Миколаївська обласна бібліотека для дітей ім. В.Лягіна - Моя Миколаївщина














      Моя Миколаївщина  Честь і слава спортивної Миколаївщини

Спортсмени-паралімпійці

    Паралімпійські ігри – міжнародні спортивні змагання для людей із обмеженими фізичними можливостями. Традиційно вони проводяться після Олімпійських ігор. В терміні «Паралімпіада» використовується латинське значення приставки «пара» – «той, який приєднався». Таким чином, Паралімпійські означають, що ігри інвалідів приєднуються до Олімпійських і проводяться слідом за ними. Вперше Україна виступала на іграх 1996 року і відтоді не пропустила жодної Паралімпіади.
    Кожний спортсмен, який виступає на цих іграх, немов демонструє, що він майстер своєї долі. Серед них наші земляки: Сергій Норенко, заслужений майстер спорту України, срібний і бронзовий призер XI Паралімпійськіх ігор 2000 року в Сіднеї (легка атлетика ), Андрій Комар, заслужений майстер спорту України, чемпіон XII Паралімпійськіх ігор 2004 року в Афінах (фехтування), Сергій Шенкевич, заслужений майстер спорту України, двократний бронзовий призер XIII Паралімпійськіх ігор 2008 року в Пекіні (фехтування).
    На XIV Паралімпійських іграх 2012 року в Лондоні Миколаївську область представила делегація з дев’ятьох спортсменів. Це майстер спорту України міжнародного класу з плавання Денис Жумело, майстри спорту з плавання Євген Панібратець і Геннадій Бойко, фехтувальники Михайло Бажуков і Тетяна Позняк, тенісисти Юрій Щепанський і Юлія Клименко, легкоатлетки Світлана Куделя і Марина Снісар.
    І троє з них повернулися на батьківщину з медалями: Геннадій Бойко став олімпійським чемпіоном у плаванні на дистанції 50 метрів на спині і встановив новий світовий рекорд, а тенісистка Юлія Клименко і легкоатлетка (штовхання ядра) Світлана Куделя завоювали бронзові нагороди. Деяким спортсменам не вистачило зовсім трохи до медалей. Так, Юрій Щепанський зайняв 5-8-е місця, Тетяна Позняк і Михайло Бажуков – шості, Денис Жумело – 7-е і 9-е, Марина Снісар стала восьмою, а Євген Панібратець – 8-е, 9-е і 11-е місця. Але розслаблятися наші герої не мають наміру – вони вже включилися в підготовку до наступної Паралімпіади, яка пройде в Ріо-де-Жанейро.

Література

  • Игнатчук, В. Сильные духом : ["великолепная девятка" николаевских паралимпийцев] / В. Игнатчук // Южная правда. - 2012. - №102(15 сент.). - С. 4 : фот.
  • Лесничий, А. Паралимпиада: николаевский "урожай" медалей : [достижения николаевских паралимпийцев в Лондоне] / А. Лесничий // Южная правда. - 2012. - №99(8сент.). - С. 1 : фот.
  • Нікуліна, А. Успіху вам, миколаївські атлети! : [дев'ятеро спортсменів від миколаївської області візьмуть участь у літній Паралімпіаді] / А. Нікуліна // Рідне Прибужжя. - 2012. - №33(16 серп.). - С. 1 : фот. кольор.
  • Тонковид, В. Герои параолимпиады - уже на Родине / В. Тонковид // Вечерний Николаев. - 2012. - №105(18 сент.). - С. 1 : фот.
  • Христова, Н. "Инваспорт" отметил свое 15-летие [Текст] / Н.Христова // Вечерний Николаев. - 2008. - №141(9 дек.). - С. 3.
Web-ресурси

Девять николаевских спортсменов отправятся на Паралимпийские игры в Лондон

Гордость Николаева – паралимпийсих чемпионов поздравили в облгосадминистрации

Бойко Геннадій –

     український спортсмен, плавець-опорник, майстер спорту України, паралімпійський чемпіон XIV Паралімпійських ігор 2012 року в Лондоні в плаванні на дистанції 50 метрів на спині – з новим світовим рекордом – 1:04.29 хв.

