Библиомаячок

У Telegram з’явився чат-бот, з яким можна грати у текстову гру, створену за мотивами повісті Марти Гулей «Одного дня вона розкаже». Про це повідомляє видавництво «Академія». Гра має назву «Автостопом до серця» За сюжетом гри, двоє підлітків таємно від батьків вирвалися на фестиваль до Львова. У них є всього два дні, аби дістатись місця та розібратися у своїх стосунках. Гравець допомагає 16-річному Таріку вразити кохану дівчину та вчасно дістатись до фестивалю. Вибір користувача впливає на розвиток сюжету, тож історія кожного окремого гравця буде трохи відрізнятися. Як відомо, підліткова повість Марти Гулей «Одного дня вона розкаже» вийшла у 2020-му році у видавництві «Академія». 

Джерело: http://www.chytomo.com/u-telegram-zapustyly-tekstovu-hru-za-motyvamy-knyzhky-marty-hulej/

Шановні колеги! Зверніть увагу! типендії підтримують працівників культури та креативних індустрій під час пандемії COVID-19. Ви отримаєте 3 000 гривень за те, що пройдете один із безкоштовних онлайнкурсів .  На практиці, це:

• Можливість вибрати курс з 27 варіантів. Усі курси безкоштовні.
• 3 000 гривень, які ви можете витратити на будь-що. Звітувати не потрібно.

Нові знання, що зроблять вас кращим спеціалістом і допоможуть пристосуватися до змін. Ця можливість створена для професіоналів зі сфери культури та креативних індустрій: Менеджерів, кураторів, культурних операторів, експертів, дослідників та підприємців у сферах музики, театру, танцю, дизайну, моди, візуального мистецтва та фотографії, аудіовізуального мистецтва (включно з кіно), ремесел, музею, галерей, арт-ринку, бібліотек, видавничої справи та літератури, фестивалів, креативних хабів, культурної спадщини, архівів, реставрації та консервації.

Кінцевий термин подачи заявки 26 червня 2020 року.

Умови тут:https://houseofeurope.org.ua/opportunity/61

Новини від письменника Андрія Кококтюхи. “Сьогодні, 27 травня 2020 року, поставлено крапку: ретро-роман “Голова з площі Пігаль” дописаний. Той випадок, коли зійшлися інтереси трьох сторін. Перша – видавницво “Фоліо”. Але видавець після “львівського” циклу без того натякав на продовження читацького банкету. Третя – я як автор, бо не бачив продовження. Не міг Клим Кошовий, пішовши на фронт зимою 1918-того року разом із УГА, повернутися назад до Львова після війни. Ну не міг! А фантастики я не пишу. Але виникла друга сторона, яка насправді завжди перша. Це український читач. Продовження пригод Кошового, Магди і неодмінно – Шацького вимагали в мене читачі протягом усього 2019-того року. Вимагають і дотепер, особисто, при зустрічах, і в приват. Тепер Климентій Кошовий повертається! На прохання, ні – на вимогу читачів! Але це вже буде Париж. “Паризька трилогія”, 1920-ті повоєнні роки. Книга вийде друком у липні. Стежте за моїм ФБ. І окрема подяка всім, хто зробив Париж для мене і моїх героїв реальністю у жовтні минулого року! Поіменно згадаю в книжках”, – написав Кокотюха. Джерело: http://bukvoid.com.ua/events/pesentation/2020/05/27/144737.html?fbclid=IwAR0nryO7jbu7RNr6ZbjoQGQ1

Відомий український письменник Андрій Кокотюха написав першу книжку для маленьких дітей. Зустрічайте! “Жабеня, ставок і море”.    Джерело:https://www.facebook.com/profile.php?id=717896850

19 травня 2020 р.  ВГО Українська бібліотечна асоціація та Український інститут книги провели онлайнову конференцію «Бібліотеки в умовах пандемії COVID-19». Вона пройшла на платформі ZOOM та паралельно транслювалася на сторінці ВГО Українська бібліотечна асоціація у Facebook.
Було отримано більше семидесяти запитів. Певну кількість відповідей було отримано під час онлайн конференції.
Пропонуємо вашій увазі відповіді на інші:

[…]

            Методичні та бібліографічні матеріали — це частина комплексу видавничої, консультативної, дослідницької, інноваційної діяльності, яку здійснюють Національна бібліотека України для дітей та обласні дитячі бібліотеки на допомогу фахівцям, які обслуговують дітей. Різножанрові методико-консультативні та інформаційні видання бібліотеки (методичні поради, консультації, інформаційні та методичний листи, аналітичні огляди, бібліографічні посібники тощо) висвітлюють особливості методичної діяльності та інноваційні процеси бібліотечно-бібліографічної роботи на сучасному етапі та допомагають працівникам бібліотек, що обслуговують дітей, в організації роботи з користувачами-дітьми, підготовці заходів до відзначення ювілеїв відомих письменників та популяризації дитячого читання.

