Знак свыше или совпадение?: [чому в цьому році католицька і православна Пасхи співпадають] // АиФ. – 2010. - №13, апрель. – С. 4.
    На це цікаве запитання дає відповідь Андрій Кураєв, протидиякон, професор Московської духовної академії.
    Виявляється, що правила Пасхалії – методику розрахунків дати Пасхи - ще у 325 році визначив Всесвітній собор. Згідно з ними, це величне Свято відзначається в першу неділю після першого весняного місяця у повні. При цьому православна Пасха не повина святкуватися раніше єврейської. У таких випадках православне свято переноситься на більш пізній строк, після наступного повного місяця. Та цей нюанс не враховує Західна Церква. У тих випадках, коли єврейська Пасха буває дуже ранньою, відбувається співпадіння католицького та православного Святого Воскресіння.
    Такі випадки трапляються дуже часто. Так, за останнє десятиліття це свято святкувалося «всім світом» у 2001, 2004, 2007 роках. Будемо його святкувати і цього року.

   Что пекут на Пасху в разных странах // Единственная. – 2010. - №4. – С. 130.
   Першою пасхальною випічкою були сухі коржики з пшеничного борошна – маца, яку печуть іудеї. З приходом християнства з?явилися нові традиції і частування. Прісні коржики замінив дріжджевий хліб, який в багатьох країнах випікають і до сьогодні.
   Наші найближчі європейські сусіди, поляки, печуть кекси з родзинками і цукатами. Все, як в нас! В Італії популярністю користуються кекси паннетоне, які дуже схожі на паски. Але нюанс в тому, що це не пасхальна випічка, а різдвяна. На Пасху ж італійці печуть здобний хліб у вигляді голуба – colomba pasquale, пиріг з начинкою із вершкового сиру і шпинату, пасхальні плетеники, в які ховають варені яйця. Схожі плетеники з крашанкою в середині печуть і греки, називаючи їх цуреки.
   У Великобританії та Ірландії Пасха не обходиться без симнели – кексу з родзинками і цукатами, які покривають глазур?ю та прикрашають кульками з марципану. Полюбляють англійці також «хрестикові булочки» з родзинками та корицею, посипані цукровою пудрою.
   А ось іспанці, мабуть, найбільш вигадливі. На пасхальному столі знайдеться місце і мигдальним рулетикам пестиньос, і бисквітному торту Mona de Pascua з мигдалем, джемом і шоколадними яйцями. І навіть торихас – звичайні грінки з медом – є непоганим частуванням у свято.

Клименко К. Відродження до нового життя. Великодні традиції Європи. Частина 1
Клименко К. Відродження до нового життя. Великодні традиції Європи. Частина 2
Пасхальні традиції у Фінляндії
Як святкують Великдень у країнах Європи

   Поляковский О. Как родился этот праздник. Легенды и факты о 8 Марта / О. Поляковский // Эхо планеты. – 2009. – №9. – С. 38-39.
    Вперше Міжнародний жіночий день святкувався в Німеччині, Австрії, Данії і Швейцарії 19 березня 1911 року. Та вже наступного року його в тих же країнах святкували 12 травня, а в 1913 році відбулися розбіжності: Німеччина мітингувала 12 березня, Австрія, Чехія, Угорщина, Швейцарія, Голландія – 9 березня, Франція - 2 - го, одночасно з нею Росія (тільки за старим стилем тут ще був лютий).
   У 1914 році в Європі Міжнародний жіночий день вперше святкувався у неділю - 8 березня, та з початком Першої світової війни про нього забули.
У Росії про це свято згадали 23 лютого 1917 року (8 березня за новим стилем). У 1966 році в СРСР цей день було оголошено вихідним. А в 1975 році ООН оголосила свято міжнародним, та, на жаль, він таким не став.

   Шишкин Г. Поклоняясь женщине, ее красоте и мудрости / Г. Шишкин // Эхо планеты. – 2006. - №10. – С. 28-30.
   А чи відомо вам, що вже у Давньому Римі існував жіночий день, який святкували матрони – вільно народжені жінки, які були до того ж у шлюбі. Вони отримували від своїх чоловіків подарунки, їх оточували любов’ю та увагою. Рабині також отримували подарунки. Крім цього, господиня дозволяла цього дня їм не працювати. Вдягнені в найкращий одяг, римлянки приходили до храму богині Вести - саме вона охороняла домашнє вогнище.
   Під час Французької революції парижанки, які виступали «за свободу, рівність і братерство», організували марш на Версаль, щоб вимагати надання жінкам виборчого права.
   Міжнародний жіночий день сьогодні – це ще й привід віддати шану мужності та рішучості жінок, які відіграли видатну роль в історії боротьби за свої права.

