Миколаївська обласна бібліотека для дітей ім. В.Лягіна - Моя Миколаївщина














      Моя Миколаївщина  Вони прославили та прославляють Миколаївщину  Леонтович М. П.

Леонтович Микола Павлович
міський голова Миколаєва (1909 – 1917 рр.), засновник Миколаївського зоопарку
(1876 – 1940)


Біографічна довідка
      Леонтович Микола Павлович народився 20 грудня 1876 року в Єлісаветграді (Кіровоград), у дворянській родині мирового судді Павла Парменовича Леонтовича і його дружини Марії Миколаївни, викладачки музики, народився син Микола. Від матері він успадкував талант музиканта, але у виборі професії великий вплив мав батько. Микола став юристом, здобув освіту в Імператорському Вищому юридичному училищі Санкт-Петербурга (59-й випуск). Після його закінчення 1898 року переїхав до Одеси, де отримав природничо-наукову освіту.
      1901 року Микола Леонтович переїхав до Миколаєва, купив гарний будинок з великою земельною ділянкою на Адміральській – найпрестижнішій миколаївській вулиці того часу – і з головою поринає у вир громадського життя міста. За короткий час він зумів стати в Миколаєві помітною персоною. Блискуче освічений холостяк Леонтович став окрасою світського життя тодішнього Миколаєва. Він відвідував бали та звані вечори дворянського зібрання, де охоче акомпанував і сам виконував прекрасні власні романси. Уже через три роки (1903 р.) на виборній посаді став голосним міської Думи (по-нашому – депутатом міськради). Кар'єра Миколи Павловича розвивається стрімко. Ще зовсім молодий чоловік, та ще й «не з місцевих», заслужив довіру голосних. 1906 року Микола Леонтович – заступник міського голови. 1908 року – виконувач обов'язків міського голови. За рік з невеликим він зарекомендував себе як мудрий політик і діяльний господарник, і 8 квітня 1909 міська Дума більшістю голосів обрала Леонтовича міським головою на 4 роки. Потім – на наступний термін. Микола Павлович залишався міським головою аж до 1917 року.
      За роки його правління у Миколаєві відкрилися два музеї, перший кінотеатр, перша психіатрична лікарня, перша набережна. Під керівництвом міського голови було завершено прокладання водопроводу і каналізації, зроблена «лівньовка», міська електростанція розширилася з 127 Вольт до 220, були вимощені вулиці центру Миколаєва. На особисті кошти Леонтовича була споруджена дзвіниця Касперівської церкви. І це далеко не все. Миколаївці й донині користуються плодами праці Миколи Леонтовича. Але все ж одним з основних його досягнень стало створення в місті акваріуму і зоопарку. Ще 1898 року Микола Павлович почав збирати колекцію екзотичних рослин і акваріумних рибок. Захоплення швидко переросло масштаби домашнього хобі, і 26 квітня 1901року молодий юрист відкрив двері свого будинку для всіх бажаючих. В основі його зібрання була прекрасна колекція акваріумних риб, плазунів, екзотичних птахів... До революціїї зоопарк був особистою власністю міського голови і розміщувався в його будинку. Колекція навіть на ті часи була солідною і відзначалася серйозним науковим підходом до свого формування. Акваріум був оснащений за останнім словом техніки того часу: мав електричні компресори, нагрівачі. Риби розміщувалися у 75 акваріумах, обсяги яких сягали 3000 літрів. В колекції було понад 50 видів риб та земноводних, понад 1000 екземплярів. Вона була широко відома в Росії і в Європі. Авторитетні європейські журнали публікували наукові статті Леонтовича і з захопленням розповідали про акваріум в далекому провінційному Миколаєві.
      30 травня 1917 року за рішенням миколаївської ради робітничих депутатів Микола Павлович Леонтович був заарештований, знаходився під арештом до 11 серпня 1919 року. Конкретного звинувачення навіть не пред'являли. Дворянин, колишній міський голова, хіба цього недостатньо?
      1918 року колекція М. П. Леонтовича була націоналізована, а він сам після звільнення був призначений першим директором Державного акваріуму. З великими втратами Акваріум пережив громадянську війну. 25 червня 1922 року відбулося друге його урочисте відкриття Миколаївського Держакваріума. Цього року його відвідало близько 40 тисяч чоловік. Відвідини на той час були безкоштовними. До 1923 року Миколаївський Держакваріум був на утриманні місцевої наросвіти, потім був переведений на держбюджет, а з березня 1934 року – на бюджет міста.
      1925 року при Акваріумі було відкрито зоологічний відділ, і він став іменуватися Акваріум-Зоосад. Територія була збільшена до 0,75 га. Побудовані вольєри для копитних тварин, клітки для хижаків, розбито парк. У 1928 році штат зоосаду складався з 9 чоловік. Микола Леонтович, його родина і деякі співробітники жили на території парку.
      1930 року Миколу Леонтовича переведено з директорів в наукові співробітники, а 1935 року – взагалі звільнено. Леонтович влаштувався працювати касиром на ТЕЦ.
      1934 року почалися нічим не обгрунтовані репресії Леонтовича і його сім'ї, а 28 липня 1937 року він був заарештований за несправедливим звинуваченням у зв'язках з контрреволюційно налаштованою інтелігенцією та участю у військово-офіцерській організації.
      Згідно із сімейною легендою, Н. П. Леонтович помер у Тамбовській в'язниці 1940 року, але ніяких документів, підтверджуючих це, знайдено не було. Точні дата і місце його смерті достеменно не відомі досі.
      18 травня 1957 року, справу Миколи Павловича Леонтовича було переглянуто Президією Миколаївського обласного суду, скасовано та припинено. М. П. Леонтович реабілітований (посмертно).
      Після арешту від нього відмовилися рідні та близькі. Син Олександр захоплювався фотографією. Завдяки йому в сімейних альбомах збереглися милі аматорські знімки Зоосадівських буднів, кілька сімейних портретів та нечисленні особисті речі – ось, і все, що вціліло. Микола Павлович Леонтович мав друковані праці з акваріуму і тераріуму. Був членом Союзу Працівників освіти з 1918 року, членом секції Науковців до 1934 року. Ім'я Миколи Павловича Леонтовича – міського голови і засновника зоопарку, на довгі роки було забуто. Більше 20 років знадобилося Володимиру Топчому, нинішньому директору зоопарку, щоб повернути це ім'я нащадкам. 9 вересня 2001 року відбулося урочисте відкриття нової площі біля Миколаївського зоопарку, яка тепер носить його ім'я, і пам'ятника засновнику зоопарку Миколі Павловичу Леонтовичу. Автори пам'ятника – Інна, Юрій і Віктор Макушини.