     Мета проекту «Електронна бібліотека методичних та бібліографічних матеріалів» — надати можливість широкому загалу бібліотечних та педагогічних працівників ознайомитися з доробком фахівців НБУ для дітей, а з 2016 р. і з виданнями спеціалістів обласних бібліотек для дітей та, при необхідності, завантажити матеріали для подальшої роботи.

Заходьте і користуйтесь!

Джерело: Національна бібліотека України для дітей  http://www.chl.kiev.ua/mbm/Book/Index

Розроблено Секцією з бібліотечної обслуговування дітей та юнацтва IFLA

(IFLA Library Services to Children and Young Adults Section)
За редакцією Carolynn Rankin
2-ге видання (перероблено версію 2003 року)
Версія 1.1.1
Червень 2018
Затверджено Професійним комітетом IFLA (IFLA Professional Committee)
Серпень 2018

Джерело:  https://www.chl.kiev.ua\assditbibl\Рекомендації ІФЛА.pdf

Цькування в середовищі однолітків, булінг із боку вчителів, знущання на ґрунті зовнішності, характеру – такими є теми книжок для підлітків, представлених у статті.

Смертельні ігри

«Сіль для моря, або Білий кит», Анастасія Нікуліна, Віват, 2017

Одна з центральних проблем повісті «Сіль для моря, або Білий кит» Анастасії Нікуліної – цькування в середовищі ровесників. Життя Лізи могло б бути принаймні нормальним, якби не нові однокласники. Після тяжкого душевного потрясіння (випадкова смерть однокласниці, Ліза зняла це на відео) батьки продають усе й перевозять Лізу до моря.

На новому місці життя не клеїться, втрачається порозуміння з батьками, але найгірше – це однокласники в новій школі, які цькують новеньку. Авторка в цьому випадку психологічно правдиво описала зародження булінгу: нова людина у вже сформованому колективі, вразливий душевний стан, низька самооцінка жертви і формальний привід для знущання – «зайва» вага Лізи.

Булінг набирає загрозливих масштабів: переслідування у школі, на вулиці, в соцмережах. Образливі слова, штовхання, фізичне й моральне приниження, кібербулінг – Нікуліна описала максимальну кількість способів знущань. Життя Лізи й справді стає нестерпним, аж тут трапляється тематична спільнота для тих, кому набридло терпіти. Дівчина підписується на одну з численних «груп смерті», де її знаходить новий онлайн-знайомий із ніком Білий Кит. Алюзія вгадується надто легко: Кит – один із тих маніяків, які доводять дітей до смерті.

Читати про книжку детальніше: Вихід в іншому місці.

У книжці детально описано механізм, завдяки якому кіберзлочинці втираються в довіру до емоційно нестабільних підлітків. Він «усе розуміє», він аж надто ідеальний, він кохає до нестями й усе одно не хоче жити. Він пропонує накласти на руки разом, але не пропонує пройтися за руки по головній алеї. Прочитавши історію Лізи, багато дітей мають замислитися про безпеку інтернет-знайомств.

Утім, намагаючись зробити всіх хорошими або принаймні не однозначно поганими, Анастасія Нікуліна пожертвувала правдоподібністю у змалюванні однокласників Лізи (її переслідувачів). Компанія, що знущається з дівчини, прочитавши (без дозволу, ясна річ) листування з Китом і домовленості накласти на себе руки, відразу «виправляється». Підлітки пробують зупинити Лізу, а пізніше приходять навідати в лікарню й за якийсь час навіть отримують прощення. А в найсвіжішій книжці письменниці «Зграя» їх уже можна помітити всіх разом у дружньому колі на екскурсії у Львові. Малоймовірно, хоча давати всім підліткам шанс на виправлення помилок – хороша стратегія.

