Нобелівська премія в галузі літератури вважається найпрестижнішою міжнародною літературною премією у світі. Створена разом з чотирма іншими Нобелівськими преміями за заповітом Альфреда Нобеля 1895 року.
Сума премії непостійна, вона змінюється в залежності від доходів Нобелівського фонду.
Лауреати премії Нобеля – це світова інтелектуальна еліта і гордість кожної країни. Громадян України у цьому списку ще не було. Хоча видатні люди з України мали можливість відзначитися.
2012 року до Шведської академії, яка опікується Нобелівською премією в галузі літератури, Національною Академією наук України подано офіційне подання за підписом Бориса Патона про висунення кандидатом на здобуття Нобелівської премії з літератури 2012 року поета-академіка Бориса Олійника.
Історія
Заснована премія, згідно з заповітом шведського підприємця, винахідника та філантропа Альфреда Бернарда Нобеля, який, зокрема, знаменитий тим, що винайшов динаміт. Весь свій статок (близько 31,5 млн. шведських крон) він призначив на фінансування міжнародної премії. Згідно з його волею, річний прибуток від цієї спадщини має ділитися на 5 рівних частин між особами, які попереднього року найбільше прислужилися людству в різних галузях діяльності. А саме, у галузі фізики, хімії, фізіології або медицини, літератури, а також за особливі досягнення перед людством у справі миру (Нобелівська премія миру).
Виняток — математика. Це пов’язано із сумною історією кохання Альфреда. Дівчина, яку він кохав, вийшла заміж за математика. Саме через це Нобелівська премія не поширюється на цю галузь науки.
1900 року був створений Нобелівський комітет, який і виплачує премії. Вручення премій почалося 1901 року.
За час існування премії було запропоновано лише одне нововведення: 1968 року Шведський банк з нагоди свого 300-річчя вирішив виділити гроші на премію з економіки, і Нобелівський комітет взяв на себе зобов’язання з їх розподілу. Офіційно іменована як премія з економіки пам’яті Альфреда Нобеля, вона вперше була присуджена 1969 року.
За заповітом Альфреда Нобеля, премія з літератури має бути отримана людиною, що створила «найбільш видатні роботи в напрямку ідеалізму». На відміну від попередньої вимоги розглядати тільки ті роботи, що були створені в рік, що передує року нагороди, було вирішено, що можуть бути розглянуті і роботи, значення яких було визнано лише недавно.
У спеціальному статуті сказано, що під терміном “літературний твір” слід розуміти не винятково літературний твір, а й будь-який інший, що має форму і стиль літературного. Тому були випадки, коли ця премія присуджувалась філософам чи історикам. Серед них був і Уїнстон Черчілль (1953 р.) – “за майстерні історичні та біографічні описи, а також блискуче ораторське мистецтво в захисті високих людських цінностей”.
Правила видачі нагороди
Органом присудження Нобелівської премії з літератури є Шведська академія. Академія складається з 18 членів (шведських письменників, поетів, вчених та істориків), відомих як De Aderton («Вісімнадцять»).
У виборі лауреата Нобелівської премії працює Нобелівський комітет, що складається з 4 або 5 осіб, вибраних з числа членів Академії на термін 3 роки.
За статутом Нобелівського фонду, висувати номінантів в галузі літератури можуть такі особи:
• члени Шведської академії, інших академій, інститутів і спільнот із аналогічними завданнями й цілями;
• професори історії літератури та мовознавства університетів;
• лауреати Нобелівських премій в галузі літератури;
• голови авторських спілок, що представляють літературну творчість у відповідних країнах.
Зазвичай, академія радше дає перевагу авторам за всю сукупність їхніх творів, аніж за окрему книгу. До того ж, рідкісним є випадок, коли запропонована кандидатура одержувала премію з першого подання. Чимало претендентів висуваються по кілька разів. Прискіпливо розглядається не лише художня вартість творів (для цього спеціально перекладених шведською або англійською мовами), але й інші суттєві обставини, пов’язані з конкретною кандидатурою.
