста Афін. Та життя у великому місті не було безхмарним. Але біженці не журилися. Вечорами вони збиралися у найдешевших кав?ярнях, аби послухати музику. Саме там і народилися мелодії ребетико.
   Слово «ребетис» означає «бідолаха, відщепенець». Мелодії, які вони придумали, виконувалися під акомпанемент струнного інструмента, схожого на скрипку. Цей музичний інструмент значно старший за мелодії ребетико, але він одержав визнання у цілому світі саме завдяки мелодіям, створеним «ребетис».
   Свято відзначають найчастіше у павільонах, кав'ярнях, кінотеатрах – словом, у тих приміщеннях, де можна потанцювати.

Кухня Греції
Різдвяні традиції в Греції
Свята Греції

   Велетні й карлики на вулицях Іспанії: (Свято Корпус Христі, Іспанія, початок червня) // Я пізнаю світ: свята різних народів: дитяча енциклопедія / Авт.-упоряд.: І. Полянська, Н. Іоніна. – К.: Школа, 2003. – С. 287-289.
   На червень в Іспанії припадає така кількість свят, що відзначати їх доводиться мало не щодня.
   Але Корпус Христі – Свято тіла Господнього – одне з найурочистіших в Іспанії. Досить рано-вранці кинути погляд на ще безлюдні вулиці будь-якого іспанського міста, щоб це зрозуміти.
Через вулиці, на рівні другого поверху, протягнуті яскраві тканини та гірлянди квітів. У повітрі відчуваються незвичайні пахощі квітів. Бруківка геть уся всипана пелюстками троянд. Двері і вікна будинків прикрашені квітами та зеленню.
   Після урочистої церковної меси на міських площах проводяться ярмарки, починаються танці, ігри.

   Мини М. Обычаи и традиции / М. Мини // Мини М. Испания: путеводитель по обычаям и этикету / М. Мини; пер. с англ. М. Митрофановой. – М.: АСТ: Астрель, 2006. – С.63-80.
   Всі свята в Іспанії можна поділити на 4 категорії:
державні, які святкують по всій країні,
державні, які можуть бути замінені в окремих автономіях,
свята національних автономій (регіонів),
свята столиць цих регіонів.
   У кожному регіоні країни свої традиції проведення тих чи інших свят. Та майже в усіх регіонах невід’ємною та важливою частиною фієст є фламенко. Вважається, що до країни цей стиль принесли цигани. Спочатку це був просто спів, який супроводжувався ритмічними плесканнями в долоні. Пізніше з’явився гітарний супровід. З 1915 року і по сьогодні шоу фламенко користується популярністю в усьому світі.

   Фельтина А. Коррида // Фельтина А. Все об Испании / А. Фельтина. – Харьков: Фолио, 2008. – С. 282-288.
    Корида, без сумнівів, - одна з найбільш відомих і найбільш суперечливих іспанських традицій. Своїм існуванням вона зобов’язана, перш, за все “toro bravo” ( з ісп. «хоробрий бик») – породі бойових биків, які задіяні в кориді. На Криті, де процвітав культ Мінотавра, ігри з биком були важливим елементом обрядів, пов’язаних з родючістю. Скоріш за все, первісне вбивство бика було ритуальним і здійснювалося лише жерцями. На масове ж видовище корида перетворилася значно пізніше.

