– одна з найпрестижніших в англомовному світі премій за літературний твір (роман), написаний жінкою будь-якої національності англійською мовою і опублікований у Великобританії за рік до її вручення.
Історія премії
Премія вручається з 1996 року. Раніше вона називалася так: Літературна премія Оранж (1996-2006 і 2009-2012) та Жіноча літературна премія (2013).
Премія була заснована для того, щоб відзначати літературні досягнення письменниць.На створення премії Бейліз організаторів підштовхнула Букерівська премія 1991 року, коли серед авторів книг, котрі потрапили до короткого списку, не виявилося жодної жінки. Тоді група чоловіків та жінок, які працюють у книжковій індустрії – автори, видавці, літературні агенти, продавці книг, бібліотекарі, журналісти – зібралися, щоб обговорити цю проблему.
Серед небайдужих була і Кейт Мосс (не плутати з популярною британською моделлю!), відома англійська письменниця, мистецтвознавець і просто впливова особа в літературних колах Великої Британії (і не тільки), а також засновниця і почесний директор премії.
Саме їй належала ідея заснувати жіночу премію, яка б надалі реабілітувала жінок від неприємної ролі пасти задніх. За кілька років було затверджено концепцію премії, яка покликана, за словами самої організаторки, «зробити популярними в усьому світі імена авторів-жінок, котрі пишуть англійською мовою, представити їхні твори широкій аудиторії читачів». Нарешті, знайшовся і спонсор. Ця напрочуд важлива місія дісталася компанії мобільного зв’язку Orange, яка тоді тільки-но вийшла на британський ринок.
Врешті-решт, першу премію Оранж вручили 1996 року. Книжки-номінанти, конче створені жінками і не у вигляді збірок оповідань (оповіданням вважається текст обсягом від 12 до 30 тисяч слів), а тільки як цілісний твір, обов’язково мають бути написані англійською мовою (переклади не розглядаються) та опубліковані у Великобританії за рік до вручення премії. 
«Доступність, оригінальність і найвища майстерність» – основні принципи у визначенні книжки-переможниці, якою на рівних може стати як детектив, трилер, любовний роман, так і чарівна дитяча казка (жанрових обмежень статутом не передбачено). Національність авторок теж не має значення. До списків претендентів на перемогу вже потрапляли не лише британські, американські, канадійські, австралійські та африканські письменниці, а й представниці таких екзотичних місцин, як Китай чи Таїті.
2005 року, на честь ювілею премії, якій тоді виповнилося 10 років, у межах Оранжа було організовано нову номінацію, покликану підтримати молодих і талановитих авторок-дебютанток – «Оранж для письменниць-початківців».
Загалом, умови конкурсу такі самі: авторка-жінка, англійська мова, нещодавній друк, до розгляду приймаються вже й збірки новел, коротких оповідань, а не неодмінно повноцінні романи. Призовий фонд премії для новачків, звісно ж, менший від автентичного, хоча й становить 10 тисяч фунтів стерлінгів (17 з половиною тисяч американських доларів). Передбачається, що ця сума допомагатиме новоспеченим літераторкам у їхньому творчому становленні.
Правила видачі нагороди
Процедура визначення переможниці Оранжа дуже нагадує букерівську, на яку і орієнтувалися організатори. Спершу формується довгий список із 20 книжок (його, як правило, оголошують у квітні), а потім, десь за місяць, короткий список із шести книжок-фіналістів, серед яких уже в червні обирається найкраща серед кращих.
Протягом року журі зустрічається лише чотири рази: перший – щоб познайомитися і обговорити організаційні моменти подальшої співпраці, другий і третій – визначити довгий, а згодом і короткий списки претендентів на премію, нарешті – вчетверте, і вже востаннє – щоб обрати переможницю безпосередньо перед урочистою церемонією нагородження.
Переможці премії отримують 30,000 фунтів стерлінгів (трохи більше 52 тисяч американських доларів), а також бронзову статуетку «Bessie», створену скульптором Грізель Найван (Grizel Niven).
Традиції вручення
Цікаві факти
• До складу суворого журі, певна річ, входять тільки жінки. І то не випадково, адже ніхто об’єктивніше за них не зможе оцінити жіночої творчості (так принаймні вважають самі організатори премії).
• Спочатку спонсором премії виступала компанія Орандж, яка надавала телекомунікаційні послуги. Проте 2012 року компанія припинила фінансування премії. З початку 2014 року спонсором премії є бренд алкогольних напоїв Бейліз.
• 2005 року премію ледь не отримала наша співвітчизниця (якщо так, звісно, можна назвати Марину Левицьку, британку українського походження) за роман «Коротка історія тракторів українською мовою». Проте програшем вона, мабуть, не надто засмутилася, бо була нагороджена премією Вудхауза за найкращу гумористичну книжку.
Посилання