Ходченко Павло Семенович
прозаїк
(1880 – 1967)

Біографічна довідка
      Ходченко Павло Семенович народився 15 січня 1880 року на хуторі Лук’янівка Миколаївського району Миколаївської області в бідній сім’ї. Тут у злиднях та недостатках пройшли дитячі роки. Довелося працювати з семи років в панських економіях, а коли він підріс, то нарівні з дорослими сіяв, косив, молотив. Навчався самотужки. Продовжував своє навчання на військовій службі у Петербурзі – ходив до вечірньої школи дорослих.
      Здавши екстерном іспит на звання народного вчителя, з 1906 року почав учителювати у селах колишньої Херсонської губернії. Був на фронті в лавах Червоної Армії. Учасник трьох революцій. Після демобілізації знову вчителював, завідував відділом освіти, був головою Нечаянського волвиконкому, а згодом – головою Варварівського і Новоодеського райвиконкомів.
      1929 року вийшла його перша книжка – повість “На хуторах”.
      Навчався заочно в Інституті Червоної професури у Харкові. З 1933 до 1941 року редагував журнал “Червоний шлях”, потім – “Літературний журнал”. Під час Великої Вітчизняної війни працював на Пермському обласному радіо, писав нові художні твори.
      Творча спадщина нашого земляка багата і різноманітна. Майже за 40 років літературної діяльності П. Ходченка побачили світ книжки оповідань і нарисів, повісті й романи, п’єси й мемуари.
      Окремими виданнями вийшли збірки оповідань та нарисів “На хуторах”(1929), “У гущавині”, “У боротьбі за колгоспи”(1931), “Радгосп на вибалках”(1932), “Шляхами перемог” (1934), “Бригади”(1935), “Перегорнуті сторінки”, “Повернення” (1963), “Перша книжка” (1965); повісті “Сорочинська трагедія” (1940), “На визволеній землі” (1950), “Степові спалахи”(1960); роман “Зростання”(1956); п’єси “Шкідники” (1929), “Боротьба” (1931), “Намул” (1936), “Партизани”, “Грозові ночі” (1941), “П’єси” (1944), “Жарти весни”(1954); книги мемуарів “Випробування зрілості” (1958), “Досвітні заграви” (1965).
      Письменник ніколи не поривав з нашим краєм, часто відвідував рідні місця. Миколаївщина була для нього не лише рідною землею, а й місцем випробувань і гарту громадянина, письменника. Обласному літературному об’єднанню у зв’язку з 30- річчям його заснування присвоєно ім’я Павла Ходченка (1976). Член Спілки письменників СРСР з 1934 року.
      Помер 11 січня 1967 року.

Основні твори
    Маленький сміливець. – К.: Дитвидав УРСР, 1963. – 31с.: іл.
    Перша книжка: Оповідання. – К.: Веселка, 1965. – 28с.: іл.
    Помилка Онисії: Новела. – К.: Держлітвидав УРСР, 1960. – 20с.
    Сорочинська трагедія. – К.: Молодь, 1957. – 224с.
    Степові спалахи. – К.: Держлітвидав УРСР. 1960. – 468с.

Література про життя і творчість

• Ходченко Павло Семенович // УРЕ. – 2-е вид. – К., 1985. – Т.12. – С.159.
• Павло Ходченко // Письменники Радянської України, 1917 – 1987: Біобібліогр. довідник. – К., 1988. – С.621 – 622.
• Павло Ходченко (1880 – 1967): [Біографічна довідка] // Література рідного краю: Посібник – хрестоматія. – Миколаїв, 1994. – С.40 – 41.
• Павло Ходченко (1880 – 1967): [ Біографічна довідка] // Література рідного краю: Посібник – хрестоматія. – Миколаїв, 2003. – С.44 – 45.
• Ходченко Павло Семенович, прозаїк // Літературна Миколаївщина в особах: Бібліограф. покажчик. – Миколаїв, 2001. – С.77 - 78.
• Январев Э. Ходченко Павел Семенович // Николаевцы, 1789 – 1999: Энцикл. словарь. – Николаев, 1999. – С.341.

• Жадько В. Нащадок роду майбутнього // Жадько В. Благословенне святим Миколаєм. – К., 2000. – С. 134 – 137.
• Куліченко Л. Добрий друг наш степовик // Південна правда. – 1970. – 15 січ.
• Куліченко Л. Літописець степового краю // Південна правда. – 1976. – 1 жовт.
• Курашкевич К. Слово про Павла Ходченка: До 100- річчя з дня народження // Південна правда. – 1980. – 15 січ.
• Сіренко П. Павло Семенович Ходченко // Ходченко П. Степові спалахи. – К., 1960. – С.3 – 7.

   Пишіть нам на наш

 чекаємо на Ваші відгуки
 і побажання!