Мозолевський Борис Миколайович

історик, археолог, скіфолог, поет
( 1936 – 1993 )

 Біографічна довідка

У нас є поети-політики, поети-художники… Поет-археолог наразі один – Борис Мозолевський. Його вірші пахнуть космічно-степовим вітром. Його поезія глибока, як небо України.
Ігор Павлюк 

      Мозолевський Борис Миколайович народився 4 лютого 1936 року в селі Миколаївка Веселинівського району на Миколаївщині в селянській родині. Батько загинув на фронті, мати виховувала Бориса сама, після закінчення сільської школи-семирічки Борис став вихованцем при Одеській спецшколі військово-повітряних сил. Після розформування школи був вихованцем однієї з частин ВМФ аж до вступу до військово-морського авіаційного училища, яке не закінчив через дострокову демобілізацію.
Після демобілізації переїхав до Києва, де майже 10 років працював кочегаром на заводі залізобетонних виробів і з 1958 року заочно навчався на історико-філософському факультеті Київського державного університету, який закінчив 1964 року.
Ще в школі проявився поетичний талант Бориса, отже в Києві він продовжував писати вірші. Після закінчення університету працював з 1965 до 1968 року редактором у видавництві «Наукова Думка» у Києві, редагуючи видання археологічної тематики. Цього часу він ближче знайомиться з археологією і, в одній з експедицій, з видатним українським археологом О. І. Тереножкіним. Це знайомство на довгі роки пов’язало Б. Мозолевського з археологією.
Із 1969 до 1970 р. брав участь в експедиції, яка досліджувала Гайманову Могилу.
Одна з найважливіших дат у житті Бориса Миколайовича – це 21 червня 1971 року. Під час археологічних досліджень Товстої Могили зроблено сенсаційну знахідку – багате скіфське поховання, серед скарбів якого була золота скіфська пектораль. Одягнувши її на шию і замаскувавши старою тілогрійкою, Мозолевський інкогніто доставив безцінну знахідку до Києва.
Того ж року він став молодшим науковим співробітником Інституту археології АН УРСР. Після розкопок Товстої Могили Борис Мозолевський став одним із найавторитетніших дослідників великих скіфських курганів. 1979 року видавництво «Наукова думка» випустило його монографію «Товста Могила», прекрасно ілюстровану й художньо оформлену. 1980 року він блискуче захистив кандидатську дисертацію; тема якої – скарби з Товстої Могили. Із 1986 року і до кінця життя Борис Мозолевський працював завідувачем відділу, потім – сектору скіфської археології Інституту археології НАНУ. У ці роки він займався проблемами етногеографії Скіфії, паралельно проводячи польові дослідження. Останні два роки працював над докторською дисертацією, яку так і не встиг завершити.
Борис Миколайович також не опублікував автобіографічну ліричну поему «Дума про степ». Замість нього це потім зробила його дружина, професійний редактор Віра Данилівна Мозолевська.
З іменем Бориса Мозолевського в українській археології пов’язано багато чудових відкриттів. Достатньо пригадати Хомину, Денисову, Завадські, Реп’яхувату, Товсту, Жовтокам’янську Товсту, Бабину, Водяну, Соболеву могили та інші кургани, дослідження Чортомлика, аби зрозуміти, що можна говорити про «епоху Мозолевського» у вітчизняному скіфознавстві. Борис Мозолевський опублікував 55 наукових досліджень, найвідоміші з них – монографії «Товста Могила» (1979р.), «Мелітопольський курган» (1990р.), «Скіфський степ» (1983р.).
Борис Мозолевський чудово поєднав у собі якості досвідченого дослідника археологічних пам’яток, умілого організатора експедицій, а також проникливого лірика, поета тонкої душі. Перші поетичні збірки вийшли російською мовою: «Начало марта» (1963), «Шиповник» (1967), «Зарево» (1971). Потім, одна за одною, збірки віршів українською: «Веретено» (1980), «Кохання на початку осені» (1985), «І мить, як вік» (1986) і найпопулярніша збірка «Дорогою стріли» (1991). 1971 року був прийнятий до Спілки письменників України. Видав 8 збірок поезій, лірично-прозову повість. Він був i поетом-особистістю, i вченим-особистістю. Особистістю талановитою, багатогранною, самодостатньою.
1993 року, незадовго до його смерті, об’єднаним рішенням Інституту археології НАН України та Київської Академії Євробізнесу Борисові Мозолевському було присуджено Міжнародний диплом «Золотий скіф», який він не встиг отримати.
Борис Миколайович Мозолевський помер 13 вересня 1993 року, від тяжкої хвороби. Похований на Байковому цвинтарі у Києві. 1998 року на могилі споруджено пам’ятник. Слова з його останнього вірша, викарбувані на могильній плиті:

За добро, що робив я на світі,
За усі мої муки й жалі,
Я воскресну в тридцятім столітті
І пройдусь по коханій землі.

Твори

• Білі Сни : [вірші : для дітей дошк. віку] / Б. М. Мозолевський ; [упоряд. В. Мозолевська ; худож. І. Григор’єв]. – Київ : Власті, 2003. – 24 с. : іл.
• Товста Могила / Б. М. Мозолевський . – Київ: Наукова думка, 1979. – 251с.: іл.

Твори в збірниках, хрестоматіях, альманахах, антологіях

• Материнське поле : вірші / Б. Мозолевський // Вітер з лиману: поезії. – Одеса, 1988. – С. 156-158.
• Герри / Б. Мозолевський // Живлюща сила ємигії : літературна антологія Миколаївщини / [гол. ред. В. І. Шуляр ; уклад.: І. Ю. Береза, П. М. Водяна, В. І. Марущак та ін.]. – Миколаїв : Іліон, 2015. – С. 296-313.
• Герри; Битва після переговорів; Балада про рідну пісню; Смерть Івана Сірка : [поезії] / Б. Мозолевський // Література рідного краю. Письменники Миколаївщини : посібник-хрестоматія / ред. Н. М. Огренич. – Миколаїв : МОІППО, 2003. – С. 106-110.
• Монолог до мами : вірші / Б. Мозолевський // Книга про матір. – К., 2003. – С. 169.
• Скіфський степ; Земля Парфена Гречаного; Джерело; З дитинства : : [поезії] / Б. Мозолевський // Миколаївський оберіг : поетична антологія. – Миколаїв : Можливості Кіммерії, 2004. – С. 75-77.
• Степ; Учителю : [вірші] / Б. Мозолевський // Краєзнавчий альманах. Історія. Археологія. Культура. Освіта. Промисловість. Сільське господарство. – Миколаїв, 2006. – № 1. – С. 46.

Публікації в періодичних виданнях

• Балада про рідну пісню; Скіфський степ : [поезії] / Б. Мозолевский // Шкільна бібліотека. – 2021. – №1. – С. 12.
• Дід Мороз : [вірш]; Передріздвяна феєрія / Б. Мозолевський // Дніпро. – 2009. – N12.– C. 105 – 106.
• Дума про степ: лірична поема / Б. Мозолевський // Дніпро. – 1996. – N11 – 12. – C. 6– 50.
• Поклик степу: [поезії] / Б. Мозолевський //Літературна Україна. – 2006. – 9 лют. – С. 5.
• Половецький ідол (знахідка 1905 року); Балада про рідну пісню (Яничари) : [поезії] / Б. Мозолевський // Родной причал. – 2021. – N 32(18-31 авг.). – С. 3.
• Скіфський степ : [уривок з книги] / Б. Мозолевський / Б. Мозолевський // Культура і життя. – 2006. – №7-8(22 лют.). – С. 3.
• Снігопад : [вірш] / Б. Мозолевський // Малятко. – 2012. – N 12. – С. 2 : іл. кольор.
• Тінь коханої руки : вірші / Б. Мозолевський // Соборная улица. – 2015. – N 1/2. – С. 65-70.
• Ховрахова сім’я : вірш / Б. Мозолевський // Барвінок. – 2018. – N 11. – С. 31