   Фельтина А. Народные праздники // Фельтина А. Все об Испании / А. Фельтина. – Харьков: Фолио, 2008. – С. 266-281.
   В Іспанії святкують дуже багато різних свят. Більше 200 з них викликають цікавість у туристів, а деякі навіть популярні в усьому світі.
   У лютому вся країна святкує карнавал,
   Між 15 та 19 березня – Фальяс, це традиційне валенсійське свято, під час якого спалюють великі лялькові фігури.
   Весна – Свята неділя – Пасха,
   Квітень (на третьому тижні після Святої неділі) – Квітнева ярмарка,
    22-24 квітня – свято маврів та християн (м. Алкой), це розкішне театралізоване дійство,
   23 квітня – Свято святого Георгія – Сан Жорді, цього дня чоловіки дарують жінкам червону троянду, а жінки чоловікам – книгу,
   Травень – Свято Богородиці Росіо, під час його – традиційна андалузька процесія, верхи і на повозках направляється до монастиря в Аямонте (провінція Уельва), де знаходиться зображення Богородиці.
   24 червня – День святого Жоана, в цей день іспанці святкують день літнього рівнодення.
   6-14 липня – День святого Ферміна – Сан Фермін, в цей день відбуваються відомі всьому світові памплонські енсьєрро – бичачі перегони,
   Вересень – День Діви де ла Мерсе, покровительки Барселони, святкують цілий тиждень під відкритим небом з музикою, виставами,
   12 жовтня – День Іспанської нації, відзначають перш за все військовим парадом на мадридській Пасео де Кастейяні, який приймає особисто король країни,
   12 жовтня – День Діви дель Пілар,
   1 листопада – День усіх Святих,
   24 грудня – 6 січня – Різдво,
   26 грудня – День святого Естебана,
   1 січня – Новий рік, святкують у родинному колі,
   5 січня – Хода магічних королів, за традицією в цей день всі діти отримують від королів саме ті подарунки, які вони просили,
   6 січня - День волхвів, дуже тісно пов’язаний з попереднім святом, в цей день діти зустрічаються зі своїми хрещеними, які також дарують їм подарунки.

   Фельтина А. Фестивали // Фельтина А. Все об Испании / А. Фельтина. – Харьков: Фолио, 2008. – С. 282.
   В Іспанії щорічно проходять великі фестивалі. Ось найбільші з них:
• Міжнародний фестиваль музики і танців в Гранаді (червень-липень),
• Міжнародний фестиваль музики в Сантандері (2-а половина липня – 1-а половина серпня),
• Фестиваль театру в Мериді (кінець липня – початок серпня) - винятково класичний греко-латинський та середземноморський театр,
• Фестиваль класичної музики в Сантьяго-де-Компостела (серпень - вересень),
• Міжнародний фестиваль класичного театру в Альмагро (три тижні у вересні) - класичний та світовий театр,
• Осінній фестиваль у Мадриді (з середини вересня до початку жовтня),
• Міжнародний кінофестиваль в Сан-Себастьяні (вересень),
• Міжнародний фестиваль музики у Барселоні (вересень-жовтень).

   Як поділити віслюка // Я пізнаю світ: свята різних народів: дитяча енциклопедія / Авт.-упоряд.: І. Полянська, Н. Іоніна. – К.: Школа, 2003. – С. 46-49.
   Мабуть, Іспанія – єдина країна у світі, в якій узимку…орють. Це старовинний новорічний обряд. Сільські пастухи, одягнені в овечі кожухи, підперезавшись ланцюжками з бубонців та дзвіночків, виходять на оранку… на дибах. З’єднавшись парами, вони беруться за плуга, який тягнуть інші учасники обряду, переодягнені жінками. Усі разом вони старанно орють…сніг. Всі впевнені, що це допоможе їм одержати в новому році багатий урожай.
   А сільська молодь у цей час влаштовує агінальдо – карнавал. Під проводом озброєного чоловіка вони з піснями ходять по хатах і носять «Старий рік» у вигляді солом’яних діда і баби.
Виступивши з черговим привітальним куплетом, вони замітають підлогу, щоб вигнати з житла накопичену у ньому за рік погань. А потім «Старий рік» урочисто спалюють.

   Дмитриев, А. Схватка с судьбой: [про кінні перегони] / А. Дмитриев //Вокруг света. – 2007. - N10. - С. 152-159: фото.цв.
    Перегони паліо, які відбуваються з 1644 року в італійському місті Сієна – одне з найзахопливіших змагань. Самі ж мешканці міста називають паліо кінним чемпіонатом світу, і подивитися на нього дійсно їдуть з усіх кінців Землі. В перегонах, однак, беруть участь лише місцеві – десять міських команд. Та й тривають самі перегони всього півтори хвилини. А ось готуватися до них треба цілий рік.

