Миколаївська обласна бібліотека для дітей ім. В.Лягіна - Моя Миколаївщина














      Моя Миколаївщина  Вони прославили та прославляють Миколаївщину  Скаржинський В. П.

Скаржинський Віктор Петрович
ватажок дворянства, камергер, лісівник-експериментатор
(1787 – 1861)


Біографічна довідка
      Скаржинський Віктор Петрович народився у жовтні 1787 року в родовому маєтку – селі Трикрати Херсонської губернії (нині – село Трикрати Вознесенського району Миколаївської області).
      Він був другим сином генерала Петра Скаржинського, який відзначився при взятті Очакова й отримав поранення в бою з турками на Кінбурнській косі. Під час бою пораненому Петру Михайловичу повідомили про народження сина, це і визначило його ім'я: Віктор – переможець. В нагороду за військову доблесть землі на нинішньому півдні України Петру Скаржинському подарувала Катерина ІІ. Генерал маєтком не займався, вважаючи за краще жити в Санкт-Петербурзі. Віктор успадкував від батька територію від Мигії (Первомайський район Миколаївської області) до Маложенівки (Єланецький район). Відвідавши ці місця, полюбив їх на все життя.
      Після закінчення Морського штурманського училища в Миколаєві та університетського пансіону в Москві перед молодим Скаржинським відкривалося блискуче майбутнє. А він, прослуживши шість років у Петербурзькому департаменті народної освіти, раптом подав у відставку і 1811 року повернувся в родовий маєток, у сільську глушину.
      У Трикратах донині вважають: до цього кроку Віктора підштовхнула велика любов. У матері Віктора Петровича була прегарна племінниця, сирота – Наталка. Так сталося, що дівчина закохалася в старшого брата Миколу. А Віктор – в Наталку. Причому на все життя.
      Після початку Вітчизняної війни 1812 року Віктор Скаржинський на власні кошти першим на Херсонщині організував із своїх селян військовий ескадрон свого імені у складі 188 чоловік. Ескадрон відзначився в боях на території Білорусії та у закордонному поході російських військ, зокрема під час облоги Торна (Прусія). За участь у війні з Наполеоном Скаржинського було відзначено двома орденами.
      Під час війни 1812 року загинув Микола. Смерть Миколи так вразила Наталку, що вона навіть вирішила піти в монастир. Але захворівши, купила будиночок в Одесі. Натомість Віктор Скаржинський повернувся на батьківщину з нагородами. Йому пропонували державну службу, але він відмовився. У Трикратах досі вважають, що основним мотивом цього була Наталя. Віктор Скаржинський вмовляв жінку повернутися до Трикрат. Щоб завоювати її серце, вирішив зробити їй особливий подарунок. На честь своєї коханої висаджував ліси, тінисті діброви, ялівцеві гаї, прорубував річки, через них прокладав романтичні містки, купальні, рукотворні загати, які створили у цих місцях неповторний колорит. Все це чудо він створив лише для неї. Наталя таки вийшла заміж за Віктора Петровича. Але так і не змогла покохати його. Її холодність помічали всі. На їхні докори Віктор Петрович лише відповідав: «Моя любов така велика, що її вистачить на двох». Мабуть, так і було.