Література про життя і творчість

• Бойченко, В. Мозолевський Борис Миколайович / В. Бойченко // Шевченківський енциклопедичний словник Миколаївщини : НУК, 2014. – С. 300-301.
• Борис Мозолевський: (1936 – 1993) : [біогр. довідка] // Література рідного краю. Письменники Миколаївщини : посібник-хрестоматія / уклад. і заг. ред. Н. М. Огренич. –Миколаїв, 2003. – С. 105.
• Борис Мозолевський : [біогр. довідка] // Письменники Радянської України. 1917–1987 : біобібліогр. довід. / авт.-упоряд. В. К. Коваль, В. П. Павловська. – Київ, 1988. – С. 415.
• Власов, В. Скіфська пектораль / В. Власов, О. Данилевська // Власов В., Данилевська О. Визначні пам’ятки України. – Київ: Махаон-Україна, 2009. – С. 18 – 25: іл. – (Події і люди української історії).
• Гаркуша, Н. М. Легендарные имена. Борис Николаевич Мозолевский : [науч.-попул. изд.] / Н. М. Гаркуша. – Николаев : ФЛП Швец В. Д., 2017. – 48 с. : ил. – (Легендарные имена). – (Південна бібліотека).
• Гаркуша, Н. М. Мозолевский Борис Николаевич : [биогр. справка] / Н. М. Гаркуша // Николаевцы. 1789 – 1999: энцикл. словарь. – Николаев, 1999. – С. 231.
• Гузенко, Ю. І. До 70-річчя від дня народження нашого земляка Б.М.Мозолевського – історика, археолога, скіфолога, поета / Ю. І. Гузенко, В. П. Шкварець, Г. П. Шкварець // Історія. Етнографія. Культура. Нові дослідження. V Миколаївська обласна краєзнавча конференція. – Миколаїв, 2004. – С. 329 – 333.
• Мозолевський Борис : [біогр. довідка] // Живлюща сила ємигії : літературна антологія Миколаївщини / [гол. ред. В. І. Шуляр ; уклад.: І. Ю. Береза, П. М. Водяна, В. І. Марущак та ін.]. – Миколаїв : Іліон, 2015. – С. 295.
• Мозолевський Борис Миколайович // Короткий довідник з історії України. – Київ, 1994 – С. 156.
• Мозолевський Борис Миколайович : [біогр. довідка] // Літературна ємигія в особах : біобібліогр. покажч. Ч. 2 / упор. Г. М. Гич [и др.] ; ред.: К. М. Улиско, К. М. Картузов, О. О. Комарова. – Миколаїв : ОІППО, 2016. – С. 31-54. – (Літературна спадщина).
• Мозолевський Борис Миколайович, поет, археолог : [біогр. довідка] // Літературна Миколаївщина в особах: бібліогр. покажчик. – Миколаїв, 2001. – С. 62.
• Мозолевський Борис Миколайович : [біогр. довідка] // Хто є хто на Миколаївщині. Видатні земляки. – Київ, 2005. – С. 44.
• Нізовський, А. Ю. Пектораль із Товстої Могили / А. Ю. Нізовський // Нізовський, А. Ю. Сто великих реліквій і скарбів України. – Київ: Арій, 2009. – С. 236 – 240: ил. – (100 великих).
• Низовский, А. Ю. Пектораль из Товстой Могилы / А. Ю. Низовский // Низовский, А. Ю. Сто великих реликвий и сокровищ. – Москва: Вече, 2005. – С. 272 – 276: іл. – (Золотая колекция «100 великих»).
• Поема золотого сяйва: [21 червня 1971 року археолог і поет Б.Мозолевський знайшов скіфську пектораль] // Український календар– 96. – Київ, 1995. – С. 195 – 196.
• Попова, Г. Про взаємини та особисту дружбу з Б. М. Мозолевським у споминах А. В. Харлановича / Г. Попова, В. Шкварець // Краєзнавчий альманах. – 2006. – №1. – С.35 – 39.
• Старовойт, Л. В. Гуманістичний пафос творів Бориса Мозолевського / Л. В. Старовойт // Старовойт, Л. В. Література Миколаївщини : навч. посібник до курсу «Літературне краєзнавство» для студентів філологічних спеціальностей / Л. В. Старовойт. – Миколаїв, 2014. – С. 133 – 143.
• Старовойт, Л. В. Духовний потенціал творчості Бориса Мозолевського / Л. В. Старовойт // Старовойт, Л. В. Письменники Миколаївщини: літературно-критичні матеріали до курсу «Літературне краєзнавство» : навч. посібник для студентів філологічних спеціальностей / Л. В. Старовойт. – Миколаїв, 2007. – С.108 – 116.
• Стачко, В. Спомини про окремі штрихи з життя й діяльності Б. М. Мозолевського / В. Стачко // Краєзнавчий альманах. – 2006. – №1.– С. 44 – 46.
• Фіалко, О. Є. Мозолевський Борис Миколайович : [біогр. довідка] / О. Є. Фіалко // Енциклопедія сучасної України. – Київ, 2019. – Т. 21 : Мікро-Моя. – С. 331.
• Харланович, А. Золоте відлуння пекторалі: (спогади про Бориса Мозолевського, археолога, поета, друга) / А. Харланович// Краєзнавчий альманах. – 2006. – №1. – С. 39 – 43.
• Шкварець, В. Борис Миколайович Мозолевський; Історико-археологічна спадщина Бориса Мозолевського; Кілька новітніх зауваг до вивчення історико-археологічної спадщини Б. М. Мозолевського / В. Шкварець // Краєзнавчий альманах. – 2006. – №1. – С. 5 – 26.
• Шкварець, В. Поетична та прозова творчість ученого, історика, археолога Бориса Миколайовича Мозолевського / В. П. Шкварець, Г. П. Шкварець // Краєзнавчий альманах. – 2006. – №1. – С. 27 – 35.