Суспільство без надії

«Mox nox», Таня Малярчук, ВСЛ, 2018

Головну героїню книжки Тані Малярчук «Mox nox» цькують за сумнів. Малярчук написала історію про постапокаліптичний світ, у якому головують кажани (самоназва – птеропуси). Люди вимерли (читачі залишаються з питанням «чому?»), їжі обмаль, серед кажанів передаються легенди про кажанячий рай – мангрові лісі з надзвичайними плодами манго. Шматочок манго, як реліквію, оберігають старшини. Щоправда, нікому цих «реліквій» бачити не дозволено. Як і не дозволено читати, сумніватися, запитувати про свою історію. Ті, хто сумнівається, стають вигнанцями, бо зазіхають на святая святих – уявлення птеропусів про себе самих, свою значущість у світі, суспільний порядок, будову світу.

Юна птеропуска Тереза – здібна учениця з бездоганною репутацією, якщо не враховувати того, що її батьки розійшлися, а тітка досі не вийшла заміж. Із Терезою відбуваються всі ті трансформації, які бувають у людей у підлітковому віці: перша закоханість, недовіра до авторитетів, пошуки правди, бунт. Однокласники знущаються з Терези через її зухвалість – посміти суперечити вчителям! – і щирість у вияві симпатії. Тереза закохується й переживає найбільше приниження в житті, моральне й фізичне знущання, відтак знаходить справжнього друга, однак він – із нижчої касти миш-пергачів, і дружити з ним заборонено. Тут важливий момент, який Таня Малярчук передала тонко й без моралізаторства: її героїня не завжди чинить правильно, вона помиляється, як і всі. На загальному зібранні кажанка відрікається від свого друга, бо сила сорому, нав’язаного стереотипами, переважує дружню симпатію (уважні читачі тут і в інших місцях матимуть багато радості впізнавання – Малярчук і в своїй дитячій книжці щедра на алюзії).

Читайте також про цю книжку в рецензії: Книжка із вдалою ідеєю.

Таня Малярчук описує булінг із різних боків: щодо тих, хто мислить інакше, й щодо тих, хто нижчий за статусом. Цькування Терези припиняється лише тоді, коли все заходить надто далеко і проливається кров. Проте припинити знущання з нижчих за кастою миш-пергачів так просто не вдається, їхня кров «не така цінна», як у птеропусів.

Фінал правдивий, проте не надто оптимістичний для спільноти птеропусів: Тереза так і не «вливається в колектив», не стає «своєю», перед нею не вибачаються. Вона залишається собою, просто стає дорослою й більше не потребує чужого схвалення. Правда й закон на її боці, а завдяки розуму й допитливості кажанка досягає вищого статусу, тож знущання її більше не діймають. Пізніше Тереза все ж покидає спільноту, яка служить брехні й понад усе боїться правди. У мить, коли кажанка зустрічає старого друга й отримує прощення, читачі віддаються катарсису та мріям про щасливий фінал принаймні для цих двох.

Булінг, організований учителькою

«Пампуха», Алевтіна Шавлач, ВЦ «Академія», 2018

За пишні форми цькують і Ганю – героїню повісті Алевтіни Шавлач «Пампуха». Причому, що важливо у світлі останніх новин у реальних українських школах, дає поштовх булінгу шкільна вчителька. Схиблена на здоровому харчуванні, класна керівниця знаходить собі жертву для «шпильок» – одну з учениць. Мама дівчини працює в пекарні, тож Ганя часто приносить у школу смачну випічку. Знущання доходить до тієї межі, що з подачі вчительки Ганю прозивають «Пампухою».

Алевтіна Шавлач порушує вкрай важливі теми: 1) цькування дітей дорослими, 2) те, як чужі слова, навіть нічим не підкріплені, формують самооцінку в підлітків, 3) харчові розлади на ґрунті низької самооцінки, 4) розрив у комунікації між поколіннями, 5) не ті друзі й кохані. І це далеко не повний список.

Який вихід для Гані пропонує Алевтіна Шавлач? Героїня «Пампухи» проходить усі стадії страждань, із розпачу приєднується до поганої компанії, проте вчасно з неї виходить. Мама дівчини, усвідомивши проблему, звільняється з однієї з робіт, щоб присвячувати доньці більше часу. Авторка також описала модель токсичних стосунків і показала один зі способів виходу з них.