      Тож головною справою життя для Віктора Петровича стало лісорозведення і удосконалення всіх галузей сільського господарства у своєму маєтку. Розпланував його Скаржинський за власними проектами. Ліс посаджений у формі лабіринту, має вигляд двох літер «Г». Слава про зелене диво Трикрат поширилася далеко за межі губернії. Тут практикувалися поліпшені сівозміни, травосіяння. Більше сорока загат і гребель давали можливість займатися зрошенням лугів. У помологічному і ботанічному парках є понад 500 сортів та видів рослин. Для вирощування тутового шовкопряда було висаджено 150 гектарів шовковиці, на інших 100 гектарах простяглися виноградники і плодовий сад. Скаржинський організував лісові розсадники, розробив власну методику виробництва садівного матеріалу в умовах степу, «приручив» до примх тутешньої природи деревні й чагарникові породи з Америки і Європи. Віктор Скаржинський також запропонував висаджувати штучні ліси лісополосами, що дозволяло зберегти дерева від частих в засушливих умовах Півдня України пожеж і затримувати сніг на полях. Для затримання вологи Скаржинським також була створена ціла система плотин і 40 ставків. На 1853-й рік загальна площа висаджених Скаржинським лісів склала понад 40 гектарів. В парках Скаржинського було більше 300 видів диких дерев і 200 – плодових.
      Останніх сорок років свого життя Скаржинський словом і ділом невпинно переконував мешканців степової смуги садити дерева. Деревні насадження, говорив він, позитивно впливають на кількість опадів, вологість повітря і ґрунту, врожайність полів, повноводність річок і на клімат загалом. Він обирав швидкозростаючі породи дерев і чагарників, захоплювався змішаними посадками, вміло висаджував рослинність із урахуванням ґрунту, вологості, ландшафту, віддаючи перевагу саджанцям із місцевого насіння. Схили віддавав березам і соснам, вологі ділянки — вільсі і вербі, де ґрунт був сухішим – росли клени і дуби. Нащадки скажуть: Скаржинський у своєму маєтку створив цілий науково-дослідний інститут із численними випробувальними ділянками.
      Урочище «Лабіринт» – справді унікальне заповідне місце, що збереглося до наших днів. Найбільш визначна пам’ятка парку – 150-річні дуби заввишки 30 м і до метра завширшки. Сьогодні їх 154, кожен з них взятий на облік, пронумерований і охороняється як пам’ятка природи. Доторкнувшись до дуба-велетня, відчуваєш надзвичайну енергетику, особливу ауру. Окрім дубів, є тут і інші дерева, часом екзотичні, завезені сюди із заморських держав.
      Парк площею 60 гектарів – це не тільки ліс. Звивисті береги річки Арбузинки Скаржинський зміцнив гранітом. Тому водойма зберегла рівне, незамулене дно. Штучні дамби, шлюзи, рукотворні ставки, озера, водоспади, традиційний місток закоханих, алейки і галявини збереглися донині. «Лабіринт» справді багатий природними пам’ятками, які збереглися в первозданному вигляді і має статус частини національного парку «Бузький Гард».
      Помер Віктор Петрович Скаржинський у липні 1861 року, коли йому було 74. У 2011 році виповнилося 150 років від дня його смерті. З цієї нагоди 2011 рік у Миколаївській області був оголошений Роком Скаржинського. Багато чого з того, що було створено завдяки наполегливості та праці Віктора Скаржинського, до нашого часу не збереглося. Нині із забуття доводиться підіймати і саме ім’я Скаржинського, і його заслуги перед цими землями. Свого часу було зруйновано фамільний склеп родини Скаржинських, розорена садиба. Сьогодні в панській садибі, яка збереглася в Трикратах, розташувалася школа мистецтв, у нинішньому році їй виповнилося 30 років. На її будівлі встановлено меморіальну дошку. Завдяки зусиллям краєзнавчої громади на чолі з відомим миколаївським благодійником Михайлом Кондратьєвим на місці склепу встановили пам’ятник, що повторює оригінал – тільки не в камені, а в дереві, а на місці зруйнованого храму Архистратига Михаїла – гранітний обеліск з пам’ятною табличкою.

Література

  • Бойчук С. Подарунок для коханої: глава 10 / С. Бойчук Шановні незнайомці: нариси. – Миколаїв, 2009. – С. 78 – 91: ілюстр.
  • Веденеева А. К. В. П. Скаржинский / А. К. Веденеева // Історія. Етнографія. Культура. Нові дослідження. V Миколаївська обласна краєзнавча конференція. – Миколаїв, 2004. – С. 17 – 19.

