Миколаївська обласна бібліотека для дітей ім. В.Лягіна - Моя Миколаївщина













      Моя Миколаївщина  Історико-архітектурна спадщина старого Миколаєва

Житлові будівлі

Колишні купецькі будинки

Будинки купців Ерліха та Авраамова на Спаській

    Адреса: вул. Спаська, 22 (нині №20), 22/2 (нині №22)

     Будинки купців Авраамова та Ерліха на Спаській вулиці між Наваринською і Пушкінською являють своєрідний міні-ансамбль. Будинки, що стоять поряд, немов змагаються один з одним у примхливості архітектурної обробки, як, мабуть, змагалися між собою їх господарі. Обидві будівлі увінчано бельведерами і піднято на невисокий цоколь, що створює враження величі при скромних розмірах. Не менш живописно вирішені і ворота, які ведуть на територію садиби.
     Серед архітекторів і будівників Миколаївського модерну слід згадати Є. А. Штукенберга. За його проектом і під його наглядом побудовано цю невелику будівлю купця А. І. Ерліха (нині вул. Спаська, №20). Вона є яскравим представником стилю модерну. Асиметрична в плані будівля має по головному фасаду всього чотири вікна і зміщений на кут вхід, над яким підноситься витіювата металева барочна башточка з Меркурієм, що біжить, вгорі. Всі вікна і двері напівкруглі у верхній частині, яка прикрашена ажурними гратами. Вікна і двері обрамлені різними архітектурними елементами. Арки середніх трьох вікон спираються на пілястри, а крайнє вікно і двері обрамлено колонами, які, як і пілястри, спираються на виступаючі тумби. Карниз несе аттики над входом і крайнім лівим вікном. Зараз це будинок Дитячої художньої школи.
     Будівля з Меркурієм на башті по своїй архітектурній обробці не поступається пишно прикрашеному «барочному» будинку купця Н.Р. Авраамова (нині вул. Спаська, №22). Будинок, з центральним входом, відрізняється багатством архітектурної обробки. Тут і здвоєні колони біля входу і по кутах, і різьблений карниз, і аттики з балюстрадою, і колони, які обрамляють вікна, несучі фронтони. Парадно оформлений вхід особняка. Складність композиції посилюється призматичним баштовим об’ємом, із завершенням оригінальної форми, розміщеним по головній осі будівлі. Таке «супербароко», деякі деталі і асиметрія плану ріднить цей будинок з модерном. У даний час цей будинок, що перейшов у приватне володіння, добре відреставрований.

Література

  • Крючков, Ю. С. Псевдобарокко / Ю. С. Крючков // Крючков,Ю.С. Архитектура Старого Николаева. – Николаев, 2008.– С. 96.
  • Крючков, Ю. С. Классический модерн / Ю. С. Крючков // Крючков, Ю. С. Архитектура Старого Николаева. – Николаев, 2008.– С. 66 – 67.
  • Кухар-Онышко, Н. А. Жилое строительство / Н. А. Кухар-Онышко // Кухар-Онышко, Н. А. Архитектура Николаева (конец XVІІІ – начало ХХ веков). – Николаев, 2001. – С. 73.