Імена номінантів є засекреченими протягом 50 років, а це означає, що їх імена і до, і після оголошення премії є тільки чутками.
Традиції вручення
Імена нових лауреатів оприлюднюються щороку 21 жовтня – у день народження Альфреда Нобеля, а вручення премій відбувається у Стокгольмі і Осло 10 грудня – у день його смерті. За традицією, премії з фізики, хімії, медицини, літератури і економіки в Стокгольмі, в Концертному залі, вручає король Швеції. Напередодні ж цієї події лауреати читають нобелівські лекції.
Кожен лауреат отримує з рук монарха золоту медаль із зображенням засновника премії Альфреда Нобеля і диплом.
Того ж вечора у Стокгольмській ратуші проходить Нобелівський бенкет, в якому бере участь більше тисячі гостей.
Цікаві факти
• Перший лауреат Нобелівської премії з літератури був Сюллі-Прюдом. Він отримав 150 782 шведських крон. На сьогодні ця сума складає 10 мільйонів шведських крон.
• Нагороди в галузі літератури не розглядалися 7 разів: 1914, 1918, 1935, 1940-1943 роки. Чотири рази відбулося нагородження двома преміями протягом одного року: у 1904, 1917, 1966 та 1974. Два письменники відмовилися від премії: Жан-Поль Сартр (він гордо заявив: “Кожна премія узалежнює”) та Борис Пастернак (якому це було заборонено радянською владою).
• Єдиний раз премія була присуджена посмертно: 1931 року Ерік Аксель Карлфельдт отримав премію, пробувши членом Академії протягом 20 років у якості секретаря. Він був номінований двічі, але не погодився нагороджувати премією самого себе.
• З 1901 до 2011 року Нобелівської премії з літератури були удостоєні 108 письменників. Серед них п’ять російських письменників: Бунін І. О., Пастернак Б. Л., Шолохов М. О., Солженіцин О. І., Бродський Й. О.
• Найбільше років до моменту отримання Нобелівської премії з літератури було Доріс Лессінг – 87. Вона ж є найстаршим з нині живих лауреатів.
• Наймолодшим лауреатом Нобелівської премії в галузі літератури є Редьярд Кіплінг, який отримав премію у 42 роки в 1907.
• Найдовше життя прожив лауреат 1950 року Бертран Рассел, який помер 2 лютого 1970 у віці 97 років.
• Найкоротше життя серед лауреатів Нобелівської премії в галузі літератури дісталася Альберу Камю, який загинув в автокатастрофі у віці 46 років. 
• Першою жінкою, удостоєної Нобелівської премії в галузі літератури стала Сельма Лагерлеф в 1909. З тієї пори лауреатами стали ще 11 жінок, що становить найбільшу кількість серед жінок-лауреатів інших Нобелівських премій, крім Нобелівської премії миру, якою були удостоєні 15 жінок.
• Першою афроамериканською жінкою, яка одержала Нобелівську премію в галузі літератури, 1993 року стала одна з найвідоміших американських письменниць Тоні Моріссон.
• У списку лауреатів премії Нобеля значиться кілька імен видатних письменників та вчених, чиє життя починалося на українській землі. Так, лауреат премії Нобеля з літератури Ш. Агнон (Ізраїль) народився 1888 року в Бучачі (Тернопільська область).
• Кандидатом на Нобелівську премію був і Іван Франко, але він не дожив до її присудження (за правилами, премія Нобеля вручається живим претендентам). У наші дні висувалися на цю премію Улас Самчук, Павло Тичина, Микола Бажан, Олесь Гончар, Тодось Осьмачка, Ліна Костенко, Ісмаїл бей Гаспринський. Найтрагічніша доля була у Василя Стуса, якого висунув на отримання Нобелівської премії німецький письменник Генріх Бьолль у 1985 року. Проте Василь Стус помер під час голодування у тюремному карцері 3 вересня 1985 року.
Посилання
Нобелівська премія з літератури
Список лауреатів Нобелівської премії з літератури