  • Береславская, Ю. Последний приют В. П. Скаржинского / Ю. Береславская // Рідне Прибужжя. - 2012. - №11(15 берез.). - С. 7.
  • Бойчук, С. Можжевеловой роще Виктора Скаржинского исполнилось 120 лет / С. Бойчук // Южная правда. - 2016. - N 144(10 дек.). - С. 3. - (Неизвестное об известном).
  • Веденеєва Г. Лицар степової ойкумени: Віктор Петрович Скаржинський – піонер степового лісорозведення (до 220-ї річниці від дня народження). / Г. Веденеєва // Рідне Прибужжя. – 2008. – №21 (23 лют.). – С. 3.
  • Гаврилов С. Потомок причерноморского лесовода: [в Николаеве гостит потомок Скаржинского – Андрей Иванович Скаржинский] / С.Гаврилов // Наш город. – 2009. – №32 (12 авг.). – С. 16.
  • Дорошенко, О. Ескадрон ополченців імені В. П. Скаржинського : [пам'яті героя війни 1812 року Віктора Скаржинського] / О. Дорошенко // Рідне Прибужжя. - 2012. - №14(5 квіт.). - С. 9.
  • Івашко, О. Трикратський лабіринт / О. Івашко // Урядовий кур’єр. - 2013. - N 213. - С. 11.
    В селі на Миколаївщині відкрили меморіальний знак Віктору Скаржинському та презентували книжку про нього.
  • Івашко О. Чи буде вихід з «Лабіринту»: [про Трикратський ліс] / О.Івашко // Урядовий кур'єр. – 2011. – 2 серпня. – С. 10
  • Игнатчук, В. Гражданский подвиг Скаржинского : накануне 2012 года издательство Ирины Гудим выпустило монографию Оксаны Дорошенко "Род Скаржинских в истории Южной Украины (середина ХVІІІ-начало ХХ столетия)" / В. Игнатчук // Южная правда. - 2012. - №2(12 янв.). - С. 3.
  • Ігнатчук В. Зберігаючи пам’ять: [150-річчя пам’яті нашого знаменитого земляка Віктора Петровича Скаржинського] / В. Ігнатчук // Щотижня. – 2011. – №20 (18 трав.). – С. 4.
  • Игнатчук В. Память о славных делах сохраняя: [150-летие памяти В.П. Скаржинского] / В. Игнатчук // Южная правда. – 2011. – №34 (29 марта). – С. 3.
  • Игнатчук, В. Славному роду Скаржинских : [презентация книги Оксаны Дорошенко «Виктор Петрович Скаржинский»] / В. Игнатчук // Южная правда. - 2013. - N 117(22 окт.). - С. 3 : фот.
  • Игнатчук В. Творцу чуда в степях Николаевщины: [Виктору Петровичу Скаржинскому] / В. Игнатчук // Южная правда. – 2011. – №65 (18 июня). – С. 4.
  • Игнатчук В. Трикраты: жемчужина южного края: [праздник, посвященный дню села Трикраты и 220-й годовщине со дня рождения В.П. Скаржинского] / В. Игнатчук // Южная правда. – 2008. – №121 (28 окт.). – С. 1, 4.
  • Кондратьев, М. В память о выдающемся человеке : краеведческая конференция и презентация книг о талантливом лесоводе Викторе Скаржинском прошли в селе Трикраты / Кондратьев М. // Южная правда. - 2012. - №112(9 окт.). - С. 4 : фот.
  • Кондратьев М. Земляку – с благодарностью: [на месте разрушенного склепа – захоронения Виктора Скаржинского установлен новый памятник, а на месте разрушения храма Архистратига Михаила установлен гранитный обелиск с памятной табличкой] / Кондратьев М. // Южная правда. – 2010. – №120 (29 окт.). – С. 4.
