Миколаївська обласна бібліотека для дітей ім. В.Лягіна - Моя Миколаївщина













      Моя Миколаївщина   Мандрівка музеями Миколаївщини  Художні музеі

Миколаївський обласний художній музей ім.В.В.Верещагіна
Адреса музею: м. Миколаїв, в ул. Велика Морська, 47.
Тел.:8-0512 352367, 359845

Офіційний сайт

Сторінки історії:

Миколаївський обласний художній музей ім.В.В.Верещагіна       Миколаївський обласний художній музей ім.В.В.Верещагіна – один з найстаріших на Україні. Музей було засновано у 1914 році, як пам’ятник видатному російському художнику-баталісту В.В. Верещагіну. Ініціатором його створення був художник М. Гедройц. Велику допомогу в цій справі надав І.Ю.Рєпін, який високо оцінював творчість Верещагіна. Перша колекція, яка мала місце в колишньому будинку гаупт-вахти військового відомства, включала твори, передані Академією мистецтв, Російським музеєм із Петрограда, а також особисті речі, що їх прислала вдова В. В.Верещагіна. Після революції колекція поповнилася експонатами з національних приватних колекцій. В роки німецької окупації музей був розграбований. Після війни він знову розпочав роботу у маленькому старовинному маєтку. А в 1986 році музей переїхав на Велику Морську, 47 – в один з кращих будинків міста – пам’ятник архітектури другої половини XIX століття.

      Художній музей ім. В. Верещагіна веде велику збиральну та науково-дослідну роботу, приділяє багато уваги пропаганді образотворчого мистецтва. Зараз МОХМ ім. В. В. Верещагіна пропонує близько 10-ти екскурсій по тимчасових виставках та постійній експозиції музею, які проводять професійні екскурсоводи. В зібранні музею більше 10 тисяч творів мистецтва. Тематичні розділи виставкових залів експонують іконопис, мистецтво XVIII-XXст., твори українських, російських, західноєвропейських майстрів живопису, скульптури, графіки, а по колекції картин музей В. Верещагіна – один з кращих у світі.

      Миколаївський обласний художній музей ім. В.В. Верещагіна є одним із найстаріших художніх музеїв України.

      Передумовами його створення стало поширення просвітництва серед народу, зміцнення патріотичних почуттів, меценатські нахили у населення.

      Велике значення у популяризації гуманістичних ідей образотворчого мистецтва мала активна діяльність художників – передвижників та членів Товариства південноросійських художників, які організували чисельні пересувні виставки в різних губернських і повітових містах України.

      Зацікавленості мистецтвом серед населення також сприяло створення різнопланових мистецтвознавчих товариств і гуртків та художньо-прикладних шкіл. Це й обумовило появу перших постійно діючих художніх виставок: картинної галереї імені І.К. Айвазовського у Феодосії (1880 р.), Харківського художньо–промислового музею (1886 р.), двох художніх музеїв: Ханенків (1870 р.) та М. Терещенка (1899 р.) у Києві, Львові (1905 р.), та галереї мистецтв у Катеринославі (нині Дніпропетровськ) (1914 р.), та у таких портових містах – Одесі (1899 р.), Херсоні (1912 р.), Маріуполі (1913 р.) і Миколаєві (1914 р.).

      Велику роль у створенні Миколаївського обласного художнього музею ім. В.В. Верещагіна та деяких інших художніх музеїв Півдня України за рахунок столичних фондів відіграв Микола Антонович Гедройц, князь за походженням, який народився у 1848 році у сім’ї титулованих польських дворян литовського походження.

      Високоосвічена і духовно щедра людина, князь М.А. Гедройц багато зробив для збереження образотворчого мистецтва, відшукування активних форм популяризації та підтримки українських митців, донесення до широкого загалу благородної суті скарбів світового мистецтва.

      Найпліднішим напрямком, завбачав князь М.А. Гедройц, повинно було бути нове розгортання у містах південної України пересувних мистецько – освітніх виставок. Про це він переконливо говорив у 1912 р., у виступі на ІІ Всеросійському з’їзді художників.

      Позиція князя полягала в тому, що кошти з таких виставок повинні поповнювати товариства (фонди), спрямовані на організацію художніх музеїв та їх комплектацію творами.

      Мешкаючи у Миколаєві, М.А. Гедройц ініціював створення Товариства витончених (красних) мистецтв, яке у 1913 році нараховувало більше 100 членів і об’єднувало миколаївських художників та любителів мистецтва. Сюди входили почесні громадяни міста та громадські діячі: Д.А. Архіпов, О.П. Валевахін, М.М. Горбатов, В.О. Мурзанов, П.П. Сиротинський, Є.П. Феодос’єв, Л.В. Інглезі, О.К. Монтеллі, А.Н. Лазарєв, В.І. Штулькерц та багато інших. Про високий авторитет Товариства свідчив і факт патронування над ним Великого князя Кирила Володимировича.

      Найголовнішою справою для миколаївського Товариства витончених (красних) мистецтв імені В.В. Верещагіна стало заснування художнього музею – пам’ятника визначному художнику-баталісту Василю Васильовичу Верещагіну, який загинув у 1904 році разом з віце-адміралом С.Й. Макаровим у Порт-Артурі.

      Великі організаторські здібності князя М.А. Гедройца до того часу вже виявилися у відкритті художніх музеїв у Херсоні, Катеринославі, клопотаннях про створення музеїв у Маріуполі, Архангельську. Заснуванню у Миколаєві художнього музею ім. В.В. Верещагіна кн. М.А. Гедройц відводив найпочесніше значення.

      Саме за ініціативою М.А. Гедройца організаційний комітет звернувся до Президента Академії мистецтв з листом, де зазначалося: “Ім'я В.В. Верещагіна як колишнього вихованця морського училища, який окрім того, так трагічно загинув у морській стихії, оточене винятково зворушливою шаною серед моряків. І ми, миколаївці, прагнемо увічнити пам'ять уславленого художника-філософа…, який так блискуче прославляв своїм генієм нашу Вітчизну”.

      Велику допомогу у справі створення музею та присвоєнні йому імені В.В.Верещагіна надав комітету художник І.Ю. Рєпін. Він схвалив і підтримав ініціативу М.А. Гедройца та викладені патріотичні вмотивування миколаївців. В одному з листів до кн. Миколи Антоновича Гедройца Ілля Рєпін зазначав: “Чим більше думаю я про Ваше жагуче бажання влаштувати у Миколаєві музей В.В.Верещагіна, тим більшим співчуттям переймаюся до цієї серйозної справи. …Верещагін – постать колосальна…”. (Каталог, с. 1).

      В іншому листі вже до військового Морського міністерства І.Ю. Рєпін підкреслював: “Форма виявлення нашого шанування світлої пам’яті покійного В.В. Верещагіна – заснування художнього музею його імені у морському місті, у Миколаєві, цілком доцільна й у найкращій мірі увічнює образ художника-патріота як повчальний приклад майбутнім поколінням”. (Каталог, с. 4).

      В цей час Товариство витончених мистецтв ім. В.В. Верещагіна, очолюване кн. М.А. Гедройцем, вирішувало з місцевою владою, зокрема міським головою Миколою Павловичем Леонтовичем, питання про виділення приміщення для новоствореного художнього музею.

      Важливо підкреслити те, що миколаївці взагалі мали музейний досвід. Перші музейні експозиції старожитностей тут почали формуватися ще у 1813 році. На початку ХХ ст. в м. Миколаєві діяли: природно-історичний музей ім. Є.П. Францєва, педагогічний музей, музей бойової слави 58-го піхотного Празького полку, а також знаменитий музей – зоосад живої природи “Акваріум”, створений за ініціативою міського голови М.П. Леонтовича.

      З 1908 по 1911 рр. міська Дума, хоча декілька разів і виражала подяку М.А. Гедройцу за ініціювання створення художнього музею, але ніяк не могла вирішити головне питання – виділити приміщення.

      Після того, як Імператорська Академія мистецтв і Російський музей (С.-Петербург) висловили згоду на передачу до Миколаєва творів В.В. Верещагіна та інших полотен знаменитих художників, до міської Думи з подякою та новим проханням звернулися члени Ради Товариства витончених мистецтв, де зазначили про необхідність виділення окремого обладнаного приміщення (будинку).