   Климова, А. Corrida de toros, или как укротить быка / А. Климова //Лазурь. - 2007. - N2. - С. 28-31.
   Згідно з суспілним опитуванням, сьогодні цікавість до кориди поступово знижуєтся. Дехто навіть вважає, що вона користується попитом тільки завдяки туристам, які приїздять до Іспанії з різних куточків землі. І це справедливо. Декого саме корида і приваблює до поїздки в цю країну.
   Та, на жаль, під час кориди відбувається справжнє вбивство, хоч і замасковане під національну звичку. Так, більшість любується мужнім і сміливим тореадором, який виступає проти сильної (середня вага бика близько півтонни) розлюченої тварини. Та іншим не подобається дух кориди - запах крові, люті та жаху.
   Кориди проходять і в Португалії. Як і в Іспанії, в цій країні рішення про те, чи можна вбивати биків під час вистави, нерідко приймалися на дуже високому державному рівні. Так, чотири роки в країні діяв закон про «безкровну кориду», який, на жаль, потім був відмінений.

   Кокіна, В. Побачити кориду і...: [про іспанську кориду]/ В. Кокіна //Урядовий кур'єр. – 2007. - 20 січня. - С. 13
   Іспанія – країна оливок, видовищ і популярної кориди. З березня до жовтня триває її сезон. Кінець літа – саме те, що треба. Головне – не так спекотно.
   Квитки на кориду купують заздалегідь. Вільних місць не буває. У кориді треба розбиратися й знати чимало нюансів. Це не просто спортивне дійство тварин і людей. Корида для іспанців більше, ніж шоу. Це безперервний зв'язок з історією.

   Розвага, що закінчується смертю: [про іспанську кориду] //Клас. – 2007. - N1. - С. 19-20: цв.ил.
   Щось схоже на сучасну кориду з'явилося в Іспанії у XIV столітті, коли під час турнірів знатні вершники за допомогою пік мірялися силою з розлюченими тваринами. Поступово ці змагання ставали все народнішими: поряд з кінними лицарями-кабальєро на арену виходили і простолюдини. З часом без кориди не обходилося жодне свято.
   Після того, як в Мадриді завершили будівництво головного майдану Пласа Майор, на ньому цілісінькими днями відбувалися бої биків. У середині XVI століття папа Пій V видав едикт, що забороняв кориду під страхом відлучення від церкви. Але іспанський король Філіп II домігся у папи скасування едикту. Він вважав, що саме таке видовище виховує мужність – найважливішу рису характеру кожного справжнього іспанця.
   У Барселоні, відомій своїм мистецтвом та архітектурою, місцеве самоврядування ще в 2004 році заборонило цю традиційну розвагу. Проте, в Андалусії та Мурсії і надалі панує культ кориди. Матадори там такі ж знаменитості, як і кінозірки.

Традиції Іспанії

   Аббот Ч. Досуг / Ч. Аббот // Аббот Ч. Италия: путеводитель по обычаям и этикету / Ч. Аббот; пер. с англ. И. Сацевич. – М.: АСТ: Астрель, 2006. – С.90-105.
   Одна з головних привабливостей Італії в тому, що більшість життя італійці проводять на вулиці, принаймні теплої пори року. Кожен італієць полюбляє взяти участь у щорічному святі festa, яке іноді триває декілька днів. Це може бути і релігійне свято, і свято, яке походить своїм корінням з часів Відродження чи Середніх віків, таке як Паліо, з його кінними перегонами в Сієні (2 липня і 16 серпня), Регата у Венеції (в першу неділю вересня). На три дні в червні, один з яких завжди 24 червня, Флоренція стає місцем проведення параду костюмів XVI ст. (Сalcio Storico Fiorentino). У Римі на площі Навона (Piazza Navona) з Різдва до 5 січня відкривається яскравий ярмарок солодощів та іграшок.