Однокласники Гані не міняються, проте змінюється класна керівничка – і все помалу налагоджується. Тут важливо те, що атмосферу в класі багато в чому формують дорослі: якщо вони мають авторитет і вміють припинити булінг, їхнє місце – у школі. Якщо ж вони самі створюють конфліктні ситуації або не вміють їх припинити – їх варто звільняти, як вийшло з Майєю Михайлівною. Сама Ганя йде до одужання шляхом психотерапії, спочатку вирішує питання харчових розладів і самооцінки, а вже тоді змінює себе. Друзі й коханий знаходяться вже в нових колективах. І цей варіант видається правдоподібнішим, ніж прощення в «Солі для моря».

Вихід в іншій реальності

«Шпалереон», Олена Колінько, Фонтан казок, 2018

Усі проблеми вирішуються за шпалерами. Такий висновок відчитується з повістини Олени Колінько «Шпалереон», що вийшла в серії «Книжка про мене» видавництва «Фонтан казок». Цю чарівну повість для молодшого шкільного віку можна було б і не вносити в цей огляд, якби одного з її другорядних персонажів не цькували у школі.

Женя на прізвисько «Бубня» мучиться і вдома, й у школі. Удома він недоїдає і постійно боїться батьківського гніву. У школі з хлопчика знущаються однокласники. Зав’язка «Шпалереона» починається з того, що ніхто з «Бубнею» не хоче чергувати. Проте Олена Колінько вирішує не обмежуватися темою булінгу в молодшій школі, а натомість вирішує помістити своїх персонажів у чарівний світ за шпалерами (де, якщо пам’ятаєте, живуть іще й нямлики Лесі Ворониної).

На новісінькі класні шпалери під час прибирання вилилося відро води, внаслідок чого відкривається чарівний портал у країну Шпалереон. За законами жанру діти, які стали причиною руйнування цілої країни, мусять рятувати чарівний світ від загибелі. За пригодами й описами принад Шпалереона лінія булінгу відсувається на задній план і знову з’являється аж по поверненні до реального світу. Проте… тепер Бубню вже захищають ті ж таки однокласники, які не дуже хотіли з ним чергувати.

Усе було б добре й виправдано, якби для такої поведінки однокласників були передумови. Приміром, Женя Бубня вчинив щось героїчне в чарівному світі, тим самим усіх врятував і став героєм. Утім, практично всі героїчні вчинки у «Шпалереоні» – дії розумника Артура: це він пригадав рецепт паперу, що врятував цілий світ, він же потім захистив Бубню від нападів Батуренка і загалом саме цей хлопчина тягне на головного героя книжки. Єдиний учинок Жені у Шпалереоні, від якого всі були в захваті, – він обхитрив носорога! Однак пізніше Бубня мало не вбив усіх разом, свавільно викинувши шматок дорогоцінного паперу.

Хлопчик просто захотів лишитися у вигаданому світі, де його ніхто не ображає. Психологічно це міг би бути дуже сильний момент, якби йому присвятити більше місця в тексті. Дитина, якої ніхто не любить, не хоче в реальний світ, мріє залишитися у вигаданому. Дарма, що цей вигаданий світ разом із усіма його мешканцями загине через його ж нерозумний вчинок. Прикро, але потенціал цієї сцени авторка так і не використала. Женя робить дурницю, але дивовижним чином цей учинок ніяк не впливає на його життя. Більше того, всі чомусь починають його захищати. Начебто після повернення з-за шпалер у дітей з’явилася кнопка «Вимкнути булінг». Але хіба так буває?

Очевидно, що тему булінгу в підлітковій літературі автори лише намацують. Підліткова література перестала бути млявою і безконфліктною. У ній багато подій і переживань, персонажі рухаються від пригод у вигаданих світах до цілком конкретних переживань у реальності. Автори нарешті наважуються говорити на гострі теми, з якими щодня стикаються тисячі підлітків. Якою ж буде література для підлітків у 2019 році? Уже скоро дізнаємося.

Корисні лінки на тему булінгу у школах – для батьків і вчителів:

Булінг – важлива проблема для дітей в Україні. ЮНІСЕФ розпочинає кампанію проти булінгу

Лілія Гриневич: Навчання без страху. Як попередити булінг у школі

Український інститут дослідження екстремізму. Стоп шкільний терор. Як зупинити дитяче насилля? Дослідження інституту

Корисні посилання щодо теми антибулінгу

Джерело:BaraBooka Простiр української дитячої книги

www.barabooka.com.ua/vtecha-za-shpaleri-buling-u-suchasnij-pidlitkovij-literaturi/?fbclid=IwAR3-5UZZH7xSz64Le3qiSoymVwhXuenOH02Z3AC2wZv05L-HkV5iUbwsqpI