      Після такого звернення Дума разом із міським Головою М.П. Леонтовичем, вирішили для функціонування (відкриття) майбутнього художнього музею ім. В.В.Верещагіна надати приміщення Миколаївського Відділення Імператорського Технічного товариства.

      Проте в той же час з кожним місяцем спостерігається інтерес зацікавлених осіб до новоутвореного музею-пам’ятки видатного художника-баталіста В.В. Верещагіна. Відгукнулися меценати, які погоджувалися передати до музею частини своїх колекцій. Вдова художника Л.В. Верещагіна засвідчила про передачу особистих речей художника, Імператорський Ломоносівський фарфоровий завод готувався відправити (надіслати) до Миколаєва порцелянові вироби. В листі до князя М.А.Гедройца Л.В. Верещагіна писала: “Милостивий государ кн. Микола Антонович! Вашим повідомленням про те, що в Миколаєві організовується музей витончених мистецтв, якому буде привласнене ім’я мого покійного чоловіка Василя Васильовича Верещагіна, я зворушена. Розчулена добрим ставленням до дорогої пам’яті покійного, я виявляю готовність надати посилену допомогу в цій благородний справі”.

      Все це не давало можливості в нормальних умовах демонструвати у передбаченому приміщенні музейні експонати. Крім того надалі планувалось в художньому музеї влаштовувати виставки-продажі художніх полотен та інших виробів мистецтв і майстерні художніх ремесел.

      Таким чином, знову піднімається питання про нове приміщення. Проте вирішення його не було вже пріоритетом місцевої влади. Тому князь М.А. Гедройц, міський Голова М.П. Леонтович, інші фундатори музею звертаються з клопотанням (проханням) про виділення для музею приміщення до військового Морського та інших відомств.

      До справи залучають І.Ю. Рєпіна, авторитет та слава якого спрацювали. Письмові звертання великого митця до царя, морського міністра І.К. Григоровича та інших урядовців зрушили справу з місця.

      22 вересня 1912 року Головний інспектор морської будівельної частини, виконуючи урядове рішення, передав в оренду на 12 років приміщення одної з найкращих споруд міста – гауптвахти для художнього музею. То було чи не найкраще приміщення як за величиною, так і за місцем розташування – на Соборній площі. Будинок був зведений у вигляді двоповерхового палацу на замовлення Г.О. Потьомкіна за проектом петербурзького архітектора І.Є. Старова у класичному стилі. В цьому приміщенні музей планувалося розмістити на верхньому поверсі, а художні майстерні, школу мистецтв та інші допоміжні приміщення повинні були розташовуватися на першому поверсі, тут же планувалось відкрити лавку, де б продавались декоративно-прикладні вироби, брошури про В.В. Верещагіна тощо.

      Відкриття Миколаївського художнього музею відбулось 6 червня (за новим стилем) 1914 року – в 10-річчя трагічної смерті на броненосці “Петропавловськ” віце-адмірала С.Й. Макарова і художника-баталіста В.В. Верещагіна.

      Основу музейної експозиції склали 148 різних (картин, етюдів та малюнків) творів В.В. Верещагіна, які були отримані від Російського музею імператора Олександра ІІІ-го. Серед них найвизначнішими були 20 картин, три з яких демонструвались у грудні 1914 року в Санкт-Петербурзі на посмертній виставці творів В.В. Верещагіна.

      В той же час Петербурзька Академія мистецтв надсилає до Миколаєва 29 робіт відомих російських майстрів пензля та різця. До колекції музею увійшли твори І.К. Айвазовського “Пушкін на березі моря”, М.І. Авілова “Іван Грозний на прогулянці”, В.Є. Маковського “Букініст”, К.Я. Крижицького “Штиль”, роботи Д.К. Крайнєва, В.Д. Полєнова, Ф.О. Рубо. Пізніше надійшло ще 9 робіт.

      Крім живопису, були передані й скульптури М.М. Антокольського “Іван Грозний”, В.О. Беклемішева “Свята Варвара”.

      Крім Академії мистецтв Товариство ім. А.І. Куїнджі направило до музею три пейзажу майстра (”Гірський пейзаж”, “Марина”, “Зимовий ландшафт”).

      Виконав обіцянку й Імператорський Ломоносівський фарфоровий завод, який разом із гранувальною фабрикою передали унікальні колекції прикладного мистецтва.

      Приватні колекціонери та міські жителі дарували полотна визначних російських та зарубіжних митців. Ініціатор створення музею М.А. Гедройц подарував 11 малюнків В.В. Верещагіна.

      Серед найпочесніших гостей на відкритті музею був син В.В. Верещагіна. Завдяки подарованим сім’єю особистим речам художника вдалося відтворити обстановку робочого кабінету митця.

      Після відкриття музею князь Микола Антонович Гедройц зазначав що “відкритий художній музей на честь В.В. Верещагіна справляє вельми втішне і дуже солідне враження. Навколо цього вітчизняного закладу почали гуртуватись культурні верстви суспільства. Музей став улюбленим місцем всього населення міста”…

      Як і планувалось, при музеї стали успішно працювати школа та курси малювання, де в перші місяці діяльності навчалося 120 чоловік. Крім того, для дорослого населення були організовані заняття з килимового виробництва, які проводила досвідчена майстриня, спеціально запрошена із Курської губернії.

      Після відкриття музею та від’їзду князя Миколи Антоновича Гедройца, хранителем фондів і офіційним першим директором було призначено художника Володимира Олександровича Мурзанова (1872 – 1922). Навчаючись у Санкт-Петербурзькій Академії мистецтв, він був учнем І.Ю. Рєпіна. Після закінчення навчання повернувся до рідного Миколаєва, де викладав графіку в реальному училищі та жіночій гімназії. Живучі в місті В.О. Мурзанов став надійним помічником М.А. Гедройца і виконував обов’язки секретаря Товариства витончених (красних) мистецтв. Брав активну участь у художньому житті портового (південного) міста. З часу створення музею і до кінця свого життя був його директором. Продовжував викладацьку діяльність у школі мистецтв (при музеї), яка була перетворена його зусиллями у Миколаївський художній технікум.

      20 – 40-ві роки ХХ століття чи не найдраматичніший та покищо мало досліджений період, в майже столітній історії Миколаївського обласного художнього музею ім. В.В. Верещагіна. Небагато збереглося архівних документів, а саме трагічне, що під час окупації міста в 1941 – 1944 роках, практично, повністю загинула довоєнна колекція музею.

      Після жовтневої соціалістичної революції і встановлення Радянської влади музей залишається в приміщенні де він до цього розміщався. Зростають його фонди, значно поповнюючись новими творами образотворчого мистецтва і стильними меблями.

      У 1924 році брат покійного художника Р.Г. Судковського подарував 55 картин та етюдів знаменитого мариніста. Наступного, 1925 року, дружина першого директора музею В.О. Мурзанова подарувала 15 полотен цього автора (художника) та продала ще 15 праць.

      У 1938 році Всеукраїнський комітет у справах мистецтв відправив до Миколаєва із Києва 24 полотна радянських митців. Цього з року та наступного 1939 року за власні кошти закуплені дві картини І.К. Айвазовського, чотири пейзажі І.І. Шишкіна та ще близько 10 полотен вітчизняних та зарубіжних митців.

      В кінці 1940 року вся колекція художнього музею імені В.В. Верещагіна складалася з 850 цінних творів живопису та скульптури, 68 зразків стильного умеблювання, 16 килимів та інших виробів прикладного мистецтва.

      В цей час змінюється характер експозиції. Вона починає створюватися за хронологічними та тематичними принципами. В музеї з’являються відділи мистецтва ХХ століття, російського мистецтва початку ХХ ст., зал творів художника В.В.Верещагіна, твори миколаївських художників, радянське мистецтво, західноєвропейське мистецтво.

      Крім того, у 20-х роках існували спеціальні зали східної культури та фарфорових виробів.