Публікації в періодичних виданнях

• Бесценное послание потомкам, или Главная реликвия українського народа : [о жизни и деятельности Бориса Мозолевского] // Родной причал. – 2021. – N 32(18-31 авг.). – С. 3 : фот.
• Борис Мозолевський: кочегарка і пектораль // Родной причал. – 2021. – N 6(10-16 февр.). – С. 4 : фот.
• «Дон Кiхот» українського степу : 85 років від дня народження Бориса Мозолевського // Шкільна бібліотека. – 2021. – №1. – С. 11-12 : фот.
• Кіпіані, Дидыч, А. Скифская степь Бориса Мозолевского: к 65-летию со дня рождения николаевского археолога и поэта / А. Дидыч // Николаев. – 2001. – №3 – 4. – С. 61 – 63.
• Загребельный, А. Скифский царь : [о жизни и деятельности Бориса Мозолевского] / А. Загребельный // Вестник Прибужья. – 2011. – №28(14 июля). – С. 10.
• Запорожченко, Г. Його любили боги Скіфії… : [вечір пам’яті Бориса Мозолевського] / Г. Запорожченко // Відкритий урок. – 2016. – N 7/8. – С. 7 : фот.
• Золотая пектораль царя скифов : 4 февраля николаевский Индиана Джонс отметил бы свое 85-летие // Николаевские новости. – 2021. – N 17(10 февр.). – С. 8 : фот.
  4 февраля исполняется 85 лет со дня рождения Бориса Мозолевского.
• «Золотими» манівцями Скіфії: (до 75-ї річниці від дня народження Бориса Мозолевського) // Шкільна бібліотека. – 2011. – №1. – C. 17.
• Кіпіані, В. Співець «кароокої Скіфії»: на світлу пам’ять Бориса Миколайовича Мозолевського / В. Кіпіані // Вечерний Николаев. – 1993. – 8 дек.
• Краско, В. Вещий сон Мозолевского : [85 лет со дня рождения Бориса Мозолевского] / В. Краско // Южная правда. – 2021. – N 11(11 февр.). – С. 2 : фот. 
• Кухар-Онишко, О. С. У пошуках Скіфії: нещодавно пішов з життя видатний археолог і поет Борис Мозолевський / О. С. Кухар-Онишко // Рідне Прибужжя. – 1993. – 4 груд.
• Марущак, В. Перший археолог серед поетів і перший поет серед археологів : [Борис Миколайович Мозолевський] / В. Марущак // Літературна Україна. – 2016. – N 4(4 лют.). – С. 4.
• Месть скифских царей: [о Б. Мозолевском и раскопках древних курганов, которые, как утверждают ученые, связаны с заклятиями] // Новое поколение. – 2003. – 29 окт. – С. 6.
• Мирошниченко, Е. Борис Мозолевський : “Ще б книгу книг створити у безсоннi, Iще б одну вiдкрити пектораль…” : [памяти Бориса Мозолевского] / Е. Мирошниченко // Южная правда. – 2016. – N 44(19 апр.). – С. 3.
• Мозолевська, В. Пливе в печаль дорога пізня: до 70-річчя Бориса Мозолевського / В. Мозолевська //Літературна Україна. – 2006. – 9лют. – С.1, 4.
• Мозолевський Борис Миколайович : [біогр. довідка] // Соборная улица. – 2015. – N 1/2. – С. 65.