    Геннадій Бойко з дитинства був на воді (та і сам за гороскопом – Риби) – займався плаванням, трохи парусним спортом і все це незважаючи на захворювання з дитинства. Отримана 14 років тому травма остаточно «посадила» Геннадія в інвалідну коляску. Тільки 2009 року знайшлися гроші на проведення складної операції на правому стегні, після чого очікувалась довга реабілітація.
    Тоді Геннадію порадили пройти активну реабілітацію в Національному центрі паралімпійської і дефлімпійскої підготовки і реабілітації інвалідів в Євпаторії, що і було зроблено. Вперше він туди потрапив у червні 2010 року, потім знову – в липні. Тренер Національного центру подивився, що він як риба у воді, і порадив звернутися до Тетяни Анатоліївни і Миколи Семеновича Ільїних – тренерів, які виростили не одного олімпійця. Багато хто говорив, що старий він для спорту, але ніщо не могло перешкодити майбутньому чемпіону. Він сподобався тренерам, і почалися тренування в плавбасейні «Водолій».
    Добиратися до «Водолія» з 12-ї Поздовжньої інваліду-колясочнику нелегко. Вставав Геннадій о 5 годині ранку, щоб до 6 дістатися на кінцеву зупинку маршруту на «Сортировці», де, поки немає пасажирів, за допомогою водія забратися в транспортний засіб. На щастя, коляска у нього хороша, складається в «млинчик». Їхав до «Водолія», займався там плаванням, потім – знову додому, щоб відпочити і підкріпитися, а потім – знову до «Водолія» на вечірнє тренування. І все сам, без сторонньої допомоги, тому що живе з мамою, яка і сама з паличкою пересувається. Гірше всього, коли ліфт переставав працювати, спускався з 8-го поверху по сходах, тримаючись однією рукою за поручні, а в другій ніс коляску, брюки обмотував ганчіркою, щоб не забруднились.
    Тренування були інтенсивними. За одне тренування плавцю треба пропливати від 2 до 3,5 кілометрів, а бувало 3-3,5 км. Відпрацьовував техніку, дихання, правильний гребок. Все в комплексі миттєво дало результат. Почавши займатися плаванням на професійній основі 2010 року, вже в 2011-му Геннадій на Кубку України здобув 4 золоті нагороди на дистанціях 50 і 100 м на спині, на класифікації в англійському Шеффілді – 2 золотих і срібну медалі. А в травні 2012 року після чемпіонату України, фактично новачок в спорті, став членом національної паралімпійскої збірної України і отримав право відстоювати її честь на XIV Паралімпійських іграх 2012 року в Лондоні.
    Свої відчуття, які пережив у Лондоні, Геннадій пам'ятає так, немов це було вчора: «Вывезли меня на коляске перед стартом, я как глянул по сторонам – полный зал, все свистят и кричат настолько, что у меня даже уши заложило, я в каком-то трансе находился. Но адреналин! На воду спустили, я лег, свисток – и я как дал! На тренировках никогда такого не было, а тут было полное ощущение, что меня на веревке тянут к финишу! На воде было очень легко, вот и дал стране угля».
    38-річний плавець-опорник Геннадій Бойко фінішував першим. Він не просто завоював золоту медаль в плаванні 50 м на спині в класі S1, але й встановив новий світовий рекорд (тепер він складає 1.04.29 хв.).
    Чемпіон і рекордсмен упевнений, що в його золотій медалі, здобутій в Лондоні, величезна заслуга тренерів Тетяни Анатоліївни і Миколи Семеновича Ільїних та підтримка всіх небайдужих. Повинен бути позитивний настрій, треба боротися, адже попереду – чемпіонати, кубки і, звичайно, Паралімпіада в Ріо-де-Жанейро, на яку він мріє потрапити.
    У серпні 2013 року в Монреалі відбувся чемпіонат світу з плавання серед спортсменів з порушенням опорно-рухового апарату і проблемами зору. Геннадій Бойко став чемпіоном світу на дистанції 50 метрів на спині і срібним призером на 100 метрів вільним стилем.
    Крім того, паралімпійский чемпіон і рекордсмен займається громадською роботою. Він є членом координаційних рад з доступності інвалідів при голові облдержадміністрації і міському голові, думає про розвиток інваспорту і залучення до паралімпійського руху якомога більшої кількості людей з обмеженими фізичними можливостями.

