Миколаївська обласна бібліотека для дітей ім. В.Лягіна - Моя Миколаївщина













      Моя Миколаївщина  Туристичними стежками Миколаївщини

Маршрут п’ятий:

Регіональний ландшафтний парк «Гранітно-степове Побужжя»

     Регіональний ландшафтний парк «Гранітно-степове Побужжя» знаходиться на північному заході Миколаївської області. Парк охоплює річкову долину Південного Бугу і каньйоноподібні долини його приток— Великої Корабельної, Бакшали, Мертвоводу— у межах Миколаївської області. Простягається на 70 км від південної частини Первомайська до с. Олександрівка Вознесенського району.
     Утворений він 1994 року рішенням Миколаївської обласної ради і розташований на території Первомайського, Арбузинського, Доманівського та Вознесенського районів. Площа парку — 6267 га.
     Гранітно-степове Побужжя – одна з найдавніших ділянок суші Євразії, яка не занурювалась в морські глибини вже впродовж 60 мільйонів років і відігравала роль одного з центрів видоутворення Причорномор’я. Гранітно-степове Побужжя – це справжня гірська країна серед Українського степу. Парк знаходиться на дуже старій в геологічному відношенні ділянці земної поверхні. Прорізаючи південний відріг стародавніх гір, Південний Буг на відстані майже 40 км протікає долиною з крутими скельними берегами, висота яких іноді досягає 40-60 м. Бушуючи водопадами, ревуть 12 крупних порогів, які в історичному минулому називали тут брояками.
     На території ландшафтного парку, в долині Південного Бугу, між селами Мигія і Олександрівка знайдено майже 100 археологічних пам'ятників, які представляють безперервний хронологічний ряд від палеоліту (датовані 30000 років до н. е.) до часів формування слов'янського етносу. Особливий інтерес представляють залишки поховань різних народів – кіммерійців, трипільців, сарматів, древніх слов'ян, римлян. На території парку розташовано відоме урочище Бузький Гард – залишки поселення козаків. На сьогоднішній день це останні автентичні ландшафти володінь знаменитого Війська Низового Запорізького, своєрідний оберіг козацької старизни – національна святиня.
     Гранітно-степове Побужжя – один з центрів біорізноманітності Причорномор’я – характеризується унікальною екосистемою зі значною кількістю реліктів та ендеміків з рослин та тварин середземноморського та гірсько-альпійського походження. Виявлено 86 представників флори і фауни, занесених до Червоної книги України та Європейського Червоного списку.
     Місцева флора налічує близько 900 видів судинних рослин. У їх числі ряд прибузьких і причорноморських ендеміків, а також реліктів різних геологічних епох. Багато хто з них потребує спеціальної охорони, 27 видів занесено до Червоної книги України. Декілька видів включено до Європейського Червоного списку, зокрема оносма гранітна, мерінгія і гвоздика бузька. Під кінець жаркого липня, коли більшість степових рослин вже посохли, зацвітає тирса (ковила волосиста). У межах регіонального ландшафтного парку збереглися майже всі види ковили (латинська назва – Stipa) рівнинної України.
     Гранітно-степове Побужжя є місцем мешкання для багатьох рідкісних і зникаючих тварин. За оцінками фахівців, тільки комах на території Гранітно-степового Побужжя мешкає не менше 9 тисяч видів, 51 з них занесений до Червоної книги України. Серед них дибка степова, жук-олень, вусач великий дубовий, морімус темний, махаон, подалірій, поліксена, сколія велет, бджола-тесляр звичайна, мегахіла кругла, волочниця велетенська та інші. Крім того, це ще й найбільший і найважливіший резерват диких комах-запилювачів і комах-ентомофагів у Північно-Західному Причорномор'ї, банк безцінного генофонду для селекційної роботи майбутнього.
     Місцева фауна хребетних налічує близько 300 видів. Серед них слід особливо виділити унікальний комплекс риб порожистої частини Південного Бугу (більше 35 видів). Поряд із поширеними видами тут мешкає марена дніпровська — дивовижно красива, сильна тварина, для якої, на жаль, це останній притулок на Землі. Усього в Гранітно-степовому Побужжі зареєствовано 15 видів хребетних тварин, занесених до національної Червоної книги та Європейського Червоного списку. Серед них: шемая дунайська, марена дніпровська, полоз лісовий, жовтобрюх, балобан, орел-карлик, видра річкова, борсук тощо. Внаслідок суцільної розораності прилеглих земель, для більшості видів тварин каньйон став останнім притулком.
     Гранітно-степове Побужжя має унікальний рекреаційно-оздоровчий потенціал. Тут зосереджені значні запаси лікувальних радонових вод. Вже багато років Бузькі пороги є Меккою водних туристів. В урочищі Протич розташована одна з кращих в Європі природних трас водного слалому. Прямовисні скелі каньйону – улюблене місце змагань скелелазів. Саме тому кожне літо тут розташовуються виїзні табори слаломних шкіл з різних регіонів України.