Література

  • Леонтович Николай Павлович // Николаевцы. 1789 – 1999: энцикл. словарь. – Николаев, 1999. – С. 200 – 201.
  • Степанова, М. Л. Аквариум Н. П. Леонтовича: [о частном музее живой природы, на базе которого вырос сегодняшний Николаевский зоопарк] / М. Л. Степанова // Тези першої обласної наукової краєзнавчої конференції. Історія. Етнографія. Культура. Нові дослідження». – Миколаїв. – 1995. – С. 3 – 5.
  • Топчий, В. Вокруг света за полдня: путешествие по Николаевскому зоопарку / В. Топчий. – К., 2006. – 96 с., ил.
  • Топчий, В. Мой Леонтович / В. Топчий // В. Топчий Мой Леонтович, Н. Троянов Завтрак у городского головы. – Николаев, 2006. – С. 37 – 95: ил.
  • Троянов, Н. Завтрак у городского головы: драма в двух частях/ Н. Троянов // В. Топчий Мой Леотович, Н. Троянов Завтрак у городского головы. – Николаев, 2006. – С. 5 – 35: ил.

  • Бойчук С. Знаковые даты нашего зоопарка / С. Бойчук // Южная правда. - 2015. - N 143(19 дек.). - С. 3 : фот.
    В 2016 году Николаевский зоопарк отметит свое 115-летие, а в этом году исполняется 75 лет смерти его основателя - Николая Павловича Леонтовича.
  • Ворошнин, В. Аквариум: светлой памяти Николая Павловича Леонтовича и его семьи посвящается / В. Ворошнин // Рідне Прибужжя. – 2009. – №97(5 верес.). – С. 3. – Продолж. см.: №98(8 верес.). – С. 3.
  • Любаров Ю. Жизнь – животным : [80 лет назад Николай Павлович Леонтович был уволен с должности старшего научного сотрудника зоосада] / Ю. Любаров // Вечерний Николаев. - 2015. - N 57(28 мая). - С. 4 : фот.
  • Наточа Е. Николай Леонтович и его любимое дело : [к 135-летию со дня рождения Николая Леонтовича] / Е. Наточа // Вечерний Николаев. - 2011. - №145(20 дек.). - С. 3 : фот.
  • Нежигай, И. «Добрейшему начальнику…»: [о Николае Леонтовиче – городском голове города] / И. Нежигай // Вечерний Николаев. – 2011. – 1 нояб. – С. 4.
  • Нежигай, И. Дело Леонтовича: [к 100-летию Николаевского зоопарка] / И. Нежигай, В. Топчий // Вечерний Николаев. – 2001. – 24 мая. – С. 4.
  • Никитин, В. Необычное увлечение городского головы: [о Николае Леонтовиче – основателе Николаевского зоопарка] / В.Никитин // Вечерний Николаев. – 1997. – 2 дек.
  • Павлов, А. «Бывшие» : [о первом директоре зоопарка Николае Леонтовиче] / А. Павлов // Рад. Прибужжя. – 1992. – 29 січ.
  • Пискурев, С. Н. П. Леонтович: жизнь и судьба / С. Пискурев// Вечерний Николаев. – 1993. – 5 янв.
  • Стариков, И. Заявление Николая Леонтовича / И. Стариков // Рідне Прибужжя. – 2009. – №19(17 лют.). – С. 3.
  • Тюрін, А. Вшанували пам’ять видатного земляка: [на площі біля зоопарку відкрито пам'ятний знак Миколі Павловичу Леонтовичу] / А. Тюрін // Рідне Прибужжя. – 2001. – 11 верес.
  • 
© 2008 - 2019. Всі права захищені. Copyright Миколаївська обласна бібліотека для дiтей ім. В.Лягіна та партнери.  При використанні матеріалів сайту посилання на джерело обов'язкове.