   Праздник тепла и любви // Южная правда. – 2008. – 8 марта. – С. 4.
   Хоча 8 березня і є Міжнародним жіночим днем, проте завдяки політичному підтексту це свято так і не стало по-справжньому міжнародним. Офіційно його святкують в Азербайджані, Албанії, Білорусі, В’єтнамі, Казахстані, Камеруні, Киргизії, Китаї, на Кубі, в Молдові, Монголії, Росії, Сербії, Таджикістані, Узбекистані, Україні. Неофіційно – у Болгарії, Угорщині, Індії, Італії, Латвії, Литві, Македонії, Польщі, Румунії, Хорватії, Чорногорії. В деяких країнах його замінили на День Матері.
   Наприклад, в Литві його святкують тільки там, де проживає багато російськомовного населення. У Франції це свято відзначають лише комуністи та інші ліві партії. Своїх жінок французи поздоровляють у травні (у День Матері). Дівчат же заведено поздоровляти у День Святого Валентина.
   Італійські жінки цього дня йдуть жіночими компаніями до ресторану чи кафе і там відпочивають.

   Чому мімоза символ 8 березня? // Юний натураліст. – 2007. - №3. – С. 7.
   У Міжнародний жіночий день 8 березня жінкам дарують гілочку мімози. Цю квітку обрали символом жіночого свята як через її витонченість і ніжність, так і через стійкість перед останніми зимовими холодами.

8 Березня – історія виникнення свята
8 Березня: історія і сучасність
8 Березня як європейське свято. Традиції святкування в Латвії та Литві
8 Березня вже святкується більш як 100 років! Комуністичний винахід чи іудейский Пурім? А можливо молдавське свято Весни – Мерцишор?: версії походження свята

   Санькова А. 1 апреля – смейтесь на здоровье! / А. Санькова // ТВ парк. – 2010. - №13. – С. 72-73.
   Сміх – це ліки від багатьох хвороб. Адже чудодійна сила посмішки – в тому, що в такі хвилини у людини підвищується імунітет, організм насичується киснем, зникають депресії, сором’язливість та втома.
   Тому 1 квітня у вас є шанс подовжити життя собі та близьким, влаштувавши для них веселі розіграші. Які? Ну хоча б такі, які влаштовують мешканці Англії, Франції, Німеччини, Фінляндії тощо.

   Матчак Я. Здрастуй, Маріє-брехухо / Я. Матчак // Україна молода. – 2008. – 1 квітня. – С. 13.
   У німців цього дня здавна існує звичай посилати кого-небудь, найчастіше дитину, за тим, чого не можна принести. Цей жарт називається in den Aprill schicken - «посилати кого-небудь у квітень» (обманювати).    Та жартувати слід дуже обережно. Жарти бувають і образливими, і принизливими, і навіть небезпечними. А от румунський міністр закордонних справ Адріан Чиоряну застеріг жителів країни від першоквітневих жартів напередодні саміту НАТО, який відбувався з 2 до 4 квітня 2008 року. Він наголосив: покарання для того, хто невдало пожартує під час такого важливого заходу, буде особливо жорстоким.

   Щербакова А. 1 апреля – День смеха: (история праздника) / А. Щербакова // Клуб. – 2007. - №4. – С. 42-43.
   Одні стверджують, що це свято бере свій початок від давнього свята весни, яке супроводжувалося жартами та веселими іграми. Інші вважають, що вперше він з’явився у Франції за часів правління Карла IX. Та виявляється, що день жартів проводився у лютому на честь божества Сміху ще у    Давньому Римі. Називався він «Фестум стулторум» - свято дурнів.
У різних країнах і жарти та розіграші різні. У Лондоні, наприклад, в 1698 надрукували велику кількість запрошень на щорічну церемонію вмивання білих левів. На листівках було вказано і місце, і час – Тауер, 11.00, 1 квітня. Великі натовпи народу тільки біля воріт замку зрозуміли, що стали «квітневими дурнями».