   Живі шахи: (Італія, 9 вересня) // Я пізнаю світ: свята різних народів: дитяча енциклопедія / Авт.-упоряд.: І. Полянська, Н. Іоніна. – К.: Школа, 2003. – С. 833-386.
   Прикро буває людям, коли їх називають «пішаками». Адже кожен у глибині душі вважає себе більш важливою фігурою. Але в італійському місті Маростика приємно буває виступити в ролі пішака. Принаймні раз на чотири роки – на самому початку осені. Адже там, у Маростиці, 9 вересня відзначають Шахове свято.
   А почалося все близько 600 років тому, у 1454 році. Жив у ті часи в Італії багатий і вельми освічений князь. І було у нього двоє дочок-красунь. Та чомусь два шляхетних юнаки закохалися в одну з них – молодшу князівну Ліонору.
   У ті часи подібні суперечки завершувалися дуеллю. Але для князя дуель видавалася варварським пережитком, тому він запропонував суперникам поборотися між собою у… шахи. Ця любовна історія не загубилася у пітьмі століть. Відтоді раз на чотири роки мешканці Маростики згадують красуню Ліонору, обох рицарів і кмітливого князя великою шаховою грою.

   «Нова вода» і старі речі // Я пізнаю світ: свята різних народів: дитяча енциклопедія / Авт.-упоряд.: І. Полянська, Н. Іоніна. – К.: Школа, 2003. – С. 66-69.
   Італійці вважають, що Новий рік слід зустрічати, звільнившись від усього старого і поганого, що нагромадилося у минулому році. А тому раніше зі святковим боєм курантів на вулицю з вікон летіли предмети, не придатні до вжитку: старі фарфорові сервізи, зламані меблі та інші речі.
   Сьогодні ця традиція трохи зазнала змін: італійці стараються більше звільнити свої душі від негарних думок та тяжких спогадів, ніж помешкання від непотребу.
   У деяких областях Італії селяни рано – вранці 1 січня йдуть до джерела, щоб принести додому «нової» води. Адже вода, яку взяли до сходу сонця, приносить щастя.

   Рапопорт А. Итальянские праздники // Рапопорт А. Все об Италии /А. Рапопорт; Итальянский институт культуры в Украине. – Харьков: Фолио, 2008. – С.536-538.
1 січня – Новий рік, Міжнародний день миру,
Початок року – сезон карнавалів,
6 січня – Єпіфанія,
Лютий – традиційний фестиваль італійської пісні в Сан-Ремо,
Весна - Пасха,
21 квітня – День міста (Рим),
25 квітня – День визволення від фашизму,
Травень – проводиться фестиваль «Музичний травень», аж до початку червня (Флоренція),
1 травня – День Праці,
2 червня – День Республіки,
24 червня – День св. Іоанна (Хрестителя),
29 червня – День святих Петра і Павла – покровителів Риму,
15 серпня – Феррагосто (Вознесіння Богоматері),
1 листопада – День усіх Святих,
8 грудня – Непорочне зачаття Діви Марії,
25 грудня – Різдво,
26 грудня – Свято св. Стефана.

   Фея Бефана: (Свято Єпіфанії, Італія, 6 січня) // Я пізнаю світ: свята різних народів: дитяча енциклопедія / Авт.-упоряд.: І. Полянська, Н. Іоніна. – К.: Школа, 2003. – С. 139-141.
   З 1 до 6 січня (за старим стилем) на італійську землю спускається з неба фея Бефана. Вона мандрує по містах і селах на віслючкові, нав'юченому величезним тюком з подарунками. Добра старенька прив?язує свого віслючка біля будинку, де є діти. Поки втомлена тварина жує сіно, фея відчиняє двері маленьким золотим ключиком і, увійшовши в дім, наповнює різними подарунками дитячі черевички, навмисне виставлені біля входу.
   Кажуть, що неслухняних дітей вона нагороджує згаслим вугіллям та попелом. Певна річ, ніхто не хоче отримати такий подарунок, а тому всі шість днів діти намагаються поводитися тихіше води, нижче трави, щоб не розгнівати Бефану.
   В єпіфанську ніч, за народним повір'ям, відбуваються усілякі дива. В місцевості Романья вірять, що в цю ніч стіни будинків перетворюються на сир. У Сицилії запевняють, що опівночі зацвітають голі апельсинові дерева. А в Абруцці кажуть, що тварини в цю ніч здатні говорити.