      Складною була матеріальна база музею в повоєнні роки. Будівля, в якій розміщувався музей потребувала ремонту, необхідно було позбавити стіни вологості, яка пагубно впливала на збереження витворів мистецтва, прогнив дах.

      До того ж в ці роки художній музей ім. В.В. Верещагіна, як і багато інших музеїв не обминув процесу розподілу та об’єднання різнопрофільних музеїв, переміщення експонатів із одного зібрання в інше, музейних речей в різні установи та організації, де їх використовували для прикрашення інтер’єрів.

      Робота по поверненню музейних цінностей особливо активізувалась з призначенням у 1927 році нового завідуючого музеєм – Олександра Олександровича Ріттіха. Надійним помічником у цій справі для нього стала Т.П. Мурзанова, яка працювала екскурсоводом.

      Завдяки громадським зусиллям не сталося в середині 20-х років і переведення музею мистецтв (так тоді стали називати художній музей) з приміщення Гауптвахти в інше місце. Але після від’їзду О.О. Ріттіха до Алма-Ати, в будинок де знаходився музей ім. В.В. Верещагіна був переселений й історико-археологічний музей. Але вже у серпні 1934 року Міська рада прийняла постанову про розділення музеїв і переведення художнього музею в приміщення колишнього костьолу св. Йосифа, а історичного – в інший колишній культовий заклад.

      Помешкання, де колись розміщались музеї, спочатку було віддано під житло командно-політичного складу гарнізонних військ та сім’ям корабелів суднобудівного заводу імені Н. Марті (нині завод ім. 61-го Комунара). В 1937 році Гауптвахту взагалі зруйнували, утворивши на цьому місці площу.

      У 1938 році за рішенням управління Народного комісаріату освіти Української Радянської Соціалістичної Республіки художній музей був виділений в самостійний заклад і став називатися обласним художнім музеєм у м. Миколаєві. Його експозиція до початку Великої вітчизняної війни (1941 – 1945 рр.) розміщалась в переобладнаному римсько-католицькому костьолі на розі вулиць Глазенапівської і Католицької (нині – Декабристів та адмірала Макарова).

      У червні 1939 року музей відзначав 25-річчя з дня заснування. В ці дні в місцевих газетах “Більшовицький шлях” та “Южная правда” писалося і про його історію, і про доробки, і про музейні проблеми. Ювілей святкувало все місто. Про це свідчить статистика відвідування музею. Кожного дня в музеї відбувалися десятки екскурсій учнівської і студентської молоді, робітників, інтелігенції, колгоспників, військовослужбовців.

      Не зменшував темпи розвитку музей і на початку 1941 року. В цей час він переїхав у приміщення на Спаську вулицю № 34, де з’явилися раніше невідомі колекції, проводились (здійснювались) нові тематичні огляди.

      У січні – квітні 1941 року у Київському музеї російського мистецтва відкрилась ювілейна виставка робіт В.В. Верещагіна. Серед чисельних полотен демонструвалось багато творів із Миколаївського художнього музею.

      З початком Великої Вітчизняної війни (1941 – 1945 рр.) збірки музеїв Києва були, частково, евакуйовані в тил. Київський музей російського мистецтва перебував в Уфі, куди разом із своїми фондами вивезли й зберегли картини В.В. Верещагіна. Після війни твори повернули до Миколаєва (за винятком декількох).

      Роки Великої Вітчизняної війни (1941 – 1945 рр.) чорною смугою пройшли через історію Миколаївського художнього музею ім. В.В. Верещагіна. І досі ще багато чого з цих часів не вивчено й ретельно не досліджено.

      Проте одне безперечно і очевидно, залишившись на окупованій території музейні фонди понесли величезні збитки, втративши майже всю довоєнну колекцію.

      Із всіх музейних раритетів після звільнення Миколаєва залишилось 20 полотен, 16 скульптур і 34 меблеві експонати. Серед них особисті речі В.В. Верещагіна: різьблена шафа-сундук, індійське крісло, дві палітри, чорнолакований японський столик з краєвидом Японії, східні столики прикрашені перламутром.

      Збереглась і відома картина І.К. Айвазовського “Пушкін на березі моря”, написана в 1887 році.

      Під час фашистського відступу з Миколаєва робота була вирізана із рами, але складене вчетверо полотно залишилося і було випадково знайдене миколаївським художником П.П. Степаненком. Відразу ж віднайдений витвір було реставровано київським художником-реставратором, і картина зайняла почесне місце в постійній експозиції (у залах музею, що почали відроджуватися).

      Проте з часом картина почала втрачати експозиційний вигляд: полотно мало деформації, тонування й записи авторського живопису змінили колір. Проведена в 2003 році реставрація з використанням найновіших досягнень сучасної методології реставраційної справи відкрили справжній авторський живопис. Зараз, як і багато років тому “Пушкін на березі моря” залишається однією з перлин музейної колекції.

      Після визволення міста від німецько-фашистських загарбників у березні 1944 року починається період другого народження в історії Миколаївського художнього музею ім. В.В. Верещагіна. У цей час в першу чергу починає планомірно формуватися нова музейна колекція, бо із 850 експонатів довоєнної збірки збереглося лише 49, решта була втрачена під час Великої Вітчизняної війни 1941 – 1945 років.

      Комплектуванню колекції у перше повоєнне десятиріччя сприяли розпорядження Комітету у справах мистецтв при Раді Міністрів СРСР, прийняті у 1945 – 1949 роках, згідно яких до музею передавалась значна кількість творів образотворчого мистецтва.

      Основним джерелом формування колекції стали провідні музеї країни –Державний музей українського образотворчого мистецтва УРСР (нині Національний художній музей України), Київський музей російського мистецтва, Київський музей західного та східного мистецтва (нині музей Богдана та Віри Ханенків), Одеська картинна галерея (нині Одеський художній музей), Одеський музей західного та східного мистецтва. Значну допомогу надали Дирекції художніх виставок Міністерства культури СРСР та УРСР, а також Державна Третьяковська галерея (Москва), Державний Російський музей (Ленінград), Державний Ермітаж (Ленінград).

      Вже у 1945 році Київський музей російського мистецтва і Київський музей західного та східного мистецтва передають 35 творів живопису, серед яких “Натюрморт” невідомого голландського майстра ХVІІ ст., “Пристань у Неаполі” італійського художника Карло Чаппо, “Краєвид з дорогою” німецького художника Вільгельма Кордеса, а також декілька старовинних копій з картин майстрів епохи Відродження і барокко.

      Значним було поповнення збірки у 1947 – 1949 роках. Із Дирекції художніх виставок УРСР, Київського музею західного та східного мистецтва, Одеської картинної галереї надходить понад 300 творів російських, українських та західно-європейських художників. Серед тих надходжень були “Кав’ярня у Криму” І.К.Айвазовського, “Портрет І.К. Арнольді” Є.Ф. Крендовського, “Портрет дитини з яблуками”, вірогідно одна із ранніх робіт В.Л. Боровиковського, “Портрет чоловіка у кірасі” голландського художника Яна Антоніса ван Равенстейна, “Венера і Адоніс” невідомого італійського майстра школи Луки Камбіазо, “Портрет Євстахія Сапеги” австрійського портретиста Йогана Баптиста Лампі Старшого.

      Наступне десятиріччя – також часи інтенсивного зростання колекції. Серед 12 робіт, що надійшли з Державної Третьяковської галереї – “Очаківський берег” Р.Г. Судковського, “Іван Грозний і Малюта Скуратов” Г.С. Сєдова, “Пустун” Г.І. Семирадського. Одеська картинна галерея передає твори В.Є. Маковського “Бесіда”, І.К. Айвазовського “Прибій”, П.Г. Волокидіна “Дубки”, що поповнюють розділ вітчизняного мистецтва другої половини ХІХ – початку ХХ ст. Всього з провідних музеїв країни було передано 65 експонатів. Дирекція художніх виставок і панорам СРСР поповнює музейне зібрання 95-ма творами російських і радянських художників, серед яких полотна В.А. Тропініна, В.В. Пукирєва, В.І. Якобі, І.Ю. Рєпіна, Б.М. Кустодієва, К.Ф. Юона, С.В. Герасимова, Т.Г. Гапоненка. Живопис відомих українських майстрів Т.Я. Дворникова, К.К. Костанді, Т.Н. Яблонської, Й.Й. Бокшая, А.А. Коцки, С.Ф. Шишка та багатьох інших художників надходять із Дирекції художніх виставок Міністерства культури України.