  • Кузнецов А. Воспоминания о пионере степного лесоразведения: [в Николаев приехал потомок Виктора Петровича Скаржинского – Андрей Иванович Скаржинский] / А. Кузнецов // Южная правда. – 2009. – №88 (15 авг.). – С. 3.
  • Порфирьева Г. Степной рай Виктора Скаржинського / Г.Порфирьева// Рідне Прибужжя. – 2011. – №67 (21 черв.). – С. 4.
  • Порфир’єва Г. Степовий рай Віктора Скаржинського / Г.Порфир’єва// Голос України. – 2011. – №103 (8 черв.). – С. 20.
  • Сергеева, В. "...Знал все сокровища степи" : в Николаеве тиражом 500 экземпляров вышла книга Светланы Бойчук "В. П. Скаржинский. Живая легенда Юга". / В. Сергеева // Южная правда. - 2012. - №83(31 июля). - С. 3.
  • Христова, Н. В гостях у Виктора Скаржинского : [225-летний юбилей В. Скаржинского] / Н. Христова // Вечерний Николаев. - 2012. - №114(9 окт.). - С. 4 : фот.
  • Христова Н. В Николаеве гостит потомок Скаржинского: [Андрей Иванович Скаржинский] / Н. Христова // Вечерний Николаев. – 2009. – №87 (11 авг.). – С. 2.
  • Христова Н. В Трикраты, к Скаржинскому / Н. Христова // Вечерний Николаев. – 2007. – №143 (29 нояб.). – С. 3.
  • Христова, Н. Вышла новая книга о Викторе Скаржинском : [книга Светланы Бойчук "В. П. Скаржинский. Живая легенда Юга"] / Н. Христова // Новый город. - 2012. - №31(15 авг.). - С. 16 : фот.
  • Христова Н. Год памяти Скаржинского: [2011 год – Год памяти Скаржинского] / Н. Христова // Вечерний Николаев. – 2011. – №9 (27 янв.). – С. 5.
  • Христова, Н. "Задушевные мечты новороссийского старожила" : [ко дню рождения Виктора Скаржинского презентация книги Оксаны Дорошенко «Виктор Петрович Скаржинский» и открытие нового мемориала всему роду Скаржинских] / Н. Христова // Вечерний Николаев. - 2013. - N 123(31 окт.). - С. 5 : фот.
  • Христова, Н. Книга о Скаржинском : [книга Оксаны Дорошенко "Рід Скаржинських в історії Південної України (середина ХVІІІ-початок ХХ століть)"] / Н. Христова // Вечерний Николаев. - 2012. - №7(24 янв.). - С. 3 : фот.
  • Христова Н. На земле Скаржинского / Н. Христова // Вечерний Николаев. – 2011. – №67 (21 июня). – С. 3.
  • Христова, Н. «Осеннее рандеву с Виктором Скаржинским»… : [праздник в Трикратах, посвященный В. Скаржинскому] / Н. Христова // Вечерний Николаев. - 2014. - N 126(25 окт.). - С. 4 : фот.
  • Христова Н. Осенний день в Трикратах : [торжественное открытие памятника Виктору Скаржинскому] / Н. Христова // Вечерний Николаев.– 2010. – №129 (4 нояб.). – С. 5.
  • Христова Н. Праздник в Трикратах : [праздник, посвященный дню села Трикраты и 220-й годовщине со дня рождения В. П. Скаржинского] / Н. Христова // Вечерний Николаев. – 2008. – №130 (13 нояб.). – С. 5.
  • Юрусов, Ю. Каменное море : отрывки из романа / Ю. Юрусов // Новый город. - 2012. - №1(11 янв.). - С. 6 : іл. - (Памяти В. П. Скаржинского). - Продолж. см: №2-4.
  • 
© 2008 - 2019. Всі права захищені. Copyright Миколаївська обласна бібліотека для дiтей ім. В.Лягіна та партнери.  При використанні матеріалів сайту посилання на джерело обов'язкове.