Література

  • Васильева М. Ф. Национальный ландшафтный парк «Гранитно-степное Побужье»: география и проблема гидротехнических сооружений/ М. Ф. Васильева // Історія. Етнографія. Культура. Нові дослідження. VІІ Миколаївська обласна краєзнавча конференція. – Миколаїв: Можливості Кіммерії, 2008. – С. 41 – 43.
  • Гранітно-степове Побужжя // Заповідні місця Миколаївщини: фотоальбом/ заг. ред. О. М. Гаркуші; текст В. Ю. Пучкова; фото В.М.Андрієвського, О. О. Кремка. – Київ: Комп’ютерні системи, 2002. – 106 с.: ілюстр.

  • Гетьман В. Гранітно-степове Побужжя: славна історія і ганебне сьогодення/ В. Гетьман // Вечерний Николаев. – 2007. – №130 (30 окт.). – С.3.
  • Гетьман В. На заповідних теренах Побужжя/ В. Гетьман // Географія та основи економіки в школі. – 2007. – N7. – C. 52–53.
  • Гетьман В. Чи буде майбутнє у Гранітно-степового Побужжя?/ В. Гетьман // Урядовий кур'єр. – 2007. – 28 листопада. – C. 17.
  • «Гранитно-степное Побужье» нужно спасать // Вестник Прибужья.– 2005. – №14 (2 апр.). – С.9.
  • Гранитно-степное Побужье // Вестник Прибужья. – 2005. – №3 (15 янв.). – С.4.
  • Демченко Т. В. Про Звернення депутатів Миколаївської обласної ради до Президента України щодо ситуації зі сворення на базі регіональних ландшафтних парків «Кінбурнська коса» та «Гранітно-степове Побужжя» національних природних парків «Білобережжя Святослава» та «Бузький Гард»: Рішення від 16 квітня 2010 року №26/ Т. В. Демченко // Рідне Прибужжя. – 2010.– №44 (22 квіт.). – C. 2.
  • Кулаков В. Каньоны Мертвовода/ В. Кулаков // Южная правда. – 2008. – №104 (18 cент.). – С.8.
  • Кулаков В. Пороги Южного Буга/ В. Кулаков // Южная правда. – 2008. – №99 (6 сент.). – С.4.
  • Лысюк В. Даёшь заповедные земли: [Гранитно-степовое Побужье]/ В. Лысюк // КРИК. – 2006. – №28 (12 июля). – С.1, 2.
  • Минэкологии и Минкультуры выступают за сохранение уникального заповедника в Николаевской области: [«Гранитно-степное Побужье»] // Николаевские новости. – 2006. – №47 (19апр.). – С.8.
  • Островская М. Гранитно-степное Побужье-природное чудо Украины!: [РЛП вошел в список лучших заповедных территорий Украины и стал одним из «7 природных чудес Украины»]/ М.Островская// Южная правда. – 2008. – №95 (28 авг.). – С.1, 5.
  • Селиваник С. Мигея – чудо в Николаевской области/ С. Селиваник // 20 хвилин. – 2008. – №1 (10 янв.). – С.25.
  • Сергеева В. Партия зелёных Украины: «Экономически выгодно то, что экологически чисто!»: [Партия зелёных о затоплении земель регионально-ландшафтного парка «Гранитно-степное Побужье»]/ В.Сергеева // Южная правда. – 2006. – №77 (13 июля). – С.2.
  • Тонковид В. "Гранитно-степное Побужье"-одно из семи природных чудес Украины!/ В. Тонковид // Вечерний Николаев.– 2008. – №97 (30 авг.). – С. 3.
  • Третє чудо України: Гранітно-степове Побужжя // Колосок. - 2013. - N 12. - С. 30-31
  • Україні потрібен Гард!: [Урочище Гард] // Культура і життя.– 2007.– №25 (20 черв.). – С.2.
  • Школяров І. Край чудесний, але поки що не «національний»/ І.Школяров // Урядовий кур'єр. – 2008. – 11 липня. – C. 6

© 2008 - 2017. Всі права захищені. Copyright Миколаївська обласна бібліотека для дiтей ім. В.Лягіна та партнери.  При використанні матеріалів сайту посилання на джерело обов'язкове.