   Хто одержує шовковий прапор?: (Свято Паліо, Італія, середина липня) // Я пізнаю світ: свята різних народів: дитяча енциклопедія / Авт.-упоряд.: І. Полянська, Н. Іоніна. – К.: Школа, 2003. – С. 353-354.
   В Італії обожнюють свята-змагання. Темпераменту італійцям не позичати, і саме тому гарячий південний народ так любить свято Паліо. У перекладі з латинської «паліо» означає «прапор».
У середині літа за честь завоювати прапор змагаються вершники, арбалетники, вершники на буйволах і бігуни. Оскільки з буйволами мати справу було надто небезпечно, тому їх наприкінці XVII століття замінили кіньми.
   У Венеції змагаються не на конях, а на традиційних, крім своїх двох, засобах пересування – гондолах. Фегатті – перегони гондол – також виняткове, захоплююче подих видовище. Завершується свято великими банкетами і мальовничими смолоскиповими ходами.

Італія: традиції нації
Новий рік в Італії
Святкування: святкові дні

   Гість із країни сонячного світла: (День святого Миколая, Нідерланди) // Я пізнаю світ: свята різних народів: дитяча енциклопедія / Авт.-упоряд.: І. Полянська, Н. Іоніна. – К.: Школа, 2003. – С. 87-91.
   Щороку 5 грудня до святкової набережної Амстердама підходить великий пароплав, який зустрічає великий натовп. Всі чекають на поважного гостя. Таким гостем є святий Миколай, день якого тут святкують 6 грудня (в Україні – 19 грудня).
    На появу цього святого чекають не лише діти, а й дорослі. Цього дня заведено обмінюватися подарунками. Разом із звичайним сувеніром часто можна отримати «мигдальні літери». Чим більші ці літери, тим краще до тебе ставиться людина, що їх дарує.

   Ласощі падають зі стелі: (Свято святого Мартіна, 12 листопада) // Я пізнаю світ: свята різних народів: дитяча енциклопедія / Авт.-упоряд.: І. Полянська, Н. Іоніна. – К.: Школа, 2003. – С. 432-436.
   У ніч з 11 на 12 листопада діти у Нідерландах і Бельгії намагаються не заснути. Вони чекають на святого Мартіна. Дорослі його можуть і не помітити: він пробирається дахами, щоб скинути дітям подарунки через комин.
   Святий Мартін жив у IV столітті і був турським єпископом. Він уславився тим, що дуже любив і жалів убогих і бездомних злидарів. Саме ж свято на честь святого, в уявленні народу, є святом завершення збирання урожаю. Віднині худоба зимуватиме у хлівах, а люди займуться зимовими справами.

Нідерланди – зимові свята
Про свято оселедця
Різдво в Нідерландах: стрес і новорічні гірлянди

   Томейлин Б. Обычаи и традиции / Б. Томейлин // Томейлин Б. Германия: путеводитель по обычаям и этикету / Б. Томейлин; пер. с англ. Д. Исакжанова. – М.: АСТ: Астрель, 2006. – С. 48-61.
   У різних землях Німеччини святкують багато різних свят. Нижче перелічено 12 державних свят, а також тих, які святкують в окремих землях, і які є переважно католицькими святами.
1 січня – Новий рік,
6 січня – Богоявлення (тільки в Баден-Вюртемберзі, Баварії і Саксонії- Ангальт),
Березень–квітень – Страсна П’ятниця, Пасха, Пасхальний понеділок,
1 травня – День праці,
Травень – червень - Вознесіння Господнє, Трійця, День Духів, Богоявлення (тільки в Баден-Вюртемберзі, Баварії, Гессені, Північній Рейн-Вестфалії)
15 серпня – Успіння Богородиці,
3 жовтня – День об’єднання Німеччини,
31 жовтня – День Реформації (тільки протестанське свято),
1 листопада – День усіх Святих (тільки католицьке свято),
21 листопада – День молитви і спокути,
24 грудня – переддень Різдва,
25 грудня – Різдво,
26 грудня – друге Різдво.

   Тисячолітня мандрівка Лускунчика: [ялинкова іграшка: історія, традиції] // 12+. – 2009. – №12. – С.4.
   Щоразу, відкриваючи потерту картонну коробку з ялинковими іграшками, з неприхованим трепетом ніжно виймаєш їх і розвішуєш у традиційному порядку з відчуттям тихої радості. Виявляється, що перші новорічні кульки виготовили ще в 1848 році в німецькому місті Лауші, придбати які, на жаль, зміг не кожен.