      Перший ювілей – п’ятидесятиріччя – музей відзначив у 1964 році з колекцією, яка перевершувала довоєнну збірку і нараховувала 1200 експонатів. У цьому році в дарунок від городян надійшов унікальний “Краєвид з корівками” голландського майстра ХVІІ ст. Було знайдено та повернуто два живописних твори з довоєнної колекції – етюд В.В. Верещагіна “Ялта вночі” та пейзаж “Рання весна” М.М. Фокіна. Видатний російський скульптор С.Т. Конєнков презентував свою роботу “Ніночка”. Особливою подією для музею слід також вважати, надходження до зібрання десяти картин художника Є.І. Столиці, талановитого учня А.І. Куїнджі. Цьому поповненню посприяв московський художник-аматор, палкий шанувальник і дослідник творчості В.В. Верещагіна – Є.В. Успенський. Завдяки йому музей також отримав роботу М.Т.Багацького “Портрет державного канцлера О.М. Горчакова”.

      У 1960-ті роки збиральницька діяльність музею набуває нових рис. Музей починає активно спілкуватися з приватними особами та колекціонерами, що дає можливість придбати твори старих майстрів. Із приватних зібрань надходять твори О.К. Саврасова, І.І. Творожникова, М.К. Реріха, Р.Г. Судковського, Л.В. Туржанського, С.Ф. Колесникова, Ф.О. Рубо та інших відомих художників.

      Довгий час музей наполегливо відновлює довоєнну збірку творів В.В. Верещагіна, яка складала ядро колекції і її гордість від дня заснування музею. До самого 1984 року Київський музей російського мистецтва повертає 40 творів художника-баталіста, які напередодні Великої Вітчизняної війни були надіслані до Києва на персональну виставку. У 1964 році надходить п’ять академічних рисунків В.В. Верещагіна, що були у довоєнному зібранні.

      В цей час верещагінська колекція доповнюється новими творами. Від Дирекції художніх виставок і панорам Радянського Союзу в 1959 році надійшли два рисунки В.В. Верещагіна на тему російсько-турецької війни 1877 – 1878 років. У тому ж році Міністерство культури України придбало в одній із московських колекцій етюд “На Пянджі” і через Дирекцію художніх виставок Міністерства культури України передало твір до музею. У 1963 році із Державного Російського музею (С.-Петербург, Росія) поступає картина “Редут у відставці”. Велике полотно “Турецький шпиталь у Плевені” у 1970 році передає Всесоюзний виробничо-художній комбінат (Москва). Ще через кілька років були придбані робота “Дутарист” та етюд “Сестра-жалібниця”.

      З другої половини 1960-х років йде активне поповнення колекції творами радянських художників союзних республік. Із Дирекції виставок Спілки художників СРСР надходять твори російських художників Б.С. Угарова, М.М. Чернишова, Л.В. Кабачека, Б.М. Неменського; майстрів із Прибалтики – Е.К. Окаса, В.К. Калнрозе, В.М. Каратаюса, А.А. Скріде; живописців із Азербайджану – Т.С. Садих – Заде і Т.Т. Салахова. Твори українських художників Й.Й. Бокшая, В.В. Микити, П.П. Пархета, М.В. Антончика, К.Д. Трохименка, В.М. Костецького та інших надходять, в основному, із Дирекції художніх виставок Міністерства культури України.

      Значним було поповнення розділу українського мистецтва ІІ половини ХІХ – початку ХХ ст. До нього увійшли роботи класиків українського образотворчого мистецтва: К.О. Трутовського, М.К. Пимоненка, П.О. Левченка, С.І. Васильківського, К.Я. Крижицького.

      Суттєвим поповненням стало надходження в середині 1970-х років двох етюдів В.І. Сурикова та рисунку В.О. Сєрова “Портрет Вірочки Гучкової”, що згадувався І.Е. Грабарем у першій монографії про художника.

      Придбані етюди історичного живописця В.І. Сурикова відносяться до різних етапів його творчості. “Етюд” Дружини стрільців”, де майстерно написані жіночі голови в старовинних уборах створені до картини “Ранок стрілецької страти”. До останньої великої композиції “Відвідування царівною жіночого монастиря” відноситься етюд “Черниця” (1911 р.), в якому створено драматичний образ молодої дівчини, постриженої в черниці.

      Однією із характерних рис. музейної збірки є якісний і кількісний склад творів російського живопису та графіки кінця ХІХ – початку ХХ століття. Розділ почав формуватися у 1960-ті роки, коли надійшли твори О.М. Бенуа, Л.В. Туржанського, С.Ю. Судейкіна, М.В. Добужинського, а в наступному десятилітті – роботи Б.Д. Григор’єва, Р.Р. Фалька, І.І. Машкова, О.В. Купріна, А.В. Лентулова, К.О. Коровіна, С.А. Виноградова, С.Ю. Жуковського, З.Є. Серебрякової і став одним із презентативних у збірці музею.

      Вагомим доповненням російського портретного мистецтва стало придбання із приватних колекцій Ленінграду “Портрету вельможі” невідомого, але безперечно, обдарованого майстра І половини ХVІІІ ст. та “Портрету невідомої у білому вбранні з блакитним бантом”, видатного художника ІІ половини ХVІІІ ст. Ф.С. Рокотова.

      Окремий напрямок у збиральницькій роботі – поповнення творами художників, життя і творчість яких були пов’язані з нашим краєм. У 1980 роки до музею надійшло сім творів С.Ф. Чуприненка, уродженця Миколаївщини, талановитого випускника Петербурзької Академії мистецтв, учня І.Ю Рєпіна і А.І. Куїнджі; три роботи художника Д.К. Крайнєва, який займався у Миколаєві викладацькою діяльністю на початку 30 років ХХ ст. Згодом до музею надходять картини наступного покоління миколаївських художників Ф.І. Кумпана, М.М. Божія, В.А. Фірсова, М.І. Нікітіна, М.С. Главчева, Н.О. Мандрикової-Дончик, В.І. Золотухіна, О.Д. Покосенка, Народного художника України М.О. Ряснянського.

      Завдяки активній співпраці з Миколаївською організацією Національної Спілки художників України музей збагатили твори – Заслуженого художника України А.П. Завгороднього, Заслуженого художника України, лауреата Національної премії ім. Т.Г. Шевченка А.Д. Антонюка, Заслуженого художника України Ю.А. Макушина та І.В. Макушиної, Заслуженого діяча мистецтв України С.Ф. Сенкевич, Заслуженого діяча мистецтв України І.Я. Булавицького, Заслуженого художника України В.О.Бахтова, Заслуженого діяча мистецтв України М.Ф. Бережного та багатьох інших знаних як в Україні, так і далеко за її межами художників. Знайшли своє місце у музеї і твори молодих миколаївських митців.

      Одночасно поповнюється дореволюційний розділ, до нього надходять “Норвезький фіорд” К.Я. Крижицького, “Біля причалу” О.П. Боголюбова, “Секрет” В.Є.Маковського, “Волга. Баржі” І.І. Левітана, “Весна” С.І. Васильківського.

      У 1987 році 209 графічних аркушів, 29 творів живопису і 19 скульптур було передано із Дирекції виставок Спілки художників Радянського Союзу у формі виставки-передачі. Серед експонатів – твори митців із Росії, Прибалтики, Середньої Азії, Закавказзя та України.

      На початку 1970-х років починає формуватися розділ іконопису і культового декоративного мистецтва ХVІІ – початку ХХ століть, що дало можливість увезти кращі твори до експозиції. Серед них “Богоматір” (ХVІІ ст.) та “Іоанн Предчета” (ХVІІ ст.) із “Молільного чину”, “Богоявлення” (ХVІІ ст.), “Страшний суд” (ХVІІ ст.), “Вознесіння” (к. ХVІІ – поч. ХVІІІ ст.) та ін.