• Найденную золотую пектораль Борис Мозолевский прятал под старой телогрейкой // Николаевские новости. – 2016. – N 139(16 нояб.). – С. 8 : фот. – (Знаменитые николаевцы).
• Нетудыхата, Т. Жертва скифского кургана: [Борис Мозолевский и пектораль] / Т. Нетудыхата // Южная правда. – 2003. – 30 окт. – С. 5.
• Николаевскому Индиане Джонсу, нашедшему пектораль царя Скифии, поставят памятник : на рассмотрение Веселиновского поселкового головы и депутатов поселкового совета подана заявка на установку бюста археологу Борису Мозолевскому // Николаевские новости. – 2021. – N 20(17 февр.). – С. 8.
• Рацибарська, Ю. “Мозолевський мав дар передбачення” : 85 років від дня народження відкривача золотої пекторалі / Ю. Рацибарська // Українська літературна газета. – 2021. – N 3 (12 лют.). – С. 2.
• Рубан, В. Учёный и певец скифских степей: [70 лет со дня рождения Бориса Мозолевского]/ В. Рубан // Южная правда. – 2006. – №22(25 февр.). – С.5.
• Рубан, В. Я памятник воздвиг / В. Рубан // Южная правда. – 2006.– №71(30 июня). – С.5.
• Христова, Н. К нему благоволили боги Скифии : [исследователь скифских археологических памятников Борис Николаевич Мозолевский] / Н. Христова // Вечерний Николаев. – 2016. – N 16(13 февр.). – С. 1,3 : фот.
• Тупайло, С. Співець українського степу: (до 70-річчя Бориса Мозолевського)/ С. Тупайло // Рідне Прибужжя. – 2006. – 18 лют. – С. 3.
• Філіпчук, Н. Борис Мозолевський: “За всі свої одкровення я заплатив лише 13 роками кочегарства” / Н. Філіпчук // Голос України. – 2019. – N 118/119(26 черв. – С. 12.
• Філіпчук, Н. «Чому я, мамо, таким вродився? Всі кулі світу ідуть крізь мене»: Фамільні мемуари / Н. Філіпчук // Голос України. – 2009.– 21 січня. – C. 14 – 15.
• Череватенко, Л. Борис Мозолевський: «Люблю тебе, гіркий мій степе»/ Л. Череватенко //Рідне Прибужжя. – 2008. – №70(24 черв.). – С.3.
• Череватенко, Л. «Степе мій полиновий і тирсовий…»: [про творчість Б. Мозолевського]/ Л. Череватенко // Дніпро. – 1996. – №11–12. – С.4 – 6.
• Черкаська, Г. Поет, шукач скарбів і волі : [Борис Мозолевський] / Г. Черкаська // Голос України. – 2014. – N 229. – С. 12.
• Чинаев, А. Скифское золото украинского Шлимана: [к 75-летию Бориса Мозолевского]/ А. Чинаев //Южная правда. – 2011. – №11(1лют.). – C. 2.
• Шкварець, В. Мозолевський Борис Миколайович (1936 – 1993)/ В.Шкварець //Історія України. – 2010. – №6 – 7(лютий). – C. 36-40.
• Шпак, В. Кочегар, який прославив Україну : 45 річчя знайдення скіфської пекторалі / В. Шпак // Урядовий кур’єр. – 2016. – N 115(18 черв.). – С. 10.