Різдвяний календар – в очікуванні свята
Різдвяні ярмарки в Німеччині – кількасотрічна традиція
Традиції і культура Німеччини

   Від чого охороняє часник?: (День Кульгавого хижака, або Вовчий день, Румунія, 30 листопада) // Я пізнаю світ: свята різних народів: дитяча енциклопедія / Авт.-упоряд.: І. Полянська, Н. Іоніна. – К.: Школа, 2003. – С. 456-460.
   Румуни вважають, що зима приходить на їхню землю наприкінці листопада, у Вовчий день, або День Кульгавого хижака. Цього дня слід поводитися вкрай обережно, щоб вовки не посмілішали і не загризли худобу.
   Існує ціла низка правил, які забороняють у цей святковий день працювати, замітати підлогу в хаті та викидати сміття, зачісуватися, давати що-небудь у борг. Люди цього дня пильнують аби не подряпатися, щоб запах крові не привабив хижаків. Щоб убезпечити худобу, вони натирають стіни хліва часником, запаху якого, за народним повір'ям, вовки не витримують.

   Летючі русалки: (Румунія) // Я пізнаю світ: свята різних народів: дитяча енциклопедія / Авт.-упоряд.: І. Полянська, Н. Іоніна. – К.: Школа, 2003. – С. 322-326.
   Наші русалки – дівчата милі та гарні, хоча не такі вже й безневинні. Їм притаманне деяке лукавство, але загалом вони все ж чарівливі.
   Зовсім інша річ – румунські русалки. У румунів вони називаються русаліями. Ці злі, потворні старі баби літають у повітрі. І вони дуже ревниво ставляться до власного свята – Дня русалій. Хто не виявляє до них належної пошани та поваги, - тому краще з дому не виходити! А той, хто все ж наважиться вийти, нехай прихопить гілочку полину або зубчик часнику.

Культура. Традиції. Кухня

   День боротьби з нечистою силою: (Свято святого Жана, Франція, 21 червня) // Я пізнаю світ: свята різних народів: дитяча енциклопедія / Авт.-упоряд.: І. Полянська, Н. Іоніна. – К.: Школа, 2003. – С. 298-301.
   Нечиста сила, яка упродовж року поводить себе досить спокійно на всій території Франції, у день святого Жана відзначається особливою прикрістю.
   Але, так чи інак, з нечистою силою слід боротися. Тому молоді люди, що живуть у сільській місцевості, зранку вирушають збирати рослини. Їх називають «травами святого Жана». Список цілющих трав дуже великий. З них плетуть вінки, складають букети у формі хреста. А вже далі люди візьмуться за виведення нечистої сили щодуху.
   А коли над доброю Францією спускається ніч, в усіх її краях спалахують вогнища. Коли воно трохи прогорить, всі бажаючі починають стрибати через вогонь. Стрибають, щоб запастися добробутом на весь рік та запобігти хворобам.

   Иванова Ю. Какие праздники отмечают французы / Ю. Иванова // Иванова Ю. Все о Франции / Ю. Иванова . – Харьков: Фолио, 2009. – С.538-540.
   Національні свята країни:
24-25 грудня – Різдво,
31 грудня – 1 січня – Новий рік, День святого Сільвестра,
1 неділя січня – Єпіфанія – Богоявлення,
1 квітня – День дурня, головне в цей день бути пильним, щоб не пошитись в дурні, чи, як кажуть французи, «не залишитись в рибах»,
1 травня – День праці, в цей день близьким та друзям дарують скромні букетики конвалій,
Початок травня (40 днів після Пасхи) – Вознесіння Господнє,
8 травня – День Перемоги, цього дня у Парижі біля Вічного вогню на могилі Невідомого солдату під Триумфальною аркою Президент та прем’єр-міністр країни покладають квіти,
Кінець травня – Трійця,
21 червня – Свято музики,
14 липня – День захоплення Бастилії,
15 серпня – Успіння Богородиці,
1 листопада – День усіх Святих,
11 листопада – День Перемир’я в першій світовій війні.