      Значну цінність являє собою колекція графічних творів, що становить майже половину музейного зібрання. Історія її також невіддільна від історії музею.

      Із досить значних надходжень експонатів декоративно-ужиткового мистецтва сформувався окремий розділ колекції, що складається із творів українського, російського і західно-європейського мистецтва ХVІІ – ХХ ст. В останні роки він поповнився творами української кераміки і скла, ткацтва, радянської порцеляни, старовинними меблями.

      Нарівні із збиральницькою роботою, музей займається вивченням колекції, її науковою обробкою і систематизацією.

      Наукова діяльність знайшла відображення у виданні каталогів творів дореволюційного та західноєвропейського живопису та живопису ХХ століття. Результатом тривалої наполегливої роботи було видання путівників, буклетів, комплектів листівок, які пропогують музейну колекцію.

      Значна і якісна музейна скарбниця творів образотворчого мистецтва, яка зараз нараховує більше 10 тисяч експонатів дає можливість музею бути оседком (духовним центром) високої духовної культури Півдня України, як сказав Лауреат Національної премії ім. Т.Г. Шевченка, поет, професор Дмитро Кремінь – “Миколаївським Ермітажем”.

      16 березня 2002 року музей став Лауреатом рейтингу популярності і якості “Золота фортуна” – престижної Міжнародної Академічної програми. За великий внесок у справу збереження та популяризації культурної спадщини В.В. Верещагіна, в осені цього ж року, було отримано Золоту медаль ім. В.В. Верещагіна Російської Академії художеств. Рік дев’яносторіччя створення музею в місті пройшов під знаком втілення в життя програми повернення в Україну із Сполучених Штатів Америки культурної спадщини мистецької родини Кричевських. Саме за поповнення колекції 65 творами Миколи і Василя Кричевських та Катерини Росандич-Кричевської в грудні 2004 року музей став лауреатом обласної культурологічної премії імені Миколи Аркаса. Це є свідченням багаторічної, плідної і насиченої роботи музею та визнання тієї надзвичайно важливої ролі, яку він відіграє у житті краю і України.

С.М. Росляков
Л.Є. Твєрітінова

Література про музей:
  • Миколаївський державний художній музей ім.В.В.Верещагіна: Каталог. – М., 1959.– 51 с.: іл.
  • Миколаївський обласний художній музей ім. В.В. Верещагіна : путівник / уклад. Г. П. Дем’яненко, Н. В. Сапак, Н. Д. Сафонова, О. П. Шубіна. - Вид. 3-тє, доп. - Миколаїв : Можливості Кіммерії, 2007. - 32 с. : ілюстр.
  • Миколаївський обласний художній музей ім. В.В. Верещагіна : фотоальбом / авт. тексту С. М. Росляков, Л. Є. Тверітінова, О. С. Мельнікова; фотоз’йомка В. Ф. Андрієвського – К. : ВтРа, 2007. - 160 с. : ілюстр.
  • Миколаївський художній музей ім. В. В. Верещагіна: Альбом. – К.: Мистецтво, 1984. – 143 с.
  • Миколаївський художній музей ім. В. В.Верещагіна.– К.: Мистецтво, 1974. – 9 с.: іл. – (Скарби музеїв України)
  • Николаевский государственный художественный музей им. В. В. Верещагина: Каталог. – Николаев, 1997. – 120 с.
  • Николаевский художественный музей им.В.В.Верещагина: Путеводитель. – Одесса: Маяк, 1986. – 48 с.: ил.

  • * * *
  • Відродження шедеврів / С. М. Росляков, Л.Є.Тверітінова, М. Ф. Титов; Під ред. С.М.Рослякова. – К.: Миколаїв: Шамрай, 2006. – 72 с.
  • Петраш А. Художественный музей им.В.В.Верещагина// А. Петраш Музеи Николаева: Путеводитель. – Одесса: Маяк, 1979. – С. 84 – 95.
  • Росляков С. Н. Николаевский областной художественный музей им. В. В. Верещагина / С. Н. Росляков, Л. Е. Тверитинова // Николаевские достопримечательности. - Николаев : Возможности Киммерии, 2010. - С. 209-226. : ил. - (Південна бібліотека).
  • Світ навколо тебе: до Х ювілейного Верещагінського бієнале дитячої творчості "Світ навколо тебе" / уклад.: Л. Є. Твєрітінова, І. Є. Черно. - Миколаїв : Вид-во ПП Шамрай, 2010. - 32 с. : ілюстр.