Література

  • Как рыба в воде : установивший мировой рекорд на Паралимпиаде николаевец Геннадий Бойко меньше трех лет в спорте // Южная правда. - 2012. - №108(29 сент.). - С. 4 : фот.
  • Паралимпийцами нельзя не гордиться : [паралимпиец Геннадий Бойко на чемпионате мира] // Вечерний Николаев. - 2013. - N 95(24 авг.). - С. 2
  • Синявский, В. Николаевский паралимпиец Геннадий Бойко -чемпион мира по плаванию! / В. Синявский // Николаевские новости. Спорт. - 2013. - N 103(27 авг.). - С. 2
  • Тонковид В. Паралимпийский чемпион и рекордсмен Геннадий Бойко: "Вдохнул, выдохнул - и только вперед" : [Геннадий Бойко не просто завоевал золотую медаль в плавании на 50 м на спине в классе S1, но и установил новый рекорд мира] / В. Тонковид // Вечерний Николаев. - 2012. - №109(27 сент.). - С. 6 : фот.
Web-ресурси

Чемпион-паралимпиец Геннадий Бойко: «Когда не работал лифт, я спускался по лестнице на «пятой точке», держа в руке инвалидную коляску»

Клименко Юлія –

     українська спортсменка, тенісистка, бронзова призерка XIV Паралімпійських ігор 2012 року в Лондоні з настільного тенісу, діюча чемпіонка Європи.

    Юлія Клименко отримала право відстоювати честь України на XIV Паралімпійських іграх 2012 року в Лондоні.
    У змаганнях з настільного тенісу опорниця Юлія Клименко упевнено перемогла у своїй групі і вийшла в півфінал. У поєдинку за бронзові медалі вона зійшлася з німкенею Штефані Гребе. У груповому турнірі Юля у цієї суперниці вже вигравала, перемогла і цього разу.
    Миколаївська тенісистка Юлія Клименко стала бронзовим призером Паралімпіади 2012 року в Лондоні. 26-річну тенісистку тренує Алла Осипова. До цієї медалі Юля йшла 15 років. Вона дуже м'яка та добра людина, але заняття спортом загартували її. Можна сказати, що ця дівчина перемогла саму себе.

Web-ресурси

Николаевская теннисистка Юлия Клименко - бронзовая медалистка Паралимпиады!

Комар Андрій –

     український спортсмен, фехтувальник (шпага, шабля), заслужений майстер спорту України з фехтування, багаторазовий чемпіон і призер чемпіонатів і Кубків України з фехтування, срібний і бронзовий призер Чемпіонату Європи (2003), срібний призер Чемпіонату Світу (2002), переможець Кубку Світу (2002), чемпіон і призер Кубків Світу (2003, 2004, 2005, 2006, 2007), фіналіст XI Паралімпійських ігор 2000 року в Сіднеї, чемпіон і бронзовий призер ХІІ Паралімпійських ігор 2004 року в Афінах (1 місце - шпага і 3 місце - рапіра) на візках (ураження опорно-рухового апарат)у. Учасник ХІІІ Паралімпійськіх ігор 2008 року в Пекіні.

    Комар Андрій Анатолійович народився 10 лютого 1976 року в Миколаєві. Батьки Андрія Комара і Сергія Шенкевича завжди дружили, і діти дружили з дитинства. Першим травму одержав Андрій. Коли він закінчував кулінарний технікум, на останньому курсі йому потрапили в спину ножем, в хребет. Увечері він повертався з дискотеки, а тут пробігав мимо якийсь натовп, і хтось на бігу стукнув його ножем в спину. Не пройшло і півроку, Андрій тільки виписався з лікарні і знаходився в санаторії, коли впав з дерева Сергій Шенкевич. Так склалася доля, що кожен з них опинився в інвалідному візку.
    Андрій вчився на кухаря третього розряду, хотів коком стати. До травми ходив на дзюдо, грав у футбол. Зараз інвалід I групи. Після травми спочатку займався настільним тенісом, навіть був у трійці призерів на чемпіонаті України з настільного тенісу. Та захотілося спробувати себе в новому виді спорту – у фехтуванні. Тенісом займався і Сергій Шенкевич. Отже, обидва прийшли на фехтування. З тих пір хлопці практично завжди разом. У готелі завжди в одному номері, в одній команді…
    Андрій Комар закінчив Миколаївський державний університет ім. В.Сухомлинського, може працювати тренером і вчителем фізкультури.
    На XI Паралімпійських іграх 2000 року в Сіднеї Андрій дійшов до фіналу, оцінив свої сили і побачив, що можна добитися перемоги. Поставив мету і всі роки наполегливо йшов до неї. І ось Афіни. На ХІІ Паралімпійських іграх 2004 року в Афінах Андрій Комар здобув перемогу: 1 місце – шпага і 3 місце – рапіра (серед спортсменів на візках з ураженням опорно-рухового апарату) і став володарем першої паралімпійської золотої медалі у фехтуванні. Андрій не тільки брав участь в ХІІІ Паралімпійських іграх 2008 року в Пекіні, але й був капітаном українських паралімпійців. На інвалідній колясці віз прапор України, очоливши ходу української делегації на церемонії відкриття ігор.
    Відразу після повернення з Пекіна Андрій Комар заявив про вихід зі збірної.
    Хобі Андрія – комп'ютер, Інтернет. Колекціонує тарілочки на стіну, які привозить з різних міст і країн. Любить поїздити на машині (має «Опель – Вектру»). Любить природу, риболовлю і тишу.