Будинок з атлантами

    Адреса: Адреса: вул. Пушкінська, 35

    У «Будинку з атлантами», побудованому під кінець ХІХ століття, жив Литвиненко П. І. – купець, особистий почесний громадянин Миколаєва, член купецького товариства. Він входив до комісії Міської Думи по училищах і інших товариствах міста Миколаєва. У Миколаєві йому належали житлові будинки і мануфактурні магазини. Він помер у 20-і роки ХХ століття.
З    гідно з паспортом історико-архітектурного об'єкту (виданим УСНРПУ «Укрпроектреставрація Держбуду» УРСР), складеним в листопаді 1993 року на підставі натурних обстежень і архівно-містобудівних досліджень, «Будинок з атлантами» розташований по червоній лінії забудови вул. Пушкінської в оточенні переважно одноповерхової історичної забудови. Будинок 2-поверховий, з пиляного черепашника, П-подібний в плані. Декорований у стилі псевдоренесансу. Композиція головного фасаду – симетрично-осьова. Декор надзвичайно насичений. Три композиційні осі виділено слабковиступаючими ризалітами. На центральній осі розташована проїзна арка, де збереглися грати. Проїзд обрамлений симетрично розташованими вхідними дверима – різьбленими, з металевими гратами художньої роботи. Над ними – ковані ажурні козирки. Вікна обрамлені пілястрами і напівколонами. У декоративному обрамленні вікон беруть участь також підвіконні полички, дрібнопрофільовані сандрики, кронштейни й ліпні вставки орнаментального і рослинного характеру. Широко і різноманітно в оформленні будівлі представлений художній метал – козирки, огорожі сходів і приямків, навіси, кронштейни. В інтер'єрах збереглися кахляні печі і ліпний декор стель. Раніше карниз головного фасаду прикрашали фігурки ангелів, знесені під час капітального ремонту 1953 року. До кінця 80-х років ХХ століття над аркою розташовувався герб з літерою «Л», тепер втрачений. Фасад будинку відрізняється і найбільш запам'ятовується багатим декоративно-художнім оформленням з двома парними поясними фігурами атлантів.
    Типологічно будинок є житловим, але за радянських часів його використовували як наукову установу. За станом на 1993 рік, згідно з паспортом, на фасаді будинку збереглися металеві елементи, які вимагали реставрації; різьблена столярка вікон і різьблені двері; в парадних приміщеннях будівлі збереглися кахляні печі, які не функціонують, але знаходяться в задовільному стані. У рекомендаціях з охорони пам'ятника сказано: «підлягає охороні як пам'ятник архітектури місцевого значення; реставраційні роботи проводити під наглядом реставраторів. Необхідне відновлення первинного вигляду будівлі у всьому об'ємі його елементів».
    Більше 15 років тому мешканці залишили особняк. Житлова контора зробила висновки про те, що подальша експлуатація «Будинку з атлантами» неможлива через природне старіння і руйнування.
    Прийшов час, і почалося повне відновлення майже померлого будинку. Через технічну складність реконструкції (було неможливо використовувати будівельні ліси), довелося звернутися за допомогою до альпіністів. Тільки проект реставрації моделей атлантів зайняв більше двох місяців, його автор – В. В.Миколайчук. Фасад будівлі налічує декілька сотень декоративно-художніх деталей, були потрібні майстри, здатні відродити багате ліплення: медальйони з рельєфними профілями, наличники, вензелі, маски людей і тварин, розетки – всі ці класичні прикмети старовинних архітектурних комплексів. Фахівці по ліпних виробах знайшлися у приватному міському підприємстві «Еллада».
    Вони ж реставрували фігури миколаївських атлантів, виконавши їх з полімерного бетону (колишні були з армованого гіпсу). Внутрішні роботи виконували фахівці під керівництвом В.В.Брасловця. Огорожі балконів, сходових маршів, ворота – металовироби фахівців приватного підприємства В. В. Щедрова. Цокольний поверх будівлі облицьований гарним темно-вишневим гранітом, він носить назву «Россо-Сант’яго» з Капустянського родовища (Кіровоградська область). Довелося прибудувати фронтон над центральним в'їздом у двір будівлі, який завершив архітектурний вигляд особняка. Більше ста чоловік брали участь у відновленні і реконструкції історичної будівлі, і 2008 року «Будинок з атлантами» з'явився перед нами у своєму первозданному вигляді.

Література

  • Мирошниченко, Е. Дом с атлантами / Е. Мирошниченко // Вечерний Николаев. – 2008. – №85(31 июля). – С.4.
  • Мирошниченко, Е. Последние атланты / Е. Мирошниченко // Вечерний Николаев. – 2005. – 23 авг. – С. 3.
Реставрация или вандализм? «Дом с атлантами» стал домом без атлантов...


Будинок «Кам’яний зруб»

    Адреса:вул. Шевченка, №58

    У другій половині ХІХ століття в архітектурі виник так званий «російський стиль». За основу цього стилю прийнята рубана хата з дерев'яними різьбленими прикрасами або середньовічні дерев'яні хороми з їх багатоплановістю, складністю силуету, конусністью даху, наявністю башт. Головні особливості російського стилю – його живописність, природність і різноманіття. Як крайній прояв ідеї російського стилю – будинок купця Бартенєва на Таврійській вулиці між Рождественською і Соборною (нині вул. Шевченка між вулицями Лягіна та Радянською). Він виділяється своєю унікальністью. Його зовнішній вигляд відтворює в пам'яті вигляд народного житла. Створюється враження, що зруб викладений із колод, на кутах зв'язаних між собою. Багате різьблення витіювато обрамляє віконні отвори, підкреслюючи об'єм мезоніну, прикрашає пілони воріт. І, лише наблизившись до будинку, розумієш, що це все майстерна імітація, що він виконаний не з дерева, а з характерного для Миколаєва черепашнику.
    У таких будовах в царській Росії убачали, мабуть, вираз демократичних і патріотичних спрямувань в архітектурі. Вступаючи в боротьбу з матеріалом, архітектор повторив у камені весь набір дерев'яних архітектурних деталей: різьблених карнизів, наличників, створивши повну ілюзію дерев'яного зрубу, встановленого на кам'яному цоколі.
    Зараз у цьому будинку знаходиться Палац урочистих подій.

Література

  • Крючков, Ю. С. «Кирпичный» стиль / Ю. С. Крючков // Крючков, Ю.С. Архитектура Старого Николаева. – Николаев, 2008.– С.71.
  • Кухар-Онышко, Н. А. Жилое строительство / Н. А. Кухар-Онышко // Кухар-Онышко, Н. А. Архитектура Николаева (конец XVІІІ – начало ХХ веков). – Николаев, 2001. – С. 73.


© 2008 - 2017. Всі права захищені. Copyright Миколаївська обласна бібліотека для дiтей ім. В.Лягіна та партнери.  При використанні матеріалів сайту посилання на джерело обов'язкове.