  • 100 лет служения искусству : Николаевский областной художественный музей им. В. В. Верещагина - один из старейших художественных музеев Украины // Вестник Прибужья. - 2014. - N 20(15 мая). - С. 8
  • Агеев Ю. Возрождение шедевра : [презентация возвращенной к жизни картины В. В. Верещагина "Людоед"] / Ю. Агеев // Южная правда. - 2008. - №145(23 дек.). - С. 3.
  • Агеев Ю. Высокая награда музею : [Музей имени Верещагина награжден серебряной медалью Академии искусств Украины] / Ю. Агеев // Южная правда. - 2009. - №83(4 авг.). - С. 3.
  • Агеев Ю. Искусствовед, художник, директор : [С. Н. Рослякову присвоенно высокое звание Заслуженного работника культуры Украины] / Ю. Агеев // Южная правда. - 2007. - №5(16янв.). - С. 1.
  • Александров А. "Осенний коктейль" в музее : [персональная выставка Юрия Одробинского] / А. Александров // Южная правда. - 2011. - №113(15 окт.). - С. 3.
  • Александрова Е. "Провинциальная коллекция" : [судьба коллекции художественного музея] / Е. Александрова // Рідне Прибужжя. - 2009. - №22(24 лют.). - С. 1,4.
  • Бабенко Л. Гений исторической картины : [музей отмечает 165 лет со дня рождения Василия Сурикова] / Л. Бабенко // Южная правда. - 2013. - №9(26 янв.). - С. 3 : фот.
  • Барбарош Н. Графика Оксаны Маньковой : [выставка] / Н. Барбарош // Наш город. - 2012. - №60(21 нояб.). - С. 5. : фото
  • Виноградова А. Хранить то, чем владеем: [Програми “Повернення шедеврів”, “Повернення в Україну”] // Вечерний Николаев. – 2005. – 15 янв. – С. 3.
  • Влащенко А. Они разные, но у каждого свой мир : в Николаеве открылась выставка художников-юбиляров / А. Влащенко // Наш город. - 2012. - №38(29 авг.). - С. 16. : фото.цв.
  • Гандзіошина Ю. Миколаївський Парміджаніно : [історія Миколаївського художнього музею] / Ю. Гандзіошина // Голос України. - 2009. - 4 червня. - С. 30
  • Горбуров Е. Хранитель прекрасного : [Сергей Николаевич Росляков] / Е. Горбуров // Имена создающие мир. - 2009. - N1. - С. 30-33.
  • День народження музею // Рідне Прибужжя. - 2009. - №63(13 черв.). - С. 3.
  • Деркач О. Владимир Казарян-чудесных дел мастер : [выставка микроминиатюр "Восьмое чудо света"] / О. Деркач // Рідне Прибужжя. - 2010. - №32(23 берез.). - С. 4.
  • Деркач О. Життя як воно є : [виставка "Київська художня школа: від М. І. Мурашко до митців 1990-х років"] / О. Деркач // Рідне Прибужжя. - 2010. - №62(12 черв.). - С. 4.
  • Деркач О. Константин Коровин: художник, театрал, педагог : в Николаевском областном художественном музее им. в. В. Верещагина открылась выставка "Константин Коровин и его ученики" / О. Деркач // Рідне Прибужжя. - 2010. - №55(27 трав.). - С. 4.
  • Деркач О. Пам'ятаємо все... : [виставка "Пам'ятаємо все... стала пам'ять людська обеліском" до 65-ї річниці Великої Перемоги] / О. Деркач // Рідне Прибужжя. - 2010. - №41(15 квіт.). - С. 1.
  • Дробышева О. Сергей Росляков: "Знание прошлого-путь к будущему" / О. Дробышева // Горожанин. - 2007. - N4. - С. 28-29.
  • Жайворонок Л. Мистецтво-дітям : [у Миколаївському обласному художньому музеї ім. В.В.Верещагіна відбулося відкриття виставки картин для дітей і презентація серії книг «Дитяча картинна галерея»] / Л. Жайворонок // Рідне Прибужжя. - 2014. - N 2(9 січ.). - С. 6 : фот.
  • Живой музей Ларисы Тверитиновой : [Тверитинова Лариса Евгеньевна, заместитель директора Николаевского художественного музея им. В. Верещагина-"Горожанин года-2012" в номинации "Культура"] // Вечерний Николаев. - 2013. - N 22/23(23 февр.). - С. 5. : фот.
  • Загреба И. Двадцать пять лет с новой экспозицией : [прошло 25 лет, как Художественный музей им. В. В. Верещагина обосновался на новом месте] / И. Загреба // Вечерний Николаев. - 2011. - №35(29 марта). - С. 3.
  • Запесочная Л. Верещагинский знак - в день рождения художника : [Верещагинским знаком в этом году награждены семеро отличившихся] / Л. Запесочная // Новая николаевская газета. - 2011. - 2 нояб. - С. 1.
  • Запесочная Л. Две выставки в музее им. Верещагина : [персональная юбилейная выставка Г. Плужника и художницы из Крыма А. Плисс] / Л. Запесочная // Новая николаевская газета. - 2011. - №16(20 апр.). - С. 1.
  • Запесочная Л. "Зачарованная душа" Евгения Кибрика : [выставка в Художественном музее им. В. Верещагина] / Л. Запесочная // Новая николаевская газета. - 2011. - №9(2 марта). - С. 2.
  • Запесочная Л. "Избранное" Никаса Сафронова в музее им. Верещагина : [персональная выставка художника] / Л. Запесочная // Новая николаевская газета. - 2012. - №42(17 окт.). - С. 1. : фото
  • Запесочная Л. "Рыцари степи" от клуба "Грифон" : [выставка в Николаевском художественном музее им. В. В. Верещагина] / Л. Запесочная // Новая николаевская газета. - 2012. - №51(19 дек.). - С. 1.
  • Запесочная Л. С. Росляков: "Музей и город - сто лет вместе" : [беседа с директором Художественного музея им. В. В. Верещагина] / Л. Запесочная // Новая николаевская газета. - 2011. - №25(22 июня). - С. 1.
  • Запесочная Л. Чудеса в музее им. Верещагина : [экскурсия "Картины оживают ночью"] / Л. Запесочная // Новая николаевская газета. - 2012. - №23(6 июня). - С. 2. : фото
  • Запесочная Л. Юбилей художника Верещагина : конкурс детского рисунка / Л. Запесочная // Новая николаевская газета. - 2012. - №44(31 окт.). - С. 1.
  • Зимний калейдоскоп : [открытие тематической выставки "Зимний калейдоскоп"] // Наш город. - 2012. - №5(1 февр.). - С. 16. : фот.цв.
  • Золотухин А. Наш “иностранец”: [Бесіда з директором музею С. Росляковим про вручення Золотої медалі імені В.В. Верещагіна Академії мистецтв художеств Росії нашому музею] // Вечерний Николаев. – 2002. – 26 нояб. – С. 3.
  • Игнатчук В. Прикоснуться к свету духовному : обновленная экспозиция зала иконописи, приуроченная к 1025-летия Крещения Киевской Руси, открылась в Николаевском областном художественном музее им. В. В. Верещагина / В. Игнатчук // Южная правда. - 2013. - N 80(25 июля). - С. 1,3 : фот.
  • Калиниченко И. Солнце и музыка в картинах : [выставка "От скифских степей до бесконечности Вселенной" Степана Химочки] / И. Калиниченко // Рідне Прибужжя. - 2011. - №72(5 лип.). - С. 4.
  • Коренковская Т. Художник, соединивший времена : [юбилейная выставка, посвященная 100-летию со дня рождения Е. А. Кибрика] / Т. Коренковская // Рідне Прибужжя. - 2011. - №21(24 лют.). - С. 6.
  • Костычи снова собирают друзей : [22 августа в музее открылась выставка памяти Михаила Терновского] // Вечерний Николаев. - 2013. - N 99(5 сент.). - С. 5 : фот.
  • Крихели А. Рождество в городе Николаеве. Год 1953 : директор Николаевского музея имени Верещагина Сергей Росляков на свое 60-летие презентовал персональную выставку / А. Крихели // Николаевские новости. - 2013. - №8(16 янв.). - С. 8. : фото
  • Кураса Е. Верещагинские торжества: музей награждает своих друзей : [почетным музейным Знаком музей им. В. В. Верещагина награждал своих друзей и меценатов] / Е. Кураса // Вечерний Николаев. - 2009. - №143(15 дек.). - С. 3.
  • Кураса Е. "Рушниковый" вернисаж николаевской мастерицы из рода Тараса Шевченко : [к 200-летию со дня рождения Тараса Шевченко в музее открылась персональная выставка Татьяны Базилевской-Барташевич «Вічна доля тканих рушників»] / Е. Кураса // Вечерний Николаев. - 2014. - N 22(25 февр.). - С. 4 : фот.
  • Мельникова О. Вспоминая прошлое : к 95-летию Николаевского областного художественного музея им. В. В. Верещагина / О. Мельникова // Южная правда. - 2009. - №61(11 июня). - С. 4.
  • Мирошниченко Е. Сергей Росляков: Концепция "живого музея" : [интервью с директором музея С. Росляковым] / Е. Мирошниченко // Южная правда. - 2012. - №12(4 февр.). - С. 3. : фото