   Королі-маги: (Свято трьох королів, Франція) // Я пізнаю світ: свята різних народів: дитяча енциклопедія / Авт.-упоряд.: І. Полянська, Н. Іоніна. – К.: Школа, 2003. – С. 124-128.
   Хто такі ці королі, день яких відзначають у деяких країнах Західної Європи, в тому числі у Франції?
   Це волхви, східні мудреці, що прийшли поклонитися Божому Дитяті Ісусові Христу і принесли йому дари – ладан, смирну й золото. Прийшовши до Єрусалима, вони розпитували у всіх: «де народжений цар Іудейський? Бо ми бачили на сході зорю Його і прийшли поклонитися Йому». Звали їх Гаспар, Мельхіор і Балтасар.
   У пам'ять про цю подію в деяких районах Франції здійснюють церемонію «Дивовижної зорі». Дівчата у цей день ворожать на наречених. А юнаки напередодні свята розпалюють «вогнища королів», біля яких вночі влаштовують танці.
   До цього свята заведено пекти величезний пиріг – «пиріг королів», у який запікали біб. Той, кому дістанеться шматок пирога з ним, стає «бобовим королем».

   Томалин Б. Обычаи и традиции / Б. Томалин // Томалин Б. Франция: путеводитель по обычаям и этикету / Б. Томалин; пер. с англ. Е. Гриневой. – М.: АСТ: Астрель, 2006. – С. 54-64.
   У Франциї не існує офіційної релігії, та більше 90% населення - католики, так що французи святкують і релігійні, і світські свята. Ця нація поважає працьовитість, та не трудоголіків. «Працюй добре, та насолоджуйся життям» - це їх гасло. Якщо свято припадає на вівторок чи четверг, вони влаштовують собі довгі вихідні, включаючи п’ятницю чи понеділок.

Весільні традиції Франції
Весільні традиції Франції
Культура і традиції
Новий рік у Франції
Різдво у Франції
Різдво у Франції
Традиції
Традиції

    Вінок урожаю: (Дожинки, Чехія і Словаччина, кінець літа) // Я пізнаю світ: свята різних народів: дитяча енциклопедія / Авт.-упоряд.: І. Полянська, Н. Іоніна. – К.: Школа, 2003. – С. 377-380.
Скласти дожинковий сніп – справа непроста і відповідальна. Він «старший» серед інших снопів, тому що жнуть його останнім, наприкінці збирання урожаю. На нього навіть одягають святковий костюм, адже це як-не-як сніп-іменинник. Чехи і словаки сподіваються, що снопи нового урожаю будуть ще багатшими, ніж цей.
Свято влаштовують жниці хазяїнового поля, а він їм, у свою чергу, готує святковий стіл. Хазяїн приймає сніп з повагою, ставить його на покуть. Тут він простоїть до весни. Коли почнуть засівати поле, зерна з його колосків додадуть до насіння нового посіву. Це для того, щоб урожай не був «убогим».

   Розколіть горіх одним пальцем: (Різдво, Чехія) // Я пізнаю світ: свята різних народів: дитяча енциклопедія / Авт.-упоряд.: І. Полянська, Н. Іоніна. – К.: Школа, 2003. – С. 121-124.
У переддень Різдва, за повір?ями чехів, сонце зупиняється, небеса розверзаються і можна бачити пишні діброви та зелені луги раю, де цвітуть найкращі квіти, а на деревах цілий рік зріють плоди. У цей вечір райське світло відбивається на землі, і вона також стає схожою на рай.
Тільки-но перша зірка засвітиться на вечірньому небі, чехи сідають до святкового столу. А чого тільки господині не наготують для святкової вечері! Тут і знамениті “kolace” (пироги), і ливанці (млинці), і кнедлики (кульки з борошна), і всіляка риба, і рибна юшка, та ніколи жодного шматочка м'яса: за чеським звичаєм, у Святвечір м'ясо їсти не можна.
Особливо важко доводиться на Різдво чеським чоловікам, адже кожен з них повинен затиснути в кулаці горіх і розколоти його середнім пальцем. Якщо це вдасться, то цілий рік у домі пануватиме мир та злагода.

Звичаї і традиції
Звичаї і традиції
Новий рік в Чехії
Новорічні традиції
Різдвяні традиції

   Пишіть нам на наш

 чекаємо на Ваші відгуки
 і побажання!