Web-ресурси

ФЕХТОВАНИЕ

Николаевских паралимпийцев губернатор наградил цветами

Куделя Світлана –

     українська спортсменка, легкоатлетка (штовхання ядра), бронзова призерка XIV Паралімпійських ігор 2012 року в Лондоні зі штовхання ядра

    5 вересня 2012 року миколаївська легкоатлетка зі штовхання ядра Світлана Куделя стала бронзовим призером Паралімпіади 2012 року в Лондоні. 20-річна легкоатлетка змагається серед атлетів з порушенням інтелекту. Результат вихованки тренера Сергія Затонова - 12,24 м.

Web-ресурси

У николаевской толкательницы ядра Светланы Кудели «бронза» Паралимпиады!



Шенкевич Сергій Іванович –

    український спортсмен, фехтувальник (шпага, шабля), заслужений майстер спорту України міжнародного класу з фехтування на візках (2003 рік), неодноразовий чемпіон України з фехтування (шпага, рапіра), призер різних чемпіонатів Європи і світу, переможець Кубку світу 2003 року (шпага), багаторазовий призер Кубку світу 2007 року, учасник ХІІ Паралімпійських ігор 2004 року в Афінах (6 місце шпага, 8 місце рапіра), дворазовий бронзовий призер ХІІІ Паралімпійських ігор 2008 року в Пекіні (шпага, шабля) на візках (ураження опорно-рухового апарату). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (2008) та Почесною грамотою Кабінету Міністрів України (2008).

    Шенкевич Сергій Іванович народився 16 серпня 1972 року в Миколаєві. Батьки Сергія Шенкевича і Андрія Комара завжди приятелювали, і діти дружили з дитинства. Першим травму отримав Андрій. Не пройшло і півроку, Андрій тільки виписався з лікарні і знаходився в санаторії, коли впав з дерева Сергій. Впав так невдало, що потрапив на штир огорожі. Йому повністю пробило хребет. Так склалася доля, що обидва опинилися в інвалідних візках. Сергій Шенкевич – інвалід ІІ групи.
    Сергій Шенкевич закінчив Миколаївський державний університет ім. В. Сухомлинського. Пробував себе скрізь, навіть в перегонах на візках, у великому тенісі, навіть їздив на зимові збори. Тенісом займався і Андрій Комар. А потім обидва прийшли на фехтування. З тих пір хлопці практично завжди разом. У готелі завжди в одному номері, в одній команді…
    Займається Сергій Шенкевич фехтуванням на візках з 1999 року в Миколаївському обласному центрі «Інваспорт», а у збірній України – з 2002 року. Тренують Сергія Шенкевича Г.Е.Яновський, В.В.Христик. Сергій дуже працездатний, а це найголовніше. Один з тих, кому можна дати завдання і піти із залу, а він все виконає. Самодисциплінований, самовідданий. Справедливий у житті і серед хлопців користується великим авторитетом. Сергій Шенкевич – учасник ХІІ Паралімпійських ігор 2004 року в Афінах, де здобув: 6 місце – шпага, 8 – місце рапіра. А ось на ХІІІ Паралімпійських іграх 2008 року в Пекіні став дворазовим бронзовим призером (шпага, шабля) на візках серед спортсменів з ураженням опорно-рухового апарату. Сергій Шенкевич 2008 року нагороджений орденом «За мужність» III ступеня та Почесною грамотою Кабінету Міністрів України. 2008 року його ім’я занесене в Книгу пошани міста Миколаєва.
    Через травму ліктя Сергію довелося залишити збірну, на жаль травма виявилася тяжкою.

Web-ресурси

Шенкевич Сергій Іванович –

Николаевских паралимпийцев губернатор наградил цветами


© 2008 - 2019. Всі права захищені. Copyright Миколаївська обласна бібліотека для дiтей ім. В.Лягіна та партнери.  При використанні матеріалів сайту посилання на джерело обов'язкове.