  • Молчанова А. Николаевские художники какие-то "примитивные", а выставки "наивные" : [в Николаевском областном художественном музее им. В.В.Верещагина открылась выставка "Здравствуй, наив!", где объединились произведения как опытных художников, так и народных умельцев] / А. Молчанова // Николаевские новости. - 2014. - N 11(22 янв.). - С. 8
  • Молчанова А. Николаевскому музею подарили календарь иконописи / А. Молчанова // Николаевские новости. - 2014. - N 11(22 янв.). - С. 5 : фот.
  • Музей имени Верещагина награжден серебряной медалью Академии искусств Украины // Николаевские новости. - 2009. - №91(29 июля). - С. 3.
  • Нікуліна А. Повернення із небуття : [урочистості, присвячені нагородженню музейною Верещагінською відзнакою та презентація відреставрованого полотна "Мадонна з немовлям та ангелами"] / А. Нікуліна // Рідне Прибужжя. - 2010. - №144(25 дек.). - С. 4.
  • Награды музея-лучшим : [вручение памятного отличия музея за многолетнюю поддержку] // Южная правда. - 2008. - №134(27 нояб.). - С. 5.
  • Найдеш О. Верещагинские торжества в Николаеве : [167 лет со дня рождения В. В. Верещагина] / О. Найдеш // Рідне Прибужжя. - 2009. - №142(19 груд.). - С. 4.
  • Наточа Е. Верещагинская медаль сияет на груди : [Верещагинским знаком награждены семеро отличившихся] / Е. Наточа // Вечерний Николаев. - 2011. - №122(29 окт.). - С. 4. : фото
  • Наточа Е. Когда оживают картины : [ночь в музее] / Е. Наточа // Вечерний Николаев. - 2012. - №58(24 мая). - С. 5. : фото
  • Наточа Е. РУСАЛ возрождает шедевры : [Возвращение картины А. Боголюбова "У причала"] / Е. Наточа // Вечерний Николаев. - 2007. - №6(18 янв.). - С. 3.
  • Наточа Е. Сергей Росляков: жизнь-это искусство : 9 января в художественном музее открывается персональная выставка живописи Сергея Рослякова / Е. Наточа // Вечерний Николаев. - 2013. - №3(10 янв.). - С. 6 : фот.
  • Нежигай И. Это рисунок мальчишки! : [открытие десятой биеннале "Мир вокруг тебя"] / И. Нежигай // Вечерний Николаев. - 2010. - №135(18 нояб.). - С. 5.
  • Никулина А. Когда душа жаждет прекрасного : [в день рождения художника В. Верещагина музей вручает Верещагинский знак] / А. Никулина // Рідне Прибужжя. - 2011. - №123(1 листоп.). - С. 3. : фото
  • Никулина А. Кусочек вечности в подарок : [пресс-конференция, посвященная 25-летию со дня переезда Художественного музея им. В. В. Верещагина в здание по ул. Большая Морская] / А. Никулина // Рідне Прибужжя. - 2011. - №35(31 марта). - С. 4.
  • Никулина А. Праздник художника, который ненавидел войну : [к 70-летию со дня рождения художника Василия Верещагина] / А. Никулина // Рідне Прибужжя. - 2012. - №44(1 листоп.). - С. 14 : фот.
  • Ночь в музее : [в Николаевском областном художественном музее им. В.В. Верещагина ] // Южная правда. - 2014. - N 57(20 мая). - С. 4 : фот. - (История)
  • Одегова Л. Екскурсія для батьків: [Екскурсію для своїх батьків провели діти, вихованці старшої групи дошкільного виховного закладу №70] // Рідне Прибужжя. – 2005. – 21 трав. – С. 4.
  • Одегова Л. Зустріч з художником : [В. К. Бандалієвим] / Л. Одегова // Рідне Прибужжя. - 2011. - №31(22 берез.). - С. 4.
  • Одегова Л. Красу її художник врятував... : [галерея жіночих портретів у експозиції музею] / Л. Одегова // Рідне Прибужжя. - 2009. - №16(10 лют.). - С. 3. - Продовж. див.:№17(12 лют.). - С. 3.
  • Одегова Л. Музейна художня Гоголіана / Л. Одегова // Рідне Прибужжя. - 2009. - №33(24 берез.). - С. 4. - Продовж. див.: №36(31 берез.)
  • Одегова Л. Царская скульптура Художественного музея : в 2013 году исполняется 170 лет со дня рождения всемирно известного русского скульптора Марка Матвеевича Антокольского (1843-1902) / Л. Одегова // Южная правда. - 2013. - N 122(2 нояб.). - С. 3
  • Олейников Ю. Двойной юбилей : в Николаевском художественном музее им. В. В. Верещагина открылась выставка графики и книжных илюстраций Оксаны Маньковой / Ю. Олейников // Южная правда. - 2012. - №128(17 нояб.). - С. 4.
  • Пономарьова О. 100 шедеврів в електронній книзі / О. Пономарьова // Урядовий кур'єр. - 2009. - 17 грудня. - С. 16
    В Миколаївському обласному художньому музеї імені В. Верещагіна репрезентовано електронну версію книги "100 шедеврів". Відтепер на спеціальному сайті будь-хто зможе ознайомитися з кращими роботами митців, які виставлені в музеї.
  • Портрет, кто в облике твоем? : [презентация книги Натальи Рудаковой "Портрет на фоне времени"] // Вечерний Николаев. - 2010. - №3(12 янв.). - С. 3.
    Книга состоит из двух частей. Первая - о людях, отвоевавших Северное Причерноморье: графы де Ламберты, бароны Рено, князья Голицыны и, конечно же, А. С. Пушкин. Вторая часть - о Николаевском областном художественном музее им. Верещагина
  • Пьяных Н. Музей им. Верещагина получил календарь с репродукциями своих картин / Н. Пьяных // Рідне Прибужжя. - 2013. - N 52(26 груд.). - С. 3
  • Радишевский С. Рыцари Христа знакомились с Николаевом : [в Николаевском художественном музее им. В. Верещагина собрались члены Международного суверенного рыцарского ордена Христа Спасителя] / С. Радишевский // Южная правда. - 2010. - №53(20 мая). - С. 5.
  • Реулець І. Друге життя шедеврів: [Програма “Повернення шедеврів”] // Рідне Прибужжя. – 2005. – 15 січ. – С. 4.
  • Реулець І. Повернення… з – за семи морів, за 9000 кілометрів: [Колектив обласного музею ім. В. Верещагіна удостоєно звання лауреата обласної премії ім.М.М.Аркаса]// Рідне Прибужжя. – 2005. – 11 січ. – С. 1.
  • Росляков С. Музей им. В. В. Верещагина и город Николаев : [накануне 100-летнего юбилея] / С. Росляков // Вечерний Николаев. - 2012. - №25(1 марта). - С. 5 : фот.
  • Росляков С. Открытие века в музее...: Картина художника с мировым именем – в Николаеве: [Робота В.Г.Перова "Охотники на привале" ] // Южная правда. – 2006. – 20 июля. –С. 5.
  • Росляков С. Украинский музей имени русского художника : [ Музею – 90 років] // Южная правда. – 2004. – 30 окт. – С. 3.
  • Сайковский А. Мир молодых творцов : [в музее выставка посвященная 90-летию НУК им. адмирала Макарова и 10-летию кафедры "Дизайн" ] / А. Сайковский // Вечерний Николаев. - 2010. - №40(8 апр.). - С. 5.
  • Сайковський О. Спогади біля каміна: [До 20-річчя переїзду музею до нової будівлі – на Велику Морську, 47] // Рідне Прибужжя. – 2006. – 4 квіт. – С. 4.
  • Самсонова Л. Дивовижна "Зимова казка" : [виставка присвячена Новому року і Різдву Христовому] / Л. Самсонова // Рідне Прибужжя. - 2010. - №8(23 січ.). - 3.
  • Самсонова Л. Мистецький шлях музейного бієнале : у Миколаївському обласному художньому музеї ім. В. В. Верещагіна з 1992-го по 2010 роки відбулося 10 Верещагінських бієнале (обласних виставок-конкурсів дитячої творчості, присвячених пам’яті В. В. Верещагіна) / Л. Самсонова // Рідне Прибужжя. - 2010. - №134(2 груд.). - С. 4.
  • Самсонова Л. Місто моє... : [МОХМ ім В. Верещагіна презентує виставку "Місто моє - Миколаїв"] / Л. Самсонова // Рідне Прибужжя. - 2009. - №100(12 верес.). - С. 3.
  • Семашко О. За творчі та наукові досягнення : [музею вручено срібну медаль "За значні творчі і наукові досягнення і в зв'язку з 95-річчям"] / О. Семашко // Рідне Прибужжя. - 2009. - №82(30 липня). - С. 1.
  • Семашко О. Пам'ятаємо! : [презентація виставки "Через віки, через роки - пам'ятайте!" до 65-річчя визволення України] / О. Семашко // Рідне Прибужжя. - 2009. - №118(24 жовт.). - С. 4.
  • Синявский В. В Николаев вернулась "Мадонна с младенцем и ангелами" : четыре столетия полотно хранит свою главную тайну : [реставрация картины] / В. Синявский // Николаевские новости. - 2010. - №152(22 дек.). - С. 2.