День сміху. Походження свята. Відзначення за кордоном
Історія Дня сміху – 1 квітня
Хай в сміху смуток загрузне. Розіграші в різних країнах

   Без чего нет ни Рождества, ни Нового года // Хочу все знать. Праздники: детская энциклопедия / Е. Чекулаева. – М.: ООО «Издательство АСТ»: ООО «Издательство Астрель», 2001. – С. 201-209.
   Звичайно, саме без ялинки ми собі не уявляємо новорічних та різдвяних свят. Традиція ця дуже-дуже давня і походить з часів Римських сатурналій, пишних свят, які тривали з 17 до 24 грудня і називалися «святими ночами». Римляни поклонялися богу землеробства і на честь нього вішали на невеличкі вічнозелені деревця запалені свічки і різні прикраси.
   Язичники завжди піклувалися про те, щоб в середині зими в будинку обов’язково була якась вічнозелена рослина. Зелені гілки ялини чи сосни прибивалися до вхідних дверей, їх підвішували в хліву і розміщували в головній кімнаті будинку. Вважалося, що ці вічнозелені рослини здатні відлякувати злих духів та хвороби.

   Когда все желания исполняются: [про зустріч Нового року] // Хочу все знать. Праздники: детская энциклопедия / Е. Чекулаева. – М.: ООО «Издательство АСТ»: ООО «Издательство Астрель», 2001. – С. 111-126.
   Зустріч Нового року – давня традиція, яка існувала у всіх народів світу. Люди чекають від Нового року чудес, нових успіхів, щастя.
   В Італії в новорічну ніч заведено голосно кричати, прощаючись зі старим роком. Новий треба зустріти з відкритим сердцем, звільнитися від поганих намірів.
   В Іспанії за традицією мешканці країни виходять на вулицю і йдуть на центральну площу їсти виноград. Під бій курантів треба з’їсти 12 виноградин. Кожна ягідка – за один з 12 майбутніх місяців.
   У німців і австрійців 1 січня на обід обов’язково треба з’їсти свинину (на щастя), хрін (на здоров’я) і зелений горошок (щоб водилися гроші).
   У Шотландії, коли стрілки годинників наближаються до 12, господар відкриває двері і тримає її відкритими до тих пір, поки не проб’є останній удар. Старий рік випускають, а новий впускають.

   Откуда пришел Дед Мороз // Хочу все знать. Праздники: детская энциклопедия / Е. Чекулаева. – М.: ООО «Издательство АСТ»: ООО «Издательство Астрель», 2001. – С. 183-196.
   У різних країнах його називають по-різному. Звідки ж він з’явився, цей таємничий Дід Мороз?
   У третьому столітті на березі Середземного моря, в місті Патара, в багатій родині народився хлопчик Микола. Він був зовсім молодою людиною, коли його назначили єпископом, і він оселився в невеличкому містечку Мира (пізніше – Демрі), неподалік від Фінікії.
   Єпископ Микола, отримавши від батьків великий спадок, завжди допомагав бідним і нещасним. Слава про нього рознеслася по інших країнах. В Демрі збереглася церква, яку турки назвали «Баба Ноель Кілізе», що означає Церква Діда Мороза.
   Сьогодні він приймає гостей у своєму міському будиночку на Полярному колі, неподалік від м. Рованієми. Той, хто не може приїхати до нього в гості, може відправити йому листа за адресою: Finlandia, 99999, Korvatunturi. Відповідь отримаєте обов’язково.

   Андреева Ю. Мечте, до востребования / Ю. Андреева // Эхо планеты. – 2009. - № 48. – С. 28-30.
   Щоб трохи звільнитися від усіх буденних турбот і хоча б декілька днів пожити як у казці – весело, безтурботно, з вірою у чарівників – краще за все поїхати у Лапландію, перетнути Полярне коло і опинитися перед найчарівнішим офісом у світі – резиденцією Санта Клауса. Санта тут живе і працює. Він жодного листа не залишить без відповіді. На його пошті гноми працюють не покладаючи рук.

   Как встречают Новый год?: [як люди різних країн відзначають це свято] // Ромео и Джульетта. – 2009. - №12. – С. 2-3.
    Наприклад, Новий рік в середньовічній Англії починався в березні. Рішення парламенту в 1752 році перенести це свято на 1 січня наштовхнулося на жіночу опозицію. Делегація обурених жінок заявила спікеру, що парламент не має права зробити жінку на багато днів старшою, на що спікер нібито відповів: «Ось класичний зразок жіночої логіки!»

   Новий рік і Діди Морози // Клас. – 2006. - №12. – С. 23-24.
   Кожна країна придумала для свого Діда Мороза своє неповторне ім’я. На історію походження Санта-Клауса вплинули традиції багатьох країн. Ще у Римській імперії за життя зажив слави Миколай Чудотворець, або, як ми тепер його знаємо, Святий Миколай.
   Найшвидше він став асоціюватися з Дідом Морозом у Голландії, а першим перелицював народні повір’я про різдвяного діда у віршову форму Клемент Кларк Мур. Його поема «Прихід святого Миколая» побачила світ у грудні 1822 року. Саме її поява і вважається днем народження Санта-Клауса.
У 1869 році вийшли вірші Джорджа Вебстера, де місцем проживання Санти називається Північний полюс. З тих пір кожна дитина у новорічну ніч чекає від цього дідуся омріяного подарунка.

   Мушкатёрова Н. История ёлочного прет-а-порте / Н. Мушкатёрова //Эхо планеты. – 2009. - №48. – С. 27.
   Небагатьом відомо, що прикрашена ялинка – це язицький символ давніх германців, і що прикрашали її плодами для того, аби задобрити злих духів, які, за віруванням, жили у її гілках. І тільки у XIV-XV століттях ялинка перетворилася у німців на символ Різдва та Нового року.

   Иден К. Рождество: праздник для всех людей. – М.: ТЕРРА, 2004. – 202 с.
   Коли для вас починається Різдво? На початку грудня, з першим снігом, а можливо, на це вас наштовхує якийсь особливий запах чи аромат? Для багатьох взагалі немає точної дати початку різдвяних днів. Почуття та настрої не визначає календар, та все ж таки їм потрібен якийсь поштовх.
   В християнській традиції є датований початок різдвяних свят: це 11 листопада – День святого Мартіна. Цього дня традиційно готували смажену гуску. І з приходом наступних свят все ближче й ближче було найголовніше свято – Різдво. А ось як його зустрічають в різних країнах, які традиційні страви готують цього дня господині, ви і дізнаєтесь, перегорнувши ці чудово ілюстровані сторінки.

   Праздник любви и прощения: [про Різдво] // Хочу все знать. Праздники: детская энциклопедия / Е. Чекулаева. – М.: ООО «Издательство АСТ»: ООО «Издательство Астрель», 2001. – С. 37-78.
   Новому року передує Різдво – один з головних свят християнського світу. У католиків і протестантів Різдво починається 25 грудня і продовжується цілий тиждень, аж до Нового року. Православні ж християни його святкують 7 січня, а Новий рік – 14 січня. Різвяна ніч – час див. Більшість народів і сьогодні впевнені, що цього дня відчиняються ворота Раю, якщо хто і помирає в різдвяну ніч, то потрапляє відразу на небеса.
   В Італії перед Різдвом в кожному домі роблять генеральне прибирання. В Іспанії більшість населення в цей день виходить на вулиці, вдягнена в національний одяг, щоб танцювати і співати. А у Швеції і Данії на Різдво випікають коровай у формі Кабана, який називається «святочний вепр». А ось як святкують це чудове свято в інших європейських країнах, читайте на сторінках цього розділу.

   Грызлова А. Вкус Рождества / А. Грызлова // Вокруг света. – 2007. - № 12. – С. 136-146.
   У католицьких і протестантських країнах прийнято готувати традиційну солодку випічку. В Ірландії до святкового столу готують різдвяні коржики «лауфабрауд», які не випікаються, а смажаться.
   Німецький кекс «штоллен», який формою нагадує сповитого Христа, з’явився у Дрездені в XV столітті. А ось пряничні будиночки на різдвяних базарах з’явилися дуже випадково: вони увійшли у моду в XIX столітті після публікації казки братів Гримм «Гензель і Гретель».
   Англійська традиція запрошує всіх домашніх прикласти руку до замішування різдвяного пудингу, загадуючи при цьому бажання.
   Французьке різдвяне «поліно» «бюш-де-ноель» традиційно прикрашають різними «лісовими» атрибутами: від ялинки і грибів до сокири лісоруба.

   Почему католики и православные отмечают рождество в разные дни // Вечерний Николаев. – 2008. – 10 января.
   В наш час православне Різдво «відстає» від католицького на 13 днів. Сьогодні разом з Російською Православною Церквою в ніч з 6 на 7 січня Різдво Христове святкують Грузинська, Єрусалимська і Сербська Православні Церкви, афонські монастирі, які живуть за старим юліанським календарем, а також деякі католики східного обряду (зокрема Українська Греко-Католицька Церква) і частина російських протестантів.
   Всі інші 11 Помісних Православних Церков світу святкують Різдво, як і католики, в ніч з 24 на 25 грудня, оскільки вони користуються не «католицьким» григоріанським, а «новоюліанським» календарем. Все це відбувається через плутанину між календарями. Ще в 1582 році в Європі з’явився новий, григоріанський календар, тоді як в Росії продовжували користуватися старим, юліанським. В Росії григоріанський календар був введений в 1918 році, однак церква такого рішення не схвалила. У 1923 році за ініціативою Константинопольського Патріарха відбулася рада Православних Церков, на якій було прийнято рішення про виправлення юліанського календаря і про перехід на «новоюліанський». Росія такий зачин не підтримала.

   Санжарова О. Светлый праздник / О. Санжарова // Крестьянка. – 2010. - № 1. – С. 30-33.
   Кожен народ має свої традиції і обряди святкування одного з найвеличніших свят – Різдва. Як же його святкують в Сербії та Чорногорії, Греції, Грузії та Вірменії?
    У Сербії та Чорногорії господар будинку має йди до лісу за «бадняком». Так називається дубове поліно, яке повино горіти у домашньому вогнищі всі три дні різдвяного свята. У Греції – вірять в зловісних різдвяних духів. Щоб звільнитися від них, в будинках палять ладан і освячують закутки свяченою водою.

   Смирнов Г. Живые картины презепио / Г. Смирнов // Вокруг света. – 2006. – № 12. – С. 194-202.
   Різдвяну ялинку вигадали протестанти. Колись вона увінчувалась постаттю Христа, потім ангелом чи Віфлеємською зіркою. У романських країнах ялинка не дуже прижилася. Зате тут живе інша, більш рання традиція. На Різдво діти не тільки отримують, а й дарують подарунки. Вони майструють Немовляті Христу «будиночок» і інсценують сцену Різдва так, як вона описана у Новому Заповіті.
   «Святі вистави», починаючи з VIII століття, стихійно розійшлися по всій Європі. Це були народні грубоваті імпровізації. Священики дивилися на цей релігійний фольклор дуже недоброзичливо. А папа Інокентій III в 1207 році взагалі заборонив ці «дійства». Однак, декілька років потому Франциск Ассизький випросив у папи реабілітацію «презепіо».
   І ось уже з 1336 року і до сьогодні в Мілані щорічно розігрується «літургічна драма». Це найсправжнісінький «живий» вертеп. У сучасному світі майже в кожній країні католицького світу можна побачити великі вертепи з рухливими фігурками – шедеврами механіки – від Португалії до Польщі.

   Різдво Христове в світі // Світ дитини. – 2008. -№1. – С. 13-14.
   Святий Вечір в Італії зветься «ченоне». Вночі перед «ченоне» у Римі відбувається на базарі великий продаж риби. Господині печуть вироби з тіста на всі свята. Італійські діти дістають «коляду» не на Святий Вечір, а на Йордан (Трьох Королів). Раніше влаштовували в Італії ялинку, але потім уряд заборонив рубати ялинки і повернув давній звичай ставити вертеп.
   У Швеції, Норвегії й Данії на Різдво найстарша дочка пече «бабку» і, одягнувшись святково, подає її мамі. Є там і ялинки, але на них немає ні прикрас, ні подарунків – тільки самі свічечки. В Голландії не може бути жодної хати, де б не було ялинки.

   Хто як, та святкує всяк: У слов’ян, православних і католиків, Різдво - свято родинне, з пирогами і колядками // Україна молода. – 2008. – 5 січня. – С. 9.
   У поляків Святвечір зветься Вігілія. Обов’язковим атрибутом свята є облатка – тонкий лист прісного тіста з зображенням Різдва Христового. Це символ хліба насущного, яким родина ділиться з гостями. У чехів і словаків Святвечір називається Вілія, а на півдні Словаччини – Крацун. У багатьох районах Чехії і Словаччини селяни уранці чекають на полазника, тобто першу людину, яка зайде святкового ранку до їхньої оселі. Полазник – чоловік – це добре, «він «приносить» у дім благополуччя. А от жінка – навпаки…

   Пишіть нам на наш

 чекаємо на Ваші відгуки
 і побажання!