Миколаївська обласна бібліотека для дітей ім. В.Лягіна - Моя Миколаївщина













      Моя Миколаївщина  Туристичними стежками Миколаївщини

Маршрут четвертий:

Регіональний ландшафтний парк «Тилігульський»

     1995 року з метою збереження та раціонального використання узбережжя і прилеглих акваторій лиману в межах Березанського району Миколаївської області, за рішенням Миколаївської обласної ради №8 від 28.04.95, було створено регіональний ландшафтний парк «Тилігульський», загальною площею 8195,4 гектара, з яких 4755,3 займає акваторія лиману, інше – степова зона.
     Тилігульський лиман знаходиться на межі Миколаївської та Одеської областей і вважається одним з найчистіших лиманів Північно-Західного Причорномор’я. Він має звивисту форму і тягнеться з півночі на південь. Його довжина сягає 60 км, ширина – до 4,5 км, максимальна глибина – 21 м, прозорість води – до 7 м.
     У верхів’я лиману впадає річка Тилігул. Це найглибший і найпрозоріший лиман нашого регіону, який відділений від моря широким піщаним пересипом. Їх з’єднує лише штучно створений канал.
     Вражає ландшафтне багатство. Піщані коси й острови, заливні луки, очеретяні зарості, степові ділянки, байрачні ліси, акваторія сприяють біологічному різноманіттю. Флора налічує 624 види рослин, з яких 22 види занесені до Червоних книг – національної, міжнародної. В лимані виявлено 208 видів водоростей. Орнітофауна лиману налічує біля 200 видів. Фауна теж різноманітна: 30 видів риб, 5 – земноводних, 7 – плазунів, 26 – савців, безліч видів безхребетних. Близько 40 видів хребетних тварин занесені в Червону книгу України – це полози – жовточеревий і Палласів, горностай, борсук, тхір степовий, косар, коровайка, чапля жовта, орлан білохвіст, ходуличник, пісочник морський, кулик-сорока і багато інших. На лимані зустрічається більше 100 видів живих істот, які охороняються Бернською та Боннською конвенціями, занесені в Європейський Червоний список і регіональний охоронний список Миколаївської області. Тилігульський лиман постановою Кабінету Міністрів України включений до списку водно-болотяних угідь міжнародного значення і має статус території, важливої для мешкання водоплавних птахів.
     На Тилігульському лимані зустрічається близько 280 видів птахів, з яких 116 гніздяться, 233 мігрують, а 123 живуть взимку. З них 47 видів внесені до Червоної книги України та інші природоохоронні списки. Тут гніздиться огара, малий баклан, жовта чапля, косар, кулик-ходуличник, зустрічаються і дрохви, через лиман також проходить міграційний шлях птахів. При перельотах вони тут зупиняються, знаходять їжу, формуються у зграї. «Рослинне» життя парку теж багате – тут росте грецький пролісок (ще його можна зустріти тільки на островах Егейського моря), пізньоцвіт анкарський (росте переважно в Туреччині, але характерний тим, що квітне коли йому надумається, – наприклад, цього року зацвів на Тилігулі в січні), леонтиця одеська, тюльпан Шренка, багато видів ковили. Окрім цього на Тилігульському лимані є лікувальні грязі, які широко використовуються для лікування опорно-рухового апарату, нервової системи, захворювань шкіри та ін. Їх запаси перевищують 14 мільйонів тонн, вважаються найбільшими не тільки в Україні, але і в СНД. Тилігульські грязі могли б перетворити цю місцевість на могутню курортну і лікувальну зону.
     На території парку знаходяться також археологічні пам'ятники, поселення і кургани, датовані ХVІ – ХІІІ ст. до н.е.
     Регіональний ландшафтний парк «Тилігульський» – це об'єкт природно-заповідної фундації України місцевого значення, який, згідно з Законом України, охороняється як національне надбання і розглядається як складова частина світової системи природних територій і об'єктів, які знаходяться під особливою охороною. З 2003 року парк включений до програми Регіонального орнітологічного моніторингу (РОМ).
     Його флора і фауна ще недостатньо вивчені і використані. Парк ще розвиватиметься. Поки наукові і адміністративні співробітники працюють над удосконаленням своїх досліджень, піклуються про охорону природного куточка, Тилігульський лиман і степ живуть своїм життям. Кожну зиму рослини, живі істоти завмирають на якийсь час або ховаються від холодів, щоб вижити, весною – прокидаються, проростають, в'ють гнізда і будують заново будиночки, щоб все почати спочатку: дати потомство, витримати до дозрівання на сонці зернятка і продовжити своє життя.

Література

  • Болтенко О. А. Біорозмаїття Тилігульського лиману / О. А.Болтенко, О. А. Новокрещенов, К. О. Редінов // Історія. Етнографія. Культура. Нові дослідження. V Миколаївська обласна краєзнавча конференція. – Миколаїв: Атол, 2004. – С. 12.
  • Заповідні місця// Реферати без проблем. Миколаїв та Миколаївська область: метод. посібник для учнів серед. шкіл. / упоряд. Г. Гінкул, О.Ільницька, М. Аулова. – Миколаїв: Видавець Ганна Гінкул, 2006. – С.60– 66.
  • Тилигульський лиман. Коблєве // Заповідні місця Миколаївщини: фотоальбом/ заг. ред. О. М. Гаркуші; текст В. Ю. Пучкова; фото В.М.Андрієвського, О. О. Кремка. – Київ: Комп’ютерні системи, 2002. – 106 с.: ілюстр.
  • Редінов К. О. Орнітофауна регіонального ландшафтного парку «Тилігульський» в гніздовий період/ К. О. Редінов // Історія. Етнографія. Культура. Нові дослідження. VІІ Миколаївська обласна краєзнавча конференція. – Миколаїв: Можливості Кіммерії, 2008. – С. 36 – 40.
  • Редінов К. О. Орнітофауна Тилігульського лиману: стан вивчення, моніторінг, питання охорони / К. О. Редінов // Історія. Етнографія. Культура. Нові дослідження. V Миколаївська обласна краєзнавча конференція. – Миколаїв: Атол, 2004. – С. 13 – 16.
  • Редінов К. О. Природоохоронна цінність Тилігульського лиману/ К.О. Редінов // Історія. Етнографія. Культура. Нові дослідження. VІІ Миколаївська обласна краєзнавча конференція. – Миколаїв: Можливості Кіммерії, 2008. – С. 33 – 36.
  • Редінов К. О. Рідкісні види птахів на Тилігульському лимані/ К.О.Редінов // Історія. Етнографія. Культура. Нові дослідження. VІ Миколаївська обласна краєзнавча конференція. – Миколаїв: Можливості Кіммерії, 2006. – С. 321 – 323.
  • Редінов К. О. Рідкісні види птахів на Тилігульському лимані / К.О.Редінов // Історія. Етнографія. Культура. Нові дослідження. VІ Миколаївська обласна краєзнавча конференція. – Миколаїв: Можливості Кіммерії, 2006. – С. 321 – 323.
  • Редінов К. О. Природоохоронна цінність Тилігульського лиману / К.О. Редінов // Історія. Етнографія. Культура. Нові дослідження. VІІ Миколаївська обласна краєзнавча конференція. – Миколаїв: Можливості Кіммерії, 2008. – С. 33 – 36.

  • Вірич В. Вразливий Тилігул/ В. Вірич: [РЛП «Тилігульський»]//Урядовий кур'єр. – 2008. – №38(27 лют.). – С.10.
  • Ерёмина Е. Бедному народу природа не принадлежит: [проблеми «Тилігульського» ландшафтного парку]/ Е. Ерёмина //Южная правда. – 2005. – №53(21 мая). – С.4.
  • Криницкий О. Открываем новые курорты Николаевщины: [РЛП «Тилігульський»]/ О. Криницкий //Имена, создающие мир. – Николаев. – 2008. – N6. – C. 31.
  • Наточа Е. Один день в РЛП «Тилігульський»/ Е. Наточа //Вечерний Николаев. – 2006. – №82(15 июля) . – С.3.
  • Селиваник С. Оазис южных степей: [РЛП «Тилігульський»]/ С.Селиваник //Вечерний Николаев. – 2006. – 7 марта. – С.3.
  • Толочик П. У краю пролісків і диких тюльпанів: [про роботу РЛП «Тилігульський»]/ П. Толочик // Рідне Прибужжя. – 2008. – №20(21 лют.).– С.1.
  • Тонковид В. Тилигульский лиман мог бы стать «золотым»...: [до 10-річчя РЛП «Тилігульський»]/ В. Тонковид // Вечерний Николаев. – 2005. – №57(21 мая). – С.2.
  • Тюрін А. Тилігул: як знайти баланс між природою та людиною?/ А.Тюрін // Рідне Прибужжя. – 2008. – №15(9 лют.). – С.2.
  • У природы нет плохой погоды: [Тилігульський лиман – ще один «претендент» на звання одного з «7 природних чудес Миколаївщини»] // Рідне Прибужжя. – 2008. – №139(6 груд.). – С.2.
  • Ярославский И. У природы нет плохой погоды: [Тилігульський лиман – «претендент» на звання одного з «7 природних чудес Миколаївщини»] / И. Ярославский // Южная правда. – 2008. – №137(4 дек.). – С.8.

© 2008 - 2017. Всі права захищені. Copyright Миколаївська обласна бібліотека для дiтей ім. В.Лягіна та партнери.  При використанні матеріалів сайту посилання на джерело обов'язкове.