  • Смирнова Н. Волшебники из "Мастер-класса" : [в Николаевском музее имени Верещагина открылась выставка книг и картин для детей, подготовленная киевским издательством "Мастер-класс"] / Н. Смирнова // Южная правда. - 2013. - N 144(24 дек.). - С. 3 : фот.
  • Смирнова Н. Дар от Камиля : [Камиль Таишев подарил музею своё творение - скульптуру "Бондарь"] / Н. Смирнова // Вестник Прибужья. - 2013. - N 6(7 янв.). - С. 15 : фот.
  • Смирнова Н. Из музейной коллекции : [праздничная встреча к 97-летию Художественного музея им. В. В. Верещагина] / Н. Смирнова // Южная правда. - 2011. - №68(25 июня). - С. 3.
  • Смирнова Н. "Иконопись" - подарок на добро : Николаевский глиноземный завод и Областной художественный музей им. В. В. Верещагина представили общественности альбом-календарь "Иконопись" / Н. Смирнова // Южная правда. - 2014. - N 10(28 янв.). - С. 3 : фот.
  • Смирнова Н. Искусство Евгения Кибрика : [открытие выставки "Очарованная душа Евгения Кибрика"] / Н. Смирнова // Вестник Прибужья. - 2011. - №12(24 марта). - С. 2.
  • Смирнова Н. Кто он, Николай Гедройц? : [издан буклет "Николай Гедройц-основатель художественных музеев юга Украины"] / Н. Смирнова // Вестник Прибужья. - 2009. - №32(6 авг.). - С. 9.
  • Смирнова Н. Навстречу юбилею : [25 лет как Художественный музей им. В. В. Верещагина обосновался по адресу: Большая Морская, 47] / Н. Смирнова // Южная правда. - 2011. - №40(12 апр.). - С. 3.
  • Смирнова Н. Награды и шедевры музея : [Художественный музей им. В. Верещагина удостоен серебряной медали Академии искусств Украины] / Н. Смирнова // Вестник Прибужья. - 2009. - №53(31 дек.). - С. 1, 12.
  • Смирнова Н. Николаевскому художественному – 90!// Южная правда. – 2004. – 1 июля. – С. 4.
  • Смирнова Н. Открываем календарь : [к юбилею музея Торгово-промышленная палата Николаевской области выпустила подарочный календарь с репродукциями картин из коллекции музея Верещагина] / Н. Смирнова // Южная правда. - 2014. - N 1(1 янв.). - С. 3 : фот.
  • Смирнова Н. Размышления о прошлом и настоящем : [беседа с директором Николаевского областного художественного музея им. В. Верещагина Сергеем Росляковым] / Н. Смирнова // Южная правда. - 2013. - N 25(5 марта). - С. 3 : фот.
  • Смирнова Н. Тайны прошлого : [к Международному дню музеев Николаевский областной художественный музей им. В. В. Верещагина подготовил "Тайны музейного собрания"] / Н. Смирнова // Вестник Прибужья. - 2014. - N 22(29 мая). - С. 15
  • Смирнова Н. У музея день рождения : [99 лет отметил Николаевский художественный музей им. В. В. Верещагина] / Н. Смирнова // Южная правда. - 2013. - N 65(15 июня). - С. 3.
  • Смирнова Н. Художник, который любил солнце : [к юбилею Василия Васильевича Верещагина] / Н. Смирнова // Южная правда. - 2012. - №126(13 нояб.). - С. 1 : фот. - (Вернисаж)
  • Смирнова Н. Чаепитие в музее : [акция "Ночь в музее" в Николаевском областном художественном музее] / Н. Смирнова // Южная правда. - 2013. - N 54(21 мая). - С. 3.
  • Смирнова Н. Штрихи к портретам: [Презентація музейного прапора] // Южная правда. – 2006. – 12 сент. – С.4.
  • Смирнова Н. "Это было, было в Одессе..." : [работы Николая Кузнецова] / Н. Смирнова // Южная правда. - 2013. - N 96(3 сент.). - С. 3 : фот. - (Из фондов музея)
  • Тонковид В. ARS LONGA, VITA BREVIS!: [Презентація календаря на 2006 рік "Возрождённые шедевры" художнього музею ім. В. В. Верещагіна] // Вечерний Николаев. – 2005. – 24 дек. – С.1.
  • Тонковид В. “Забытого солдата” спасли реставрацией: [Отреставровано полотно В. Верещагіна “Орлы”] // Вечерний Николаев. – 2005. – 8 окт. – С. 3.
  • Тонковид В. Здесь живет искусство : [Николаевский художественный музей им. В. В. Верещагина в преддверии юбилея] / В. Тонковид // Вечерний Николаев. - 2013. - N 76(11 июля). - С. 8 : фот.
  • Тонковид В. Музей имени Верещагина - медалист! : [Музей имени Верещагина награжден серебряной медалью Академии искусств Украины] / В. Тонковид // Вечерний Николаев. - 2009. - №82(30 июля). - С. 1.
  • Тонковид В. Новый взгляд на знакомые лица : [открытие выставки ко Дню города "Знакомые образы в старинных портретах"] / В. Тонковид // Вечерний Николаев. - 2011. - №102(13 сент.). - С. 3.
  • Филиппова Т. В музее Верещагина - выставка Репина / Т. Филиппова // Рідне Прибужжя. - 2011. - №138(6 груд.). - С. 3 : портр.
  • Фуга Л. Рукотворная дорожка песен-рушников : [в экспозиции Николаевского художественного музея имени В. Верещагина к 200-летию со дня рождения Тараса Шевченко открылась персональная выставка Татьяны Базилевской-Барташевич «Вічна доля тканих рушників»] / Л. Фуга // Южная правда. - 2014. - N 22(25 февр.). - С. 4 : фот.
  • Фуга Л. Учимся уважать прошлое : [Всеукраинская выставка "400 лет Дому Романовых: прошлое и современность"] / Л. Фуга // Южная правда. - 2013. - N 44(20 апр.). - С. 3. : фот.
  • Фуга Л. Юбилейная выставка народного творчества / Л. Фуга // Южная правда. - 2013. - N 122(2 нояб.). - С. 1 : фот.
  • Христова Н. Street-art, или веселые картинки : [ремонтные работы к юбилею музея] / Н. Христова // Вечерний Николаев. - 2013. - N 74(6 июля). - С. 4 : фот.
  • Христова Н. "Генеральная репетиция" : [перед 100-летним юбилеем в Художественном музее им. В. Верещагина] / Н. Христова // Вечерний Николаев. - 2009. - №63(13 июня). - С. 4.
  • Христова Н. Герои, которых придумал Евгений Кибрик : [открытие выставки мастера] / Н. Христова // Вечерний Николаев. - 2011. - №27(10 марта). - С. 8.
  • Христова Н. Дыханье рыцарских времен : [в Николаевском художественном музее им. В. В. Верещагина открылась выставка "Рыцари степи" клуба историко-этнографической реконструкции "Грифон"] / Н. Христова // Вечерний Николаев. - 2012. - №146(20 дек.). - С. 4 : фот.
  • Христова Н. Когда оживают картины : [в Международный день музеев Николаевский художественный музей им. В.В.Верещагина удивил необычной программой «Таємниці музейних скарбів»] / Н. Христова // Вечерний Николаев. - 2014. - N 63(27 мая). - С. 3 : фот.
  • Христова Н. Космическое пространство Анденова : [вечер памяти Владимира Анденова в музыкальной гостиной музея им. В. Верещагина] / Н. Христова // Вечерний Николаев. - 2011. - №140(10 дек.). - С. 3 : фот.
  • Христова Н. На пороге 100-летнего юбилея : [к юбилею музей решил частично восстановить в выставочном варианте экспозицию XX века, с которой начинался музей] / Н. Христова // Вечерний Николаев. - 2014. - N 34(27 марта). - С. 4
  • Христова Н. Ночь среди картин : ["ночная" экскурсия в в Николаевском художественном музее им. В. Верещагина] / Н. Христова // Вечерний Николаев. - 2010. - №57(20 мая). - С. 4.
  • Христова Н. Отрывки сна Никаса Сафронова : [выставка работ одного из самых знаменитых московских художников - Никаса Сафронова] / Н. Христова // Вечерний Николаев. - 2012. - №118(16 окт,). - С. 1,3 : фот.
  • Христова Н. Охотники на привале : [картина оказалась авторской копией, выполненной самим В. Перовым] / Н. Христова // Малёк. - 2006. - №12. - С. 6-7.
  • Христова Н. Прикосновение к истокам : в преддверии празднования 1025-летия крещения Руси в Николаевском областном художественном музее им. В. В. Верещагина открылась обновленная экспозиция зала иконописи / Н. Христова // Вечерний Николаев. - 2013. - N 82(25 июля). - С. 5 : фот.
  • Христова Н. Репин и его ученики : [открытие выставки] / Н. Христова // Вечерний Николаев. - 2011. - №136(1 дек.). - С. 4 : фот.
  • Шумовой Д. Скульптуры Камиля в Николаеве : [открытие выставки "Камиль. Скульптура" киевского скульптора Камиля Таишева] / Д. Шумовой // Наш город. - 2013. - №1(2 янв.). - С. 16. : фот.цв.

© 2008 - 2017. Всі права захищені. Copyright Миколаївська обласна бібліотека для дiтей ім. В.Лягіна та партнери.  При використанні матеріалів сайту посилання на